Ухвала суду № 40464714, 03.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

03 вересня 2014 року м. Київ В/800/3903/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Єрьоміна А.В., Голяшкіна О.В., Зайця В.С., Сороки М.О.,

розглянувши заяву Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року у справі за позовом Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів до Державної фінансової інспекції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування пунктів 2 та 3 вимоги, –

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування пунктів 2 і 3 вимоги від 30.05.2013 № 28-2/783.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року відхилено касаційну скаргу позивача, а рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України Сіверсько-Донецьке басейне управління водних ресурсів ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви додано копії рішення Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013р. № К/9991/44502/12 та від 23.04.2013р. № К/800/11471/13, в яких, на думку заявника, має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм права – ст. ст. 13, 51 Бюджетного кодексу України – у подібних правовідносинах.

Як вбачається із п. 4 Постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» відповідно до ст. 237 КАС України заява про перегляд з указаних мотивів може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню;

різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Із доданих до заяви копій судових рішень Вищого адміністративного суду України колегія суддів не вбачає подібності правовідносин, а відтак і неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки підставою для ухвалення різних за змістом судових рішень стало не різне застосування норм матеріального права, а встановлення судами різних обставин справи.

Враховуючи цю обставину, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, —

у х в а л и л а :

Відмовити в допуску справи за заявою Сіверсько-Донецького басейного управління водних ресурсів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: