Рішення № 40468055, 10.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/74/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2014 Справа № 908/2853/14

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-В )

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми 4145,88 грн.

Суддя Боєва О.С.

Представники сторін:

Від позивача: Кузьміна С.Ю. (дов. № 9137/27 від 31.12.13)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 4145,88 грн., з яких: сума 3541,75 грн. - основний борг за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 від 01.12.2007р., сума 247,34 грн. - пеня, сума 42,71 грн. - 3% річних, сума 314,08 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.08.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2853/14, судове засідання призначено на 03.09.2014р. Ухвалою суду від 03.09.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.09.2014р.

10.09.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № воді № 501680 від 01.12.2007р., укладеного між сторонами, позивачем було поставлено відповідачу в період з грудня 2013р. по квітень 2014р. теплову енергію на загальну суму 3541,75 грн. Однак відповідач своє зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію не здійснив. На підставі ст. ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України просить стягнути з відповідача суму 3541,75 грн. основного боргу, суму 247,34 грн. пені, суму 42,71 грн. - 3% річних та суму 314,08 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, ухвали суду направлялися на адресу, вказану в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1 (к. 78). Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1.).

Відповідно до п. 10.1. договір набуває чинності з 01.01.2007р. і діє до 30.11.2008р.

Пунктом 10.4. договору сторони узгодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п.6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У пункті 6.3. договору сторони визначили, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 6.4. договору споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання позивачем підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.п. 6.6.1., 6.6.2.).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з грудня 2013р. по квітень 2014р. постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 3541,75 грн.

Однак вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем сплачена не була.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501680 від 01.12.2007р. за відпущену у грудні 2013р. - квітні 2014р. теплову енергію становить 3541,75 грн.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 3541,75 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3541,75 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 42,71 грн. - 3% річних за загальний період з 21.01.2014р. по 07.08.2014р. та суму 314,08 грн. інфляційних втрат за загальний період з лютого 2014р. по липень 2014р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що розрахунки здійснені вірно.

Таким чином вимоги про стягнення суми 42,71 грн. - 3% річних. та суми 314,08 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 247,34 грн. за загальний період з 21.01.2014р. по 07.08.2014р

Пунктом 7.2.8. договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, пеня в розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог зазначеного закону, та підлягає стягненню у повному обсязі.

Таким чином вимоги про стягнення суми 247,34 грн. пені за загальний період з 21.01.2014р. по 07.08.2014. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентиф. номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юр.ад.: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; факт. ад.: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-В; п/р зі спеціальним режимом використання 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957; код ЄДРПОУ 32121458) суму 3541 (три тисячі п'ятсот сорок одна) грн. 75 коп. основного боргу, суму 42 (сорок дві) грн. 71 коп. - 3% річних, суму 314 (триста чотирнадцять) грн. 08 коп. інфляційних втрат, суму 247 (двісті сорок сім) грн. 34 коп. пені, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 15.09.2014р.