Постанова № 40465409, 08.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2014 року 10:45 № 826/8986/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної фінансової інспекції в м. КиєвідоБази виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ МВС України прозобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна фінансова інспекція в м. Києві (надалі - позивач або Держфінінспекція в м. Києві) з позовом до Бази виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ МВС України (надалі - відповідач або База ВТК ВВ МВС України), в якому просить зобов'язати Базу виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ МВС України вчинити певні дії, а саме (з урахуванням уточненої позовної заяви від 08.07.2014 року):

- відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 31 088,72 грн.;

- виконати в повному обсязі пункт 3 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві від 26.11.2013 року №26-072-14-14/16030 «Щодо усунення порушень виявлених ревізією».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 30.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Бази ВТК ВВ МВС України, останній було направлено вимогу від 26.11.2013 року №26-072-14-14/16030, проте, станом на момент звернення з даним позовом до суду, як стверджує представник відповідача, п. 2 вказаної вимоги в частині відшкодування нанесеної матеріальної шкоди в сумі 31 088,72 грн. та п. 3 у повному обсязі не виконанні відповідачем.

У судове засідання 30.07.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, зазначивши, що станом на момент розгляду справи судом п. 2 вимоги від 26.11.2013 року №26-072-14-14/16030 виконаний Базою ВТК ВВ МВС України у повному обсязі, а п. 3 даної вимоги, як зазначив представник відповідача, є законодавчо необґрунтованим.

Суд у судовому засіданні 30.07.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1.1.6.4 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на ІІІ квартал 2013 року та на підставі направлень посадовими особами позивача проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Бази ВТК ВВ МВС України за період з 01.07.2011 року по 01.09.2013 року, за результатами якої складено акт від 18.11.2013 року №072-30/2518 (надалі - акт).

На підставі висновків акту Держфінінспекцією в м. Києві направлено на адресу відповідача вимогу від 26.11.2013 року №26-072-14-14/16030 щодо усунення порушень, виявлених ревізією (надалі - вимога).

Вважаючи п.п. 2 та 3 вказаної вище вимоги такими, що не виконані Базою ВТК ВВ МВС України, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, є Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-ХІІ (надалі - Закон №2939).

Так, ч. 1 ст. 1 Закону №2939 встановлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011 (надалі - Положення №499/2011), таким органом є Держфінінспекція України.

Підпунктом 1 п. 4 Положення №499/2011 передбачено, що Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль, у тому числі, за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку здійснювати державний фінансовий контроль, зокрема, шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у пп. 1 п. 4 цього Положення.

Разом з тим, Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (п. 7 Положення №499/2011).

Частиною 3 ст. 2 Закону №2939 передбачено, що порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (надалі - Порядок №550), визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Приписами п. 4 Порядку №550 встановлено, що інспектування Держфінінспекцією України здійснюється шляхом проведення планових та позапланових виїзних ревізій.

Згідно п. 35 Порядку №550, результати ревізії оформляються актом. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень (п. 46 Порядку №550).

При цьому, п. 49 Порядку №550 передбачено, що у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Разом з тим, відповідно до п. 50 Порядку №550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Як було зазначено вище, Держфінінспекцією в м. Києві направлено на адресу відповідача вимогу щодо усунення порушень, виявлених ревізією.

Так, п. 2 вимоги вказано, що в порушення вимог п. 3.3.9, п. 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174, Базою ВТК ВВ МВС України у періоді з 01.07.2011 року по 01.09.2013 року прийнято завищену підрядними організаціями вартість виконаних робіт з поточного ремонту на загальну суму 72 894,38 грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Базі ВТК ВВ МВС України на зазначену суму, у зв'язку з чим вимагається відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 72 894,38 грн.

Як вбачається зі змісту акту, перевіряючими встановлено завищення вартості виконаних для відповідача робіт наступними підрядними організаціями: ПП «ФБК «Завод Луч» (завищено обсяги фактично виконаних робіт на загальну суму 58 479,00 грн.), ДП «Українська геологічна компанія» (в процесі зустрічної звірки встановлено розбіжності щодо виду, обсягу і якості операцій та розрахунків на загальну суму 7 649,66 грн.), ТОВ «Аква-теплоресурс НВП» (в процесі зустрічної звірки встановлено розбіжності щодо виду, обсягу і якості операцій та розрахунків на загальну суму 6 765,72 грн.), що у загальному розмірі складає 72 894,38 грн.

При цьому, за твердженнями позивача, листом від 30.12.2013 року №532 База ВТК ВВ МВС України направила на адресу Держфінінспекції в м. Києві інформацію разом з копіями підтверджуючих документів, що підтверджує усунення вказаного порушення на суму 41 805,66 грн., у зв'язку з чим п. 2 вимоги залишається невиконаним на суму 31 088,72 грн.

У відповідності до наявної у матеріалах справи копії листа Бази ВТК ВВ МВС України від 30.12.2013 року №562, яке згідно штампу вхідної кореспонденції надійшло до Держфінінспекції в м. Києві 30.12.2013 року за №14-5843, відповідач повідомив позивача про хід виконання вимоги, зі змісту якого вбачається, що ДП «Українська геологічна компанія» були перераховані Базі ВТК ВВ МВС України грошові кошти у розмірі 7 649,66 грн., ТОВ «Аква-теплоресурс НВП» взяло на себе зобов'язання у термін до 28.06.2014 року повернути 6 765,72 грн. Крім того, зазначено, що 11.11.2013 року між відповідачем та ПП «ФБК «Завод Луч» підписані акти на зняття виконаних будівельних робіт за №№10-12 на суму 58 479,00 грн., з яких 34 156,00 грн. підрядник повинен повернути Базі ВТК ВВ МВС України (вказана сума станом на 30.12.2013 року від підрядника не надійшла), а на суму 24 323,00 грн. - при кінцевих розрахунках з підрядником була зменшена вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних у 2013 року.

Водночас, за твердженнями представника відповідача, станом на момент розгляду даної справи судом п. 2 вимоги виконаний Базою ВТК ВВ МВС України у повному обсязі, на підтвердження чого, крім вже наданих Держфінінспекції в м. Києві разом із листом від 30.12.2013 року №562 копій виписок з рахунку з урахуванням КЕКВ рахунок №35216001000252 за 19.12.2013 року та за 26.12.2013 року, а також актів №№10-12 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, врахованих позивачем в якості доказів часткового виконання п. 2 вимоги, у матеріалах справи містяться копії виписок з рахунків від 08.01.2014 року та 31.01.2014 року (на суму 34 156,00 грн.), від 20.06.2014 року (на суму 4 000,00 грн.) та від 25.06.2014 року (на суму 2 765,72 грн.), повернутих ПП «ФБК «Завод Луч» та ТОВ «Аква-теплоресурс НВП» на підставі актів звірок.

Також, представником відповідача наголошено, що про факт виконання Базою ВТК ВВ МВС України п. 2 вимоги останній повідомляв позивача листом від 02.07.2014 року №230, копія якого наявна у матеріалах справи, який надійшов до Держфінінспекції в м. Києві 03.07.014 року за реєстраційним номером №14-2962, відповідно до відмітки на копії даного листа, що позивачем належними та допустимими доказами не спростовано.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем станом на момент розгляду справи судом підтверджено виконання п. 2 вимоги у повному обсязі, а відтак, підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання Бази ВТК ВВ МВС України відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 31 088,72 грн. задоволенню не підлягає.

Разом з тим, п. 3 вимоги від Бази ВТК ВВ МВС України вимагається відшкодувати нанесену матеріальну шкоду в сумі 17 847,06 грн., оскільки у період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року за рахунок власних надходжень, отриманих від надання платних послуг зі складування, у періоді з 01.07.2011 року по 01.09.2013 року за КПКВ 1003020 «Участь внутрішніх військ в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, конвоювання арештованих і засуджених та охорона підсудних під час судових процесів» Базою ВТК ВВ МВС України перераховано кошти на рахунок ГУ ВВ МВС України в сумі 17 847,06 грн. не у відповідності до напрямків, встановлених п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI.

В обґрунтування вищезазначеної вимоги позивачем в акті, зокрема, зазначено, що за період з 01.07.2011 року по 01.09.2013 року Базою ВТК ВВ МВС України здійснювалося перерахування 15% від отриманих коштів за надані послуги зі складування до ГУ ВВ МВС України, що передбачено Інструкцією про порядок та погодження договорів, обліку та використання коштів, отриманих від господарської діяльності військових частин, затвердженої наказом командувача внутрішніх військ МВС України від 14.03.2011 року №115, яка не зареєстрована в Міністерстві юстиції України.

В свою чергу, відповідач у письмових запереченнях проти позову вказує, що п. 3 вимоги є необґрунтованим, оскільки положення вказаної вище Інструкції є обов'язковими до виконання Базою ВТК ВВ МВС України.

З огляду на викладене вбачається, що відповідач не погоджується з вимогою Держфінінспекції в м. Києві, викладеною у п. 3 та вважає її необґрунтованою, проте, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, що станом на момент розгляду справи судом п. 3 вимоги оскаржений/скасований у встановленому чинним законодавством порядку.

Слід також зазначити, що відповідачем, відповідно до наведених положень Порядку №550, не надано суду доказів, які б свідчили про факт виконання Базою ВТК ВВ МВС України п. 3 вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Бази ВТК ВВ МВС України виконати в повному обсязі п. 3 письмової вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 26.11.2013 року №26-072-14-14/16030 «Щодо усунення порушень виявлених ревізією» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов'язання Бази ВТК ВВ МВС України виконати в повному обсязі п. 3 письмової вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 26.11.2013 року №26-072-14-14/16030 «Щодо усунення порушень виявлених ревізією». В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в їхньому задоволенні.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобовязати Базу виробничо-технологічної комплектації внутрішніх військ МВС України виконати в повному обсязі п. 3 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві від 26.11.2013 року №26-072-14-14/16030 «Щодо усунення порушень виявлених ревізією».

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок