Ухвала суду № 40464602, 10.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2014 року м. Київ К/800/64309/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й., (доповідача)

Ємельянової В.І.,

Іваненко Я.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за позовом Луганської обласної державної адміністрації (далі - Луганська ОДА) до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України) про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року Луганська ОДА звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, просила скасувати постанову відділу примусового виконання рішень ДВС України про накладення штрафу від 18 червня 2013 року №ВП №37788401.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, позов задоволено. Скасовано постанову відділу примусового виконання рішень ДВС України від 18 червня 2013 року №ВП №37788401 про накладення штрафу у сумі 1360 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень ДВС України перебуває виконавче провадження ВП №37788401 з примусового виконання виконавчого листа у справі №2а/1270/5375/2012 за постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року, якою зобов'язано Луганську ОДА повернути ОСОБА_3 вилучене у нього посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1, видане 13 травня 2010 року та вкладку до цього посвідчення, видану 13 травня 2010 року.

26 квітня 2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення та зобов'язано боржника виконати рішення та у строк до семи днів з моменту отримання постанови повідомити про її виконання.

18 травня 2013 року позивачем направлено лист за №8/13-2870 до відділу примусового виконання рішень ДВС України, в якому вказує на наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме - списання посвідчення згідно з актом обласної комісії.

Відповідачем направлено позивачу вимоги від 4 червня 2013 року та 7 червня 2013 року за №С-37788401/5-8 про повернення стягувачу вилученого посвідчення та вкладку до нього.

Державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу від 7 червня 2013 року в розмірі 680 грн.

Зазначена постанова оскаржена позивачем в судовому порядку. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 4 липня 2013 року у справі №812/5564/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року, скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 7 червня 2013 року ВП №37788401 про накладення штрафу.

Луганська ОДА направила відповідачу лист №8/10-3280 від 12 червня 2013 року, в якому вказує наявність підстав, що ускладнюють виконання рішення суду, та просить звернутись до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення, його відстрочку або розстрочку, а також встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення суду, зупинити виконавче провадження.

У зв'язку з повторним невиконанням рішення суду 18 червня 2013 року головним державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1360 грн.

Враховуючи те, що посвідчення ОСОБА_3 вилучено, позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року задоволено заяву Луганської ОДА, зобов'язано позивача видати ОСОБА_3 замість вилученого у нього та списаного посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 (виданого 13 травня 2010 року) дублікат даного посвідчення та вкладки до нього.

Відповідно до вимог частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті даного Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою статті 75 Закону №606-ХІV визначено, що у разі невиконання вимог вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону №606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно із частиною другою статті 89 Закону №606-XIV, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, обов'язковою умовою накладення штрафу є невиконання рішення без поважних причин. З матеріалів справи вбачається, що позивачем вчинялись дії для виконання судового рішення та наявні обставини, які ускладнюють його виконання.

Крім того, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи те, що постанова від 7 червня 2013 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн. скасована судом, суди дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність накладення штрафу у подвійному розмірі за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин у розмірі 1360 грн.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

В.І. Ємельянова

Я.Л. Іваненко