Рішення № 40468082, 04.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10890/14 04.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1»

Про стягнення 1 117 268,80 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Песиголовець Я.О. представник за довіреністю № 555/Д від 01.04.14.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» (далі - відповідач) про стягнення 1 117 268,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідно до умов Договору поставки № 4552/90/10 від 20.10.10. та Договору поставки № 389190 від 24.12.12. позивачем було сплачено грошових коштів за товар більше, ніж було поставлено відповідачем, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.14. порушено провадження у справі № 910/10890/14 та призначено її до розгляду на 19.06.14.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 19.06.14. представників сторін та з огляду на невиконання ними вимог ухвали суду про порушення провадження в даній справі, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 910/10890/14 було відкладено на 24.07.14., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 24.07.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 07.08.14., про що сторони були повідомлені під розписку.

06.08.14. представником позивача через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

07.08.14. представником відповідача через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/10890/14 було призначено до розгляду на 26.08.14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.14., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 04.09.14.

В судовому засіданні 04.09.14. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.09.14. не з'явився, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/10890/14.

В судовому засіданні 04.09.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.10. між позивачем (далі - Покупець) та відповідачем (далі - Постачальник) було укладено Договір поставки № 4552/90/10 (далі - Договір № 4552/90/10), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві товар у встановлені строки, а Покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах Договору № 4552/90/10.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 4552/90/10 предметом поставки є визначений товар з найменуванням зазначеним специфікаціях та/або інших документах згідно умов Договору № 4552/90/10, підписаних Постачальником та Покупцем.

Поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах DDP (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000) - склад Покупця згідно Заявок останнього. Разом з Товаром Постачальник повинен передати Покупцю бухгалтерські документи (видаткова та податкова накладна). Бухгалтерські документи повинні бути складені українською мовою, відповідати вимогам чинного законодавства станом на дату поставки Партії Товару, та надаються Постачальником безпосередньо за місцем поставки Товару, вказаному в Заявці Покупця (п. 2.1, п. 2.2 Договору № 4552/90/10).

Згідно з п. 8.5 Договору № 4552/90/10, сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії Договору в накладних.

Строк дії Договору № 4552/90/10 сторонами погоджено п. 12.1 з дати його укладення (20.10.10.) і діє до 31.12.11. У випадку, якщо за один місяць до зазначеної дати ні одна зі сторін не заявить намір про розірвання, то Договір № 4552/90/10 автоматично (без укладання додаткової угоди) продовжує свою дію на наступний календарний рік.

Заяв про розірвання Договору № 4552/90/10 від сторін не надходило, а тому він автоматично пролонгувався до 31.12.12., 31.12.13., 31.12.14.

24.12.12. між позивачем (далі - Покупець) та відповідачем (далі - Постачальник було укладено Договір поставки № 389190 (далі - Договір № 389190), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві товар у встановлені строки, а Покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах Договору № 389190.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 389190 предметом поставки є визначений товар з найменуванням зазначеним специфікаціях та/або інших документах згідно умов Договору № 389190, підписаних Постачальником та Покупцем.

Поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах DDP (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000) - склад Покупця згідно Заявок останнього. Разом з Товаром Постачальник повинен передати Покупцю бухгалтерські документи (видаткова та податкова накладна). Бухгалтерські документи повинні бути складені українською мовою, відповідати вимогам чинного законодавства станом на дату поставки Партії Товару, та надаються Постачальником безпосередньо за місцем поставки Товару, вказаному в Заявці Покупця (п. 2.1, п. 2.2 Договору № 389190).

Згідно з п. 8.5 Договору № 389190 (з врахуванням Додаткової угоди № 1 від 15.03.13., Додаткової угоди № 2 від 23.05.13.), сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії Договору в накладних і складає 7 000 000,03 грн. з ПДВ.

Строк дії Договору № 389190 сторонами погоджено п. 12.1 (з врахуванням Додаткової угоди № 1 від 15.03.13., Додаткової угоди № 2 від 23.05.13.) з дати його укладення (24.12.12.) і діє до 31.08.13.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладені між сторонами Договори № 4552/90/10 від 20.10.10. та № 389190 від 24.12.12. за своєю правовою природою є договорами поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

На виконання умов Договорів відповідачем з 2010 року поставлявся, а позивачем оплачувався поставлений товар.

За твердженням позивача та у відповідності до наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.13. заборгованість відповідача перед позивачем за непоставлений товар за даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» становить 1 190 551,56 грн. (при цьому за даними позивача вказана сума є меншою та становить 1 187 002,05 грн.).

Далі, платіжним дорученням № 96066 від 27.06.13. позивачем було сплачено на користь відповідача 1 500 000,00 грн., та платіжним дорученням № 99689 від 16.07.13. позивачем було сплачено на користь відповідача 750 000,00 грн.

Разом з тим, у відповідності до наявних в матеріалах справи платіжних доручень, видаткових накладних, остання поставка товару відповідачем позивачу за Договорами була здійснена 09.09.13. Після цього жодних відносин між сторонами за спірними Договорами не було, а заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 117 269,80 грн.

Жодних заперечень щодо розміру наявної заборгованості відповідачем надано не було.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. ч. 1-3 ст. 538 ЦК України).

Якщо, незважаючи на те, що одна із сторін не виконала свій обов'язок, друга сторона здійснила виконання, вона залишається лише в статусі кредитора та має право вимагати виконання від іншої сторони.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що позивачем було сплачено грошових коштів за товар більше, ніж було поставлено відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 1 117 269,80 грн.

При цьому судом враховано, що посилання суду в рішенні на інші норма права, ніж зазначені у позовній заяві, не можуть розумітися як вихід суду за межі позовних вимог (п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Доводи відповідача, викладені в письмовому відзиві на позовну заяву, судом не приймаються з огляду на наступне.

За приписами ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Оскільки станом на момент винесення ухвали про порушення провадження у справі № 910/10890/14 та станом на момент винесення рішення по справі, справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1 (код ЄДРПОУ 35115625) не порушена, і відповідно не оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство, а отже позовні вимоги позивача по даній справі підлягають вирішенню по суті за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Разом з тим, судом враховано, що станом на день розгляду справи та прийняття рішення, відповідач перебуває в стані припинення, проте, його не ліквідовано.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 1 117 269,80 грн., а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» (01001, м. Київ, вул. Софіївська, б. 10, приміщення 4; ідентифікаційний код 35115625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, б. 11; ідентифікаційний код 32490244) основний борг в розмірі 1 117 269 (один мільйон сто сімнадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 80 коп. та 22 345 (двадцять дві тисячі триста сорок п'ять) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.14.

Суддя Т.М. Ващенко