Ухвала суду № 40465187, 10.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1874/14 Головуючий 1 інст. - Руднєва О.О.

Справа № 638/693/13-ц Доповідач - Яцина В.Б.

Категорія: відновлення порушеного права

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Яцини В.Б.

суддів колегії - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

при секретарі Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові клопотання ОСОБА_3, про роз'яснення та виправлення помилок в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року та від 26 березня 2014 року

по справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відновлення порушеного права та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року Харківська міська рада звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відновлення порушеного права та зобов`язання вчинити певні дії.

У травні 2013 року Харківська міська рада звернулася до суду з заявою про часткову відмову від позову в частині ОСОБА_5

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 30.05.2013 року як таку, що не підлягає оскарженню, було повернено заявнику та додатково, за ініціативою суду виправлено описки у написанні імені відповідачки ОСОБА_3: правильним необхідно вважати написання її імені "ОСОБА_3", а не "ОСОБА_3".

Ухвалою судової колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 відмовлено, ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року залишити без змін. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в сумі 121,80 грн.

Ухвалою судової колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2014 року було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі за її заявою про приєднання до вказаної апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року.

1 квітня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду Харківської області із клопотаннями про роз'яснення вищевказаної ухвали та виправлення помилок в цій ухвалі, а саме: що її апеляційне оскарження ухвали районного суду від 12.08.2013 року про повернення її апеляційної скарги на ухвалу районного суду від 30 травня 2013 року згідно до ст. 293 ЦПК України не підлягає апеляційному оскарженню окремо від ще не ухваленого по справі рішення суду по суті заявленого позову; висновків апеляційного суду про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_3 при розгляді справи є зловживання правом; такі висновки апеляційного суду не відповідають ч. 2 ст. 19 Конституції України; апеляційний суд не навів визначення зловживання правом (т. 2 а.с. 141).

18 червня 2014 року ОСОБА_3 доповнила своє клопотання вимогами роз'яснити, чому в ухвалі апеляційного суду від 26 лютого 2014 року зазначено, що в частині стягнення судового збору вона може бути оскаржена в касаційному порядку, а ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2014 року встановлено, що оскаржувана ухвала не підлягає касаційному оскарженню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України, внаслідок чого подану касаційну скаргу їй було повернуто (т. 2 а.с. 144).

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, що передбачено ст. 305 ЦПК України, дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань, обговоривши надані на їх обґрунтування доводи, не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Частина перша ст. 219 ЦПК України передбачає право суду з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Згідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року в частині, яка підлягає примусовому виконанню - про стягнення судового збору, не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, викладена чітко, доступно, не є суперечливою і відповідає принципу правової визначеності (т. 2 а.с. 13-14). При цьому відмова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у відкритті провадження за касаційними скаргами ОСОБА_3 вказаного судового рішення про стягнення судового збору не стосується, тлумачення її змісту до компетенції апеляційного суду не входить (т. 2 а.с. 145).

При цьому аналіз змісту вимог про виправлення помилок, які містяться у вказаних клопотаннях, свідчить про те, що вони не містять підстав для застосування правил ч.ч. 1 ст. 219, 221 ЦПК України. Доводи ОСОБА_3 про незаконність ухвали апеляційного суду від 26 березня 2014 року в частині висновків про те, що не всі ухвали районного суду підлягають апеляційному оскарженню, - мають касаційний характер.

Що стосується права апеляційного суду кваліфікувати процесуальну поведінку ОСОБА_3 по справі, як зловживання правом, то наведені в ухвалі апеляційного суду від 26 березня 2014 року мотиви такої оцінки судом процесуальних дій ОСОБА_3 є зрозумілими для сприйняття пересічним громадянином - не юристом і тому не потребують від суду додаткового роз?яснення або виправлення. Повноваження апеляційного суду у даному питанні спрямовані на дотримання законного балансу прав та обов?язків всіх сторін у справі у світлі обов'язку держави гарантувати кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97р.), а також - на положеннях ст. 124 Конституції України і не суперечить змісту ст. 19 Конституції України.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що підстав для задоволення клопотань не вбачається.

Керуючись ст.ст. 221, 303, 304, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотань ОСОБА_3 про роз'яснення і виправлення помилок в ухвалах судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року та від 26 березня 2014 року - відмовити.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді колегії: