Ухвала суду № 40470049, 09.09.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"09" вересня 2014 р. Справа № 806/2137/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" травня 2014 р. у справі за позовом Житомирської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року позовні вимоги Житомирської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано постанову Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 03.12.2013 року про повернення виконавчого документу стягувачеві. № ВП 37372662.

У решті позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначає, що чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Вказав, що у даному випадку не було підстав для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Позивач звернувся до суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції № ВП 37372662 від 06.12.2013 року про повернення виконавчого документу стягувачеві та відновити виконавче провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що 19 квітня 2011 року, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2010 р. в справі № 2-а-818/10/0670, судом видано виконавчий лист № 1181/11 про стягнення з Державного підприємства "Житомирторф" на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі податкову заборгованості у сумі 1575,54 грн., який в подальшому подано до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції для виконання.

В ході розгляду справи встановлено, що постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 06 грудня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП № 37372662) виконавчий лист № 1181/11, виданий 19.04.2011 року Житомирським окружним адміністративним судом, повернуто стягувачу.

З мотивувальної частини постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві вбачається, що державний виконавець посилається на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1481/12/13-13 від 24.10.2013 року, крім того, підставою повернення виконавчого листа зазначено п.9 ч.1 ст.47 та ст.50 Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідно до п.9 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

За таких обставин, варто зазначити, що вичерпні підстави повернення виконавчого документа стягувачеві визначено статтею 47 Закону № 606-XIV. Зокрема, пунктом 9 частини 1 цієї статті Закону № 606-XIV передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

В частині 2 пункту 3.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 зазначено, що при поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника. Якщо заборона випливає із норми закону, наприклад така заборона встановлена судом, який відповідно до закону має право заборонити звернення стягнення на майно боржника, необхідно керуватися пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Проте, жодним законом не встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника з ДП "Житомирторф".

Що стосується Інформаційного листа №1484/12/13-13 від 24.10.2013 року Вищого адміністративного суду України, на який посилається державний виконавець при винесенні постанови про повернення виконавчого листа, то місцевий суд правильно вказав, що він містить роз'яснення порядку стягнення податкового боргу, однак носить лише інформаційний, рекомендаційний характер, даний лист не має статусу закону.

Слід також зазначити, що вказаний інформаційний лист не стосується випадку повернення виконавчого документа стягувачу за п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та що у даному випадку не було підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки вказане не є підставою для повернення виконавчого документа на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження". У випадку відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження державний виконавець має винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, а не постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Таким чином, державний виконавець безпідставно повернув виконавчий документ стягувачу, керуючись п.9 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконної та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, а також правомірно зобов'язав відповідача відновити виконавче провадження.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому її слід залишити без змін. Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним вище.

Ухвалою від 14 липня 2014 року суд апеляційної інстанції відстрочив сплату судового збору відповідачу за подання апеляційної скарги до прийняття рішення за результатами перегляду постанови.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 36, 54 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" травня 2014 р. - без змін.

Стягнути з Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36, 54 грн. в дохід Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) М.М. Капустинський

судді: (підпис) Є.М. Мацький

(підпис) В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

3- відповідачу Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції вул.Довженка,64,м.Житомир,10002

- ,