Рішення № 40466486, 08.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 р. Справа № 914/2733/13

За позовом:Першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:позивача 1:Міністерства оборони України, м. Київ;позивача 2:Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд", м. Львів;до відповідача 1:Малехівської сільської ради, с. Малехів Жовківського р-ну, Львівської обл.;до відповідача 2: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс", м. Львів; Відділ Держземагенства у Жовківському районі, м. Жовква, Львівська областьпро:визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.М.

Прокурор: Ройко А.І.

Представники:

від позивача 1: Матлай Й.І.;

від позивача 2: Нагайчук М.М.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Гай О.О., Керод Р.П.;

від третьої особи: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позовну заяву Першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Міністерства оборони України та ДП МОУ "Західвійськбуд" до Малехівської сільської ради і ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс" про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.10.2013р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р., у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2014р. рішення господарського суду Львівської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

Згідно проведеного 09.07.2014р. автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 10.07.2014 р. справу призначено до розгляду на 28.07.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. У судовому засіданні 08.09.2014р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 08.09.2014р. прокурор та представники позивачів позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог від 16.08.2013 р. та письмових поясненнях, просили визнати недійсним рішення Малехівської сільської ради №4 від 02.05.2004 р. «Про затвердження технічного звіту на земельні ділянки ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс», які розташовані в с. Малехів по вул. Л.Українки, 45/3», визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Малехівською сільською радою та ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс», зобов'язати ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс» усунути перешкоди в користуванні ДП Міністерства оборони України «Західвійськбуд» земельною ділянкою площею 0,4309 га, яка розташована по вул. Лесі Українки, 45/3 в с. Малехів Жовківського району Львівської області шляхом звільнення вказаної земельної ділянки.

У судове засідання 08.09.2014 р. відповідач 1 явки повноважного представника не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.

У судовому засіданні 08.09.2014 р. представники відповідача 2 проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Третя особа у судове засідання 08.09.2014 р. не з'явилася, надіслала на адресу суду лист про розгляд справи без участі її представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Згідно державного акту на право постійного користування землею від 03.06.1997р. ІІ-ЛВ №002741 військова частина А-3357, яка знаходиться в с.Малехові, є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 3,8491 га. Земельну ділянку надано у постійне користування для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд відповідно рішення Малехівської сільської ради від 27.12.1996р.

Згідно державного акту на право постійного користування землею від 29.05.1997р. ІІ-ЛВ №000650 військова частина А-3334, яка знаходиться в с.Малехові, є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 5,799 га. Земельну ділянку надано у постійне користування для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд відповідно рішення Малехівської сільської ради від 17.09.1996р.

Згідно довідки ДП «Західвійськбуд» від 06.03.2000р. №5 (а.с.162 Т.І) військова частина №54712 перейменована у військову частину А-3357 відповідно до Директиви Міністра оборони України від 08.04.1996р. №Д-185/356 «Про проведення організаційних заходів» (а.с.72-74 Т.2).

У довідці ДП «Західвійськбуд» від 01.08.2000р. №10 (а.с.163 Т.І) зазначено, що відповідно до наказу Міністра оборони України від 29.01.1998р. №27 (а.с.75-99 Т.2) військова частина А-3357 ліквідована і на її базі створений філіал державного підприємства МОУ «Західвійськбуд»-66 управління начальника робіт, який є правонаступником всіх майнових прав і обов'язків військової частини А-3357.

15.10.2003р. ДП «Західвійськбуд» (продавець, позивач 2) та ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс» (покупець, відповідач 2) уклали договір купівлі-продажу будівлі складу площею 405,90 кв.м., яка знаходиться за адресою: с.Малехів Жовківського району Львівської області по вул.Л.Українки,45.

23.12.2003р. керівник ДП «Західвійськбуд» звернувся до начальника районного відділу земельних ресурсів Жовківського району з проханням відчужити від ДП «Західвійськбуд» земельні ділянки, що прилягають до реалізованих у 2003р. об'єктів нерухомості (а.с.147 Т.І).

23.12.2003р. керівник ДП «Західвійськбуд» звернувся до сільского голови с.Малехова з проханням відчужити від ДП «Західвійськбуд» земельні ділянки, що прилягають до реалізованих у 2003р. об'єктів нерухомості (а.с.148 Т.І).

02.05.2004р. Малехівською сільською радою (відповідач 1) прийнято рішення №4 "Про затвердження технічного звіту на земельні ділянки ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс", в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/3" відповідно до якого вирішено затвердити матеріали технічного звіту на земельні ділянки площею 0,1334 та 0,2975 га., які розташовані в с. Малехів по вул. Л.Українки, 45/3 і призначені для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень, а також надати вищевказані земельні ділянки в довгострокову оренду терміном на 20 років з правом викупу.

22.12.2004р. начальник Центрального спеціалізованого будівельного управління МОУ листом повідомив керівнику ДП МОУ «Західвійськбуд», що МОУ дозволяє ДП МОУ «Західвійськбуд» здійснити згідно з чинним законодавством відчуження нерухомого майна, яке відноситься до основних фондів і перебуває на балансі цього підприємства та знаходиться за адресою: Лвівська область, Жовківський район, с.Малехів, ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс», а саме, будівлю котельні. Загальна площа земельної ділянки, що безпосередньо прилягає до даного об'єкту нерухомості, 0,5499 га і підлягає вилученню з фондів земель Міністерства оборони України після проведення відчуження зазначеного нерухомого майна.

На підставі рішення Малехівської сільської ради від 02.05.2004р. між сільською радою та ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс" укладено Типовий договір оренди землі від 01.03.2004р. (як встановлено попереднім рішенням суду дійсна дата договору - 01.03.2005р.), відповідно до пунктів 1 і 2 якого орендодавець (сільська рада, відповідач 1) надає, а орендар (відповідач 2) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування допоміжних та складських приміщень, яка знаходиться в с. Малехові по вул. Л.Українки, 45/3 Жовківського району Львівської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4309 га. В тому числі складське приміщення площею 405,9 кв.м.

Відповідно до п.3 договору оренди землі на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендарю на підставі договору купівлі-продажу №19 від 15.10.2003р. Згідно п.16 договору цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування виробничих будівель. Договір укладено на 20 років (п.5 договору).

31.03.2005р. спірний договір зареєстрований у Жовківському районному відділі Центру державного земельного кадастру, про що вчинено запис за реєстровим номером №04:05:455:00021.

31.03.2005р. відповідач 1 та відповідач 2 підписали акт передачі земельної ділянки в оренду.

13.07.2010р. Львівська обласна рада прийняла рішення №1276 про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж с.Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району, яким включено в межі села земельні ділянки загальною площею 325,80 га, з них: 152,00 га земель під сільськогосподарськими підприємствами; 88,7162 га земель, наданих у власність і користування громадянам; 12,7104 га земель під закладами, установами, організаціями; 18,9583 га земель під підприємствами промисловості; 29,9366 га земель під підприємствами транспорту і зв'язку; 16,0061 га земель під військовими частинами, підприємствами Міністерства оборони України; 7,4724 га земель запасу сільської ради.

Рішенням господарського суду Львівської області №5015/1204/12 від 30.05.2012р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2013р. визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі складу від 15.10.2003р. №19, укладений між ДП МОУ "Західвійськбуд" та ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс", згідно якого на користь останнього було відчужено нерухоме майна по вул. Л.Українки, 45 у с. Малехів для обслуговування котрого передано в оренду земельну ділянку.

У листі відділу держземагенства у Жовківському районі Львівської області від 29.08.2013р. №3279-01/УО зазначено, що земельна ділянка загальною площею 0,4309 га в с.Малехів, вул.Л.Українки,45/3 до укладення договору оренди між Малехівською сільською радою та ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс» згідно річної державної статистичної звітності станом на 01.04.2004р. облікувалась за ДП МОУ «Західвійськбуд», що було створено на базі військової частини А-3357. З 01.01.2005р. дана земельна ділянка облікувалася як така, що надана в оренду ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс» згідно договору оренди (а.с.192 Т.1).

Згідно довідки від 09.09.2013р. з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2004р. землекористувачем земельної ділянки площею 9,65 га є ДП МОУ «Західвійськбуд»; дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту. Номер рядка 6.1 під яким як землекористувач зазначається Міністерство оборони України (а.с.106-107 Т.2).

Згідно довідки КЕВ м.Львова від 08.09.2014р. №4592 за ДП МОУ «Західвійськбуд» за адресою с.Малехів Жовківського району Львівської області, військове містечко №371, облікується земельна ділянка площею 5,7990 га, яка відноситься до земель оборони, державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №000650 від 29.05.1997р., та земельна ділянка загальною площею 3,8491 га, яка відноситься до земель оборони, державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №002741 від 03.06.1997р. На вказаній земельній ділянці в/м №371 знаходяться 29 будівель, які згідно форми 402 обліковуються в КЕВ м.Львова та надані ДП МОУ «Західвійськбуд».

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України зазначив, що за спірним рішенням Малехівської сільської ради, прийнятим, як встановлено судами, поза межами визначених повноважень, земля надавалась в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс" для обслуговування приміщень, придбаних у Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" за договором купівлі-продажу № 19 від 15.10.2003, який визнаний недійсним в судовому порядку, отже, висновок судів попередніх інстанцій про недоведення порушення прав або охоронюваних законом (лігитимних) інтересів останнього (в розумінні, наданому рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004) щодо земельної ділянки, на якій розміщене належне йому нерухоме майно і яка, однак, залишається в оренді ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс", видається сумнівним.

У п.4.2 постанови №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» Пленум Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до Законів України "Про оборону України" та "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном. З огляду на це залучення Міністерства оборони України до участі у розгляді справ, предметом спору в яких виступають землі оборони, є обов'язковим

Даний позов заявлено Першим заступником прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" в межах наданих йому законодавством повноважень для захисту їх прав та інтересів, передбачених законодавством України, а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

Пленум Вищого господарського суду України у п.4.2 постанови №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» звертає увагу що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, касаційний суд зазначив, що спірна земельна ділянка на момент прийняття Малехівською сільською радою рішення №4 "Про затвердження технічного звіту на земельні ділянки ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс" та укладення з останнім договору оренди від 01.03.2005р. знаходилась за межами населеного пункту с.Малехів і була включена в межі цього села лише з моменту прийняття Львівською обласною радою рішення № 1276 від 13.10.2010р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району". Дана обставина підтверджується матеріалами справи не заперечується і самими відповідачами. Таким чином, сільська рада розпорядилася земельною ділянкою, яка не входила в межі села.

У постанові про скасування судових рішень попередніх інстанцій Вищий господарський суд України констатував передчасність висновків місцевого та апеляційного суду щодо недоведеності належності спірної земельної ділянки до земель оборони та перехід до ДП «Західвійськбуд» в порядку правонаступництва права на земельну ділянку, яка перебувала в постійному користуванні розформованої в/ч А-3357.

Здійснюючи новий розгляд справи та враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, які є обов'язкові для суду першої інстанції, суд відзначає наступне.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (ст.2 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією з яких, зокрема, є землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, отже, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення є землями однієї категорії.

Як визначено ст.65 Земельного кодексу України, землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" та ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління. Згідно зі ст. 3 даного закону до структури Збройних Сил України відносяться з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.

Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони").

Наявні в матеріалах справи докази дозволяють зробити висновок про належність спірної земельної ділянки до земель оборони. Зокрема, у довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) чітко зазначено, що станом на 01.01.2004р. землекористувачем земельної ділянки площею 9,65 га є ДП МОУ «Західвійськбуд»; дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту. У довідці вказаний номер рядка 6.1, а таким номером рядка як власник, землекористувач зазначається Міністерство оборони України (а.с.106-107 Т.2). Крім того, у 2003р. керівник ДП «Західвійськбуд» звертався до начальника районного відділу земельних ресурсів Жовківського району та сільского голови с.Малехова з проханнями відчужити від ДП «Західвійськбуд» земельні ділянки, що прилягають до реалізованих у 2003р. об'єктів нерухомості (а.с.147,148 Т.І). Те, що земельна ділянка належить до земель оборони вбачається і з відповіді начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління МОУ від 22.12.2004р., з листа відділу держземагенства у Жовківському районі Львівської області від 29.08.2013р. №3279-01/УО та довідки КЕВ м.Львова від 08.09.2014р. №4592 за ДП МОУ «Західвійськбуд» про які суд уже зазначав вище.

Державний акт на право постійного користування землею був виданий військовій частині А-3357 на земельну ділянку площею 3,8491 га для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд. На підставі наказу Міністра оборони України №27 від 29.01.1998 р. військова частина А-3357 ліквідована, а на її базі створені філіал Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»-66 управління начальника робіт, який є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків згаданої військової частини.

Відповідно до п.45 Положення «Про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. №483, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступником міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командувачами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України (п.48 положення).

Колегія суддів Вищого господарського суду України у постанові зазначила, що припинення права постійного користування землями оборони можливе лише внаслідок добровільної відмови землекористувача за згодою Міністра оборони України та/або вилучення земельної ділянки, про що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах наданих повноважень, визначених цим Кодексом, приймає відповідне рішення. Однак, суди попередніх інстанцій на це не звернули увагу та не встановили, яким чином і на підставі яких рішень земельна ділянка вибула з постійного користування Збройних Сил України.

На виконання даної вказівки суду касаційної інстанції місцевий суд витребовував у відповідачів докази правомірності вибуття спірного об'єкта з постійного користування Збройних Сил України та набуття прав на нього сільською радою, однак такі докази не були подані.

Пленум Вищого господарського суду України у п.4.2 постанови №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відзначає наступне. За змістом статті 1 Закону України "Про використання земель оборони" та статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Порядок використання земель оборони в господарських цілях визначено статтею 4 Закону України "Про використання земель оборони". У разі відсутності доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, в порядку, визначеному статтею 20 ЗК України, така ділянка не може використовуватися у господарських цілях, в тому числі для житлової забудови, у зв'язку з чим укладені договори, об'єктами яких є землі оборони, підлягають визнанню недійсними.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ст.152 ЗК України).

Згідно ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Натомість позиція відповідачів не підтверджують наявними у матеріалах справи доказами.

У п.4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. №7 зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів, оскільки спір виник з їх неправильних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 19, 65, 77, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4 Закону України "Про використання земель оборони", ст.ст. 3, 14 Закону України "Про Збройні Сили України" та ст.ст. 3, 12, 29, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати недійсним рішення Малехівської сільської ради №4 від 02.05.2004 р. «Про затвердження технічного звіту на земельні ділянки ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс», які розташовані в с. Малехів по вул. Л.Українки, 45/3».

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 01.03.2004р., укладений між Малехівською сільською радою та ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс».

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Буд-Сервіс» (адреса: вул. Кос-Анатольського, 18/6, м. Львів, 79066) усунути перешкоди в користуванні Державним підприємством Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (адреса: вул. Лесі Українки, 45, с. Малехів, Жовківський район, Львівська обл., 80383) земельною ділянкою площею 0,4309 га, яка розташована по вул. Лесі Українки, 45/3 в с. Малехів Жовківського району Львівської обл., шляхом звільнення вказаної земельної ділянки.

5. Стягнути з «Захід-Буд-Сервіс» (адреса: вул. Кос-Анатольського, 18/6, м. Львів, 79066) в доход Державного бюджету України 3' 785,10 грн. судового збору.

6. Стягнути з Малехівської сільської ради (адреса: вул. Івасюка, 6, с. Малехів, Жовківський район, Львівська обл., 80383) в доход Державного бюджету України 3' 785,10 грн. судового збору.

7. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 08.09.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 15.09.2014 р.

Суддя Яворський Б.І.