Ухвала суду № 40465216, 02.09.2014, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №4-с/463/89/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.

при секретарі судових засідань Миличук У.Р.

з участю представника заявника Ільків С.М., Репака В.В.

державних виконавців Сидія О.В., Шургота І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на бездіяльність головного державного виконавця та начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ, -

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Личаківського ВДВС ЛМУЮ Сидія О.В. та начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ Шургота І.Я. з приводу примусового виконання виконавчого листа №2-3933, виданого Личаківським районним судом м.Львова 13.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором.

12.09.2013р. було відкрито виконавче провадження, однак державним виконавцем досі не подано запити у всі відділи Держземагенства у Львівській області та у інших областях, не вчинено жодних дій з метою встановлення наявності у володінні боржника земельних паїв.

Не зважаючи на винесення 11.02.2014р. державним виконавцем постанови про стягнення з доходів боржника, жодних коштів на даний час в рахунок погашення заборгованості та виконання рішення суду не надходило, постанова у ТзОВ «Саша» скерована поза межами встановлених строків. Не зважаючи на наявність з січня 2014 року у матеріалах справ інформація про те, що боржник працює в ТзОВ «Карпатспецбуд», постанови про стягнення з доходів, які боржник там отримує державним виконавцем не виносилось.

Крім цього, представник банку неодноразово звертався до державного виконавця із заявами про залучення представника стягувача для участі у проведенні виконавчих дій, пов'язаних з описом і арештом майна боржника, в яких стягувач просив здійснити опис та арешт: 73/100 нежитлового приміщення 1-3; 6-10; 12; 20-22; 24-29; 34 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 309,8 кв. м. та гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, однак державний виконавець відмовляється вчиняти будь-які дії, пов'язані з описом та арештом вищевказаного майна, мотивуючи це тим, що на нього накладено арешт ухвалою Личаківського районного суду м. Львова по справі № 2/1312/128/12. Однак ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 24.09.2012 р. заходи забезпечення позову були скасовані. Вказане свідчить про неповноту та порушення строків виконавчого провадження.

Крім цього, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, здійснює контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем. За результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця, такий виносить постанову.

Однак, заявник досі не отримав вищевказаної постанови за результатами розгляду скарги, що свідчить про те, що така постанова взагалі не виносилась що підтверджує бездіяльність Начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ Шургота І.Я. не тільки в частині не здійснення контролю за виконавчим провадженням, а й в частині невиконання вимог ч.8 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представники заявника скаргу підтримали з підстав, викладених у ній та просять таку задовольнити.

Державний виконавець Сидій О.В. та начальник Личаківського ВДВС ЛМУЮ Шургот І.Я. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечили з підстав, викладених у поданих до суду письмових запереченнях. В задоволенні скарги просять відмовити.

Заслухавши пояснення представників заявника, державного виконавця та начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з ст.383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Державним виконавцем Сидієм О.В. 12.09.2013р. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-3933, виданого 13.04.2010р. Личаківським районним судом м.Львова, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості на загальну суму 234457,50 грн.

Згідно з ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішення, своєчасно вчиняти виконавчі дії у відповідності до вимог даного закону.

Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження, у зв'язку з невиконанням боржником в наданий для добровільного виконання рішення суду строк, з метою примусового стягнення заборгованості, державним виконавцем вчинено ряд дій, зокрема, скеровано запити для з'ясування інформації про наявність у власності боржника нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних суден, відкритих рахунків у банках чи інших фінансових установах, цінних паперів, про отримання боржником доходів, перебування на обліку як отримувач пенсії, винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про арешт коштів боржника, про розшук майна боржника, скеровано до суду подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» вчинялися виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Разом з тим, не зважаючи на отримання державним виконавцем інформації про отримання боржником доходів у ТзОВ «Саша» та ТзОВ «Карпатспецбуд», державним виконавцем 11.02.2014р. винесено постанову про проведення утримання з заробітної плати боржника лише у ТзОВ «Саша».

А тому суд приходить до висновку, що в цій частині наявна бездіяльність державного виконавця, яку слід визнати неправомірною та зобов'язати останнього винести постанову про звернення стягнення на доходи боржника в ТзОВ «Карпатспецбуд» та скерувати її для виконання у розумні строки.

Не зважаючи на наявність в матеріалах справи копії наказу директора ТзОВ «Саша» від 30.06.2014р. про звільнення ОСОБА_6, що унеможливлює виконання постанови державного виконавця, в судовому засіданні встановлено, що боржник ймовірно повторно прийнятий на роботу в ТзОВ «Саша», а тому суд вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця перевірити вказану інформацію та у разі підтвердження таких відомостей повторно винести постанову про звернення стягнення на доходи боржника в ТзОВ «Саша» та скерувати її для виконання у розумні строки.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, представники заявника неодноразово зверталися до державного виконавця із заявами про залучення представника стягувача для участі у проведенні виконавчих дій, пов'язаних з описом і арештом майна боржника, а саме: 73/100 нежитлового приміщення 1-3; 6-10; 12; 20-22; 24-29; за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 309,8 кв. м. та 838,10 кв.м. гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, та як встановлено в судовому засіданні державним виконавцем не вчинені будь-які дії, пов'язані з описом та арештом вищевказаного майна з підстав наявності арешту цього майна, накладеного ухвалою Личаківського районного суду м. Львова по справі № 2/1312/128/12.

Однак як вбачається з поданих самим державним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження, а саме: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація про державну реєстрацію обтяжень на 73/100 нежитлового приміщення 1-3; 6-10; 12; 20-22; 24-29; за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 309,8 кв. м. та 838,10 кв.м. гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, станом на 14.08.2014р. - відсутня, що свідчить про безпідставність в цій частині заперечень державного виконавця.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в цій частині бездіяльність державного виконавця слід визнати неправомірною та зобов'язати останнього в порядку, визначеному ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» здійснити опис та накласти арешт на нерухоме майна, що належить боржнику ОСОБА_6, а саме: 73/100 нежитлового приміщення 1-3; 6-10; 12; 20-22; 24-29; 34 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 309,8 кв. м. та гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2148,3 кв. м., з яких 1312,2 кв.м. не підлягає опису, оскільки перебуває в заставі АТ «Райффайзен Банк Аваль».

При цьому, оскільки відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна, суд приходить до висновку, що вимоги заявника в частині передачі вищевказаного майна на реалізацію є передчасною, а тому в цій частині скарга задоволенню не підлягає.

Не підлягає задоволенню скарга також і в частині визнання неправомірною бездіяльності начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ Шургота І.Я. щодо нездійснення контролю за виконавчим провадженням ВП №39729810 та щодо невинесення постанови за результатами розгляду скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, вищевказаними нормами закону визначено повноваження начальника відділу, однак відсутні будь-які чітко визначені обов'язки останнього. З матеріалів справи вбачається, що до начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ із заявою про виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичних чи арифметичних помилок, сторони виконавчого провадження не зверталися. На усі заяви ПАТ «УкрСиббанк», начальником Личаківського ВДВС ЛМУЮ скеровувалися відповіді у межах строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Що стосується невинесення начальником Личаківського ВДВС ЛМУЮ постанови за результатами розгляду скарги ПАТ «УкрСиббанк», то як вбачається з матеріалів справи у відповідності до вимог ч.8 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», така була розглянута останнім в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", а письмову відповідь скеровано заявнику.

Відповідно до ч.1 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст.383-389 ЦПК України, ст.ст.11, 32, 57, 63, 82, 83 Закону України «Про виконавче провадження», -

ухвалив:

скаргу задовольнити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця Сидія О.В. неправомірною та зобов'язати його:

1) винести постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_6 в ТзОВ «Карпатспецбуд» та у розумні строки скерувати її для виконання;

2) перевірити інформацію з приводу повторного прийняття боржника ОСОБА_6 на роботу в ТзОВ «Саша» та у разі підтвердження таких відомостей повторно винести постанову про звернення стягнення на доходи боржника в ТзОВ «Саша» та у розумні строки скерувати її для виконання.

3) в порядку, визначеному ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» здійснити опис та накласти арешт на нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_6, а саме: 73/100 нежитлового приміщення 1-3; 6-10; 12; 20-22; 24-29; 34 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 309,8 кв. м. та гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2148,3 кв. м., з яких 1312,2 кв.м. не підлягає опису, оскільки перебуває в заставі АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Вчинити інші, передбачені законом, дії, спрямовані на виконання судового рішення.

В решті скаргу залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Р.Я. Головатий