Ухвала суду № 40467689, 10.09.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/940/14-ц 10.09.2014

Провадження №22-ц/784/1977/14

Провадження № 22-ц/784/1977/2014

У Х В А Л А

іменем України

10 вересня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Базовкіної Т.М.,

суддів: Лівінського І.В. та Яворської Ж.М.,

розглянула

клопотання

представника позивача - ОСОБА_1

про забезпечення позову по цивільній справі

за апеляційними скаргами

представника позивача - ОСОБА_1

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2014 року,

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, та за

зустрічним позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК«Забота» про припинення дій, та зобов'язання вчинити певні дії, та

позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення дій, та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

В липні 2013 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном - нежитловим приміщенням магазину непродовольчих товарів по АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись із зустрічним позовом про припинення дій, та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2014 року провадження по справі в частині вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 закрито.

ОСОБА_3 заявив самостійні вимоги на предмет позову та звернувся із позовом до ОСОБА_4, пред'явивши вимоги, аналогічні вимогам зустрічного позову.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, та позову ОСОБА_3 відмовлено.

Сторони не погодились з вказаним рішенням та оскаржили його в апеляційному порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 також надіслав клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відчуження 93/100 частини квартири АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення офісу загальною площею 153,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо правомірності проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1, в результаті чого було збудовано другий поверх та сходи.

За час розгляду справи в суді першої інстанції вказані об'єкти нерухомості неодноразово відчужувались.

Представник позивача поставив питання про забезпечення свого позову шляхом заборони відчуження зазначених об'єктів.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4).

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на 93/100 частини квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за стороною по справі ОСОБА_3, а право власності на нежитлове приміщення офісу, розміщене в цьому ж будинку, зареєстровано за ОСОБА_5, яка не є стороною по даній справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна може бути застосовано лише до вказаної квартири.

Таким чином, клопотання представника позивача підлягає задоволенню частково, оскільки вид забезпечення позову, який просить застосувати апелянт, відповідає позовним вимогам, таке забезпечення позову не порушує права власника квартири, тому що накладений на майно арешт лише обмежує можливість його відчуження, і не перешкоджає використовувати це майно за цільовим призначенням. Водночас, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Керуючись статтями 151-154, 303 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Клопотання представника позивача - ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заборонити відчуження 93/100 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 14 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: