Ухвала суду № 40469730, 11.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 р.Справа № 818/1763/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2014р. по справі № 818/1763/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумський авторемонтний завод" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Сумський авторемонтний завод") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0000672205 від 29.04.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 29949,90 грн.

Позовні вимоги ПАТ "Сумський авторемонтний завод" обґрунтовує наступним. За результатами камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2014 рік, згідно акту №1252/2205/05422065/58 від 09.04.2014 року, ДПІ у м. Сумах дійшла висновку про порушення позивачем вимог ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за лютий 2014 року. На підставі вказаних висновків, 29 квітня 2014 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000672205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в сумі 29949 грн. 90 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0000672205 від 29.04.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 29949,90 грн.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, Податкового кодексу України ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік ПАТ "Сумський авторемонтний завод".

В результаті вказаної перевірки 09 квітня 2014 року складений акт №1252/2205/05422065/58 (а.с.10), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за лютий 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки №1252/2205/05422065/58 від 09 квітня 2014 р. ДПІ у м. Сумах 29 квітня 2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000672205 (а.с.11), яким ПАТ "Сумський авторемонтний завод" з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в сумі 29949 грн. 90 коп., з яких: 19966, 60 грн. основний платіж, 9983, 30 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Положеннями ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ні Закон України від 3 липня 1992 року № 2535-XII "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-XII), ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати оренду плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Тобто орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Згідно частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до пункту "в" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Податковим кодексом України та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Згідно частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до статті 288 Податкового кодексу України Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю. Згідно розділу ХІІІ Податкового кодексу, плата за землю сплачується у вигляді земельного податку та орендної плати.

Встановлено і не заперечується органами ДПІ у м. Сумах, що між Сумською міською радою та ПАТ "Сумський авторемонтний завод" укладено договір №253 від 05.11.1998 р. - земельну ділянку, яка розташована в м. Суми, пр-т Курський, 26, площею 6,2312 га.

Положеннями статті 21 Закону № 161-XIV та статті 288 Податкового кодексу України передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Разом із тим, статтею 30 Закону № 161-XIV встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Разом із тим слід зауважити, що державна податкова служба відповідно до Податкового кодексу України наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12, 80, 83 ЗК, статті 30 Закону № 161-ХІV наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-VI , які закріплені у Податковому кодексу України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичної зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.07.2014р. по справі № 818/1763/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2014 р.