Ухвала суду № 40469726, 11.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4089/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив: визнати протиправними дії Міністерства оборони України (відповідний пункт рішення комісії від 06.06.2011 року № 248/6/с/1696) в частині визначення та виплати суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ; зобов'язати Міністерство оборони України провести донарахування та виплату позивачу суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності пов'язаною з проходження військової служби у розмірі 36-місячного грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року позов залишено без розгляду.

Суд виходив з того, що позовну заяву подано поза межами встановленого приписами ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) місячного строку звернення до суду.

Позивач з таким висновком не погодився і подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом під час прийняття рішення було порушено вимоги матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що про розмір недоотриманих сум йому стало відомо лише після отримання листа ЗОВК від 11.03.2013 р. №284/фс та довідки від 12.03.2013 р., при цьому вказані документи він отримав лише в кінці червня 2013 року. До суду вперше позивач звернувся до із адміністративним позовом 16.07.2013 р., тому вважає, що місячний строк звернення ним пропущено не було.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду - без змін з таких підстав.

Судом вірно встановлено, що позивач проходив службу на посаді заступника військового комісара Василівсько - Михайлівського об'єднаного районного військового комісаріату Запорізької області Південного командування.

08.12.2009 наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №618 позивача звільнено з військової служби у запас.

Згідно з наказом Військового комісара Василівсько - Михайлівського об'єднаного районного військового комісаріату Запорізької області Південного командування від 01.02.2010 № 13 позивача виключено зі списків особового складу військкомату, знято з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік у Василівсько-Михайлівський ОРВК м. Василівка Запорізької області.

Наказом № 145 від 11.07.2011 року військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату зобов'язано начальника відділу фінансового забезпечення Запорізького обласного військового комісаріату, кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги, перерахувати ОСОБА_2 у розмірі 57 931, 20 грн.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідно до рішення Міністерства оборони України від 06.06.2011 р. №248/6/с/1696 позивачу нараховано та виплачено зазначену грошову допомогу як інваліду третьої групи.

Позивач, не погодившись з розміром такої допомоги, звернувся до суду.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна служба є державною службою.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальний і спеціальні.

Загальний строк встановлено частиною 2 статті 99, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Загальний шестимісячний строк застосовується в усіх випадках, коли законом не встановлені спеціальні (інші) строки звернення з адміністративним позовом.

В даному випадку предметом спору є визнання протиправними дії відповідача, які вчинено ним у червні 2011 року, в частині визначення і виплати розміру грошової допомоги без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідно до закону та зобов'язання провести донарахування та виплату належного розміру грошової допомоги.

Право на одноразову грошову допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначено приписами статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на виконання якої Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 28 травня 2008 р. № 499.

За правилами статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплата спірної допомоги пов'язана виключно з виконанням обов'язків військової служби і відповідно проходженням публічної служби.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні правовідносини стосуються проходження позивачем та звільнення з публічної служби в розумінні пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України.

В даному випадку колегія суддів враховує також позицію Вищого адміністративного суду України (ухвала від 29.05.2014 № К/9991/64602/11)

Застосовуючи встановлений частиною 3 статті 99 КАС України місячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача, визначенню підлягає початок перебігу строку звернення до суду, тобто день, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, і відповідно з якого слід обчислювати строк звернення до суду.

Судом першої інстанції встановлено і позивач не заперечує тієї обставини, що про розмір недоотриманих сум йому стало відомо після отримання листа ЗОВК від 11.03.2013 р. №284/фс та довідки від 12.03.2013 р.

Враховуючи, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в березні 2013 року, а до Солом'янського районного суду міста Києва із адміністративним позовом звернувся лише 16.07.2013 р., тобто з пропуском місячного строку.

За змістом ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Будь-яких доказів, обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду ні позовна заява, ні додані до неї матеріали не містять.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги заявлено позивачем поза межами встановленого приписами ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку звернення до суду, і підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними відсутні.

Посилання апелянта на те, що лист ЗОВК від 11.03.2013 р. №284/фс та довідку від 12.03.2013 р. він отримав лише в кінці червня 2013 року, колегія суддів оцінює критично, з огляду на те, що вони не підтверджуються жодним належним і допустимим, в розумінні КАС України, доказом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії, зобов'язати вчинити дії - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.