Постанова № 40464047, 11.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2014 року Справа № 904/3041/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Погорєловій Ю.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт відділу з правового забезпечення продаж крупним споживачам департаменту з правового забезпечення продаж Фесенко В.М., довіреність № 151/1001 від 12.05.2014р.,

від відповідача: помічник командира військової частини з правової роботи Дмуховський Р.С., посвідчення офіцера УК №194481, довіреність № б/н від 09.06.2014р.,

від третьої особи: представник Цибульська Т.М., довіреність № 42 від 09.01.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 1828 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі № 904/3041/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Військової частини А 1828, смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська

про стягнення 39 530, 46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Військової частини А 1828 про стягнення з останньої на свою користь заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розрахункових періодах 2010 року у сумі 39 530, 46 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі № 904/3041/14 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Військової частини А 1828 на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" 39 530, 46 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1 827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з обставин наявності боргу відповідача перед позивачем за активну електричну енергію, спожиту відповідачем на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору про постачання електричної енергії від 16.06.2009 року № 567 протягом розрахункових періодів 2010 року у сумі 39 530, 46 грн., оскільки кошти у наведеній сумі, отримані позивачем та які враховувались останнім в якості погашення боргу відповідача за спожиту ним у вказаних розрахункових періодах активну електроенергію, відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 року у справі № 5005/2687/2011 при вирішенні спору про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії на підставі цього ж договору про постачання електричної енергії були враховані як погашення заборгованості відповідача за перевищення договірного обсягу електроспоживання за підсумками розрахункових періодів 2010 року, що зумовило проведення позивачем відповідного коригування стану розрахунків за договором та виникнення заборгованості відповідача перед позивачем у спірній сумі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Військова частина А 1828 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення при прийнятті місцевим господарським судом рішення у справі норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, Військова частина А 1828 просить скасувати вказане рішення суду.

За доводами відповідача, наведеними в апеляційній скарзі та на які представник відповідача посилається у судових засіданнях при розгляді апеляційної скарги, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення у справі не враховано, що Військова частина є бюджетною організацією державної форми власності, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, є неприбутковою організацією, не має рахунків з призначенням для оплати комунальних послуг, у зв'язку з чим позбавлена можливості оплатити борг за спожиту активну електричну енергію. Відповідач зазначає, що згідно сумісної директиви від 09.12.2005 року Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/4/1837, Головного КЕУ № 303/18/2050 та листа начальника Південного територіального КЕУ від 27.12.2005 року (про прийом Квартирно-експлуатаційними відділами міст від військових частин основних фондів (споруд та будівель) на бухгалтерський облік та забезпечення військових частин з 01.01.2006 року комунальними послугами) на КЕВ м. Дніпропетровська, КЕЧ смт. Гвардійського Дніпропетровської області було покладено обов'язок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин в межах бюджетних асигнувань на підставі кошторису, тобто заборгованість, що виникла зі сплати за спожиту активну електричну енергію у сумі 39 530, 46 грн., є такою, що виникла з вини поручителя (КЕЧ смт. Гвардійського Дніпропетровської області), який відповідно до умов договору поруки № 181 від 01.10.2009 року та договору поруки від 03.01.2008 року взяв на себе зобов'язання з оплати витрат на активну електричну енергію. При цьому відповідач вважає, що місцевим господарським судом не враховано обставин пролонгації договору поруки, укладеного 03.01.2008 року, відповідно, його дію в період часу, протягом якого виникла спірна заборгованість, та наявність зобов'язання КЕЧ смт. Гвардійського Дніпропетровської області оплатити борг. Відтак, на думку відповідача, КЕЧ смт. Гвардійського Дніпропетровської області підлягала залученню до участі у справі в якості відповідача, а місцевим господарським судом неправомірно не задоволене відповідне клопотання відповідача та у зв'язку з цим допущено порушення норм процесуального права. Окрім того, за доводами відповідача, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував, що при вирішенні спору у справі господарського суду Дніпропетровської області № 5005/2687/2011 щодо стягнення боргу у сумі 39 530, 46 грн. провадження припинено у зв'язку з відсутністю предмета спору - сплатою суми боргу.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, доводи відповідача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, вважає необґрунтованими та такими, що у своїй сукупності не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду. Позивач не погоджується з твердженням відповідача про те, що провадження у даній справі підлягало припиненню на підставі ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, які ґрунтуються на прийнятому господарським судом Дніпропетровської області рішенні у справі № 5005/2687/2011. Щодо наведеного позивач зазначає, що судовим рішенням у вказаній справі припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення 39 530, 46 грн. у якості заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками розрахункових періодів: березень - грудень 2010 року; припиняючи провадження у справі за наведеними вимогами, господарський суд виходив з того, що відповідач оплатив заборгованість саме за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками вказаних розрахункових періодів, дійшовши відповідного висновку на підставі ряду платіжних доручень, наданих до матеріалів справи № 5005/2687/2011 відповідачем. Однак, як пояснює позивач, у даній справі, що переглядається в апеляційному порядку, місцевий господарський суд вирішив спір за вимогами позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором за спожиту відповідачем активну електричну енергію протягом розрахункових періодів 2010 року і підставою позову у даній справі є невиконання відповідачем зобов'язань за договором саме щодо вказаної заборгованості. Тобто, за доводами позивача, позови у справі № 5005/2687/2011 та у даній справі не є тотожними за їх підставами, що виключає можливість припинення провадження у даній справі за ст. 80 ГПК України. Позивач не погоджується з доводами відповідача про порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права у зв'язку з не задоволенням клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, оскільки укладення договору поруки від 03.01.2008 року, на який посилається відповідач та за яким Гвардійська квартирно-експлуатаційна частина поручалась перед позивачем за відповідача щодо виконання його грошового зобов'язання по оплаті спожитої активної електричної енергії, не припинило відповідне грошове зобов'язання відповідача за договором, а позивач має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі не лише від усіх боржників разом (солідарних боржників), але і від будь-кого з ним окремо. Позивач зазначає, що відповідно до поданого позову до суду першої інстанції ним заявлена вимога про стягнення заборгованості за спожиту протягом розрахункових періодів 2010 року активну електричну енергію лише до відповідача, як споживача електричної енергії за договором, а тому не вбачає підстав до залучення до участі у справі Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району в якості відповідача. Окрім того, на думку позивача, залучення до участі у справі іншого відповідача на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а не його процесуальним обов'язком. Позивач не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо відхилення клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача і тому, що жодних доказів на підтвердження існування заборгованості Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району з оплати активної електричної енергії, спожитої відповідачем протягом розрахункових періодів 2010 року, відповідач не надав. При цьому позивач не вважає такими доказами як договір поруки від 01.10.2009 року № 181, так і договір поруки від 01.01.2011 року № 52, додані відповідачем до апеляційної скарги, оскільки за першим із них порукою забезпечувалось виконання відповідачем грошового зобов'язання перед іншим суб'єктом господарювання з оплати послуг (компенсації перетоків реактивної електроенергії) відповідно до іншого господарського договору, а за другим - виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті активної електроенергії, спожитої за договором починаючи з 01.01.2011 року (тобто, щодо іншого періоду споживання активної електричної енергії, ніж спірний). Заперечуючи проти доводів відповідача про неможливість виконати спірне господарське зобов'язання у зв'язку з відсутністю кошторису на бюджетні видатки, що має наслідком неможливість здійснити бюджетне асигнування розпорядником бюджетних коштів, відповідач зазначає, що Господарський кодекс України визначає як конституційну основу правового господарського порядку в Україні, у тому числі, визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; військова частина, як структурний елемент Збройних Сил України, за Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" не позбавлена можливості вести господарську діяльність, при здійсненні якої має майнову відокремленість, наділена самостійністю проводити розрахунки з контрагентами та несе юридичну відповідальність належними їй коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей). Таким чином, за доводами позивача, при розгляді та вирішенні даної справи місцевим господарським судом було правильно визначено характер правовідносин, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, отже, прийняте судом оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 28.08.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала. Присутній у судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що активна електрична енергія спожита відповідачем на підставі договору за підсумками розрахункових періодів 2010 року оплачена Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району, інші платежі на виконання зобов'язань за договором Гвардійська квартирно-експлуатаційна частина району не здійснювала і зобов'язань по їх оплаті не має.

У судовому засіданні 11.09.2014 року з розгляду апеляційної скарги у справі представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, мотивувавши це клопотання необхідністю третій особі додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти задоволення клопотання відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів - Пархоменко Н.В., Чередка А.Є., розгляд апеляційної скарги у справі призначено на 28.08.2014 року.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з 28.08.2014 року на 11.09.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів - Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

У судовому засіданні 11.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2009 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (постачальник), яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", а останнє перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", що підтверджується статутом товариства, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.06.2012 року, та Військова частина А 1828 (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії № 567 (далі - Договір), за умовами якого (розділ І) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 54,3 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного Договору, або інша межа, обумовлена окремим додатком до Договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 9.8., 9.8.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.2.2. Договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору за додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

Згідно з додатком № 1 до Договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" договірні величини постачання електричної енергії споживачу у 2010 році складають: у січні - 46 600 кВт*г, у лютому - 40 000 кВт*г, у березні - 36 200 кВт*г, у квітні - 22 000 кВт*г, у травні - 11 200 кВт*г, у червні - 12 000 кВт*г, у липні - 12 000 кВт*г, у серпні - 11 200 кВт*г, у вересні - 9 700 кВт*г, у жовтні - 16 300 кВт*г, у листопаді - 38 700 кВт*г, у грудні - 42 000 кВт*г.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3, п. 2.3.4. Договору).

Відповідно до пункту 1 додатку № 3 "Порядок розрахунків", який є невід'ємною частиною Договору, розрахунки споживача за використану електричну енергію з постачальником здійснюються за тарифами недиференційованими за зонами доби, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ і діють протягом розрахункового періоду. Розрахунковим періодом встановлюється місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Обсяги використаної електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показами засобів розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання, за винятком випадків, передбачених Правилами користування електричною енергією (пункт 2 додатку № 3 до Договору).

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин (п. 4.2.2. Договору).

Підпунктом 2.2. пункту 2 додатку № 3 до Договору передбачено, що підтвердження фактично використаного обсягу електричної енергії за звітний розрахунковий період, що належить до сплати споживачем, здійснюється сторонами за формою Акту про використану електричну енергію, який споживач надає постачальнику протягом доби після завершення розрахункового періоду.

Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використаної в розрахунковому періоді електричної енергії на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунку протягом доби після подання Акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно п. 2.2. цього додатку, або за остаточним рахунком, нарахованим згідно п. 2.3. цього додатку, протягом десяти операційних банківських днів з дня отримання рахунку (п. 4 додатку № 3 до Договору).

Актами про використану електричну енергію (а.с. 134-140, 159-164, т. 1) підтверджується наступне споживання відповідачем електричної енергії протягом розрахункових періодів 2010 року: у січні - 37 200 кВт*г; у березні - 43 320 кВт*г (перевищення договірної величини складає 7 120 кВт*г); у квітні - 28 860 кВт*г (перевищення договірної величини складає 6 860 кВт*г); у травні - 12 540 кВт*г (перевищення договірної величини складає 1 340 кВт*г); у червні - 10 560 кВт*г; у липні - 13 500 кВт*г (перевищення договірної величини складає 1 500 кВт*г); у серпні - 13 200 кВт*г (перевищення договірної величини складає 2 000 кВт*г); у вересні - 14 460 кВт*г (перевищення договірної величини складає 4 760 кВт*г); у жовтні - 36 720 кВт*г (перевищення договірної величини складає 20 420 кВт*г); у листопаді - 46 860 кВт*г (перевищення договірної величини складає 8 160 кВт*г); у грудні - 56 928 кВт*г (перевищення договірної величини складає 14 928 кВт*г).

На оплату спожитої у вказані розрахункові періоди 2010 року активної електричної енергії позивач виставив відповідачу відповідні рахунки (а.с. 52-57, т. 1) на загальну суму 251 853, 75 грн., рахунок на оплату спожитої активної електричної енергії протягом розрахункового періоду - лютий 2010 року на суму 26 265, 02 грн., що разом за розрахунковими періодами споживання активної електричної енергії протягом 2010 року складає 278 118, 77 грн., та рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії протягом розрахункових періодів 2010 року: березень - грудень 2010 року на загальну суму 54 466, 11 грн. (а.с. 111,114, 117, 120, 122, 124, 126, 128, 130, т. 1).

Відповідно до платіжних доручень (а.с. 141-152, т. 1) та виписки по банківському рахунку (а.с. 65, т. 1) Гвардійська КЕЧ району оплатила позивачу за Військову частину А 1828 на підставі договору поруки від 01.01.2008 року № 22 борг відповідача за Договором за 2010 рік у загальній сумі 278 118, 80 грн.

Зазначені кошти враховані позивачем в якості оплати боргу відповідача за спожиту на підставі Договору протягом розрахункових періодів 2010 року активну електричну енергію.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків (а.с. 50, т. 1), складеного позивачем в особі Новомосковського району електричних мереж та Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району (платником) станом на 27.01.2011 року, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту на підставі Договору протягом розрахункових періодів 2010 року активну електричну енергію була відсутня.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення з останнього, у тому числі, заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії за Договором про постачання електричної енергії від 16.06.2009 року № 567 за період споживання електроенергії з березня 2010 року по грудень 2010 року у сумі 54 466, 11 грн., а також пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 року у справі № 5005/2687/2011 позов задоволено частково; стягнуто з Військової частини А 1828 на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Новомосковського району електричних мереж 14 936, 65 грн. боргу за перевищення договірної величини електроспоживання; провадження у справі припинено в частині вимог про стягнення з Військової частини А 1828 39 530, 46 грн.; в решті позову відмовлено.

Приймаючи зазначене рішення у справі № 5005/2687/2011, місцевий господарський суд встановив наявність заборгованості відповідача перед позивачем за перевищення договірної величини споживання електроенергії за спірним Договором у сумі 54 466, 11 грн. та припинив провадження у справі в частині відповідних заявлених позовних вимог на суму 39 530, 46 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (відсутність предмета спору) у зв'язку з поданням відповідачем до суду доказів погашення зазначеного боргу. При цьому в якості доказів погашення боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії місцевий господарський суд врахував копії платіжних доручень, долучених до матеріалів справи, які є тими ж платіжними дорученнями, які враховував позивач в якості доказів погашення боргу відповідача перед позивачем за активну електричну енергію, спожиту відповідачем за Договором протягом розрахункових періодів 2010 року (матеріали справи № 5005/2687/2011 були оглянуті апеляційним господарським судом у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги 28.08.2014 року).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 року у справі № 5005/2687/2011 не оскаржувалось, набрало законної сили.

Після набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 року у справі № 5005/2687/2011 позивач провів відповідні коригування стану розрахунків за Договором з урахуванням наведеної вище оцінки судом наданих відповідачем платіжних доручень на суму 39 530, 46 грн., врахованих господарським судом в якості оплати боргу відповідача за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками розрахункових періодів 2010 року (з березня по грудень 2010 року). В результаті проведених коригувань стану розрахунків за Договором виникла заборгованість споживача перед постачальником електричної енергії за активну електричну енергію, спожиту споживачем на підставі Договору протягом розрахункових періодів 2010 року, у сумі 39 530, 46 грн.

25.03.2014 року позивач направив відповідачу вимогу (вих. № 6847/1001 від 24.03.2014 року, а.с. 21-22, т. 1, у тому числі зворотна сторона аркушу 22) щодо погашення у семиденний строк з моменту її отримання заборгованості за активну електричну енергію, спожиту протягом розрахункових періодів 2010 року, у сумі 39 530, 46 грн., яка виникла в результаті проведених позивачем коригувань розрахунків за Договором.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно з пунктом 6.11. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 року за № 1399/11679), остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Враховуючи встановлені обставини справи, умови Договору щодо строку здійснення кінцевого розрахунку за поставлену активну електричну енергію (п. 4 додатку № 3 до Договору "Порядок розрахунків"), звернення позивача до відповідача з вимогою про оплату зазначеної електроенергії після коригування стану розрахунків за Договором, строк оплати відповідачем активної електричної енергії, спожитої на підставі Договору протягом розрахункових періодів 2010 року, є таким, що настав.

Матеріали справи не містять інших доказів оплати спірної суми боргу, ніж зазначені вище, та які частково, а саме на суму 39 530, 46 грн., враховані господарським судом Дніпропетровської області при вирішенні спору у справі № 5005/2687/2011 в якості оплати боргу відповідача перед позивачем за перевищення договірної величини споживання електричної енергії протягом розрахункових періодів з березня 2010 року по грудень 2010 року.

Ні відповідач, ні Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська (третя особа у справі), який є правонаступником розформованої Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини (району) відповідно до наказу начальника Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, додаткових доказів в підтвердження оплати вартості активної електричної енергії, спожитої відповідачем на підставі Договору протягом розрахункових періодів 2010 року не надали, відповідно, відсутність боргу за активну електричну енергію відповідача перед позивачем за спірний період у сумі 39 530, 46 грн. не спростували.

За наведеного, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку при вирішенні спору у даній справі щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача щодо забезпечення виконання його зобов'язань по оплаті активної електричної енергії порукою на підставі укладених відповідних договорів, за якими поручителем є Гвардійська КЕЧ району.

Так, предметом договору поруки № 181 від 01.10.2009 року є забезпечення виконання зобов'язань відповідача за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача від 25.05.2007 року за № 5106, що укладений між ЗАТ "ПЕЕМ" "ЦЕК" та Військовою частиною А 1828, по оплаті перетікань реактивної електричної енергії.

Отже, даний договір поруки забезпечує виконання зобов'язань відповідача за іншим господарським договором, а не спірним.

Договір поруки від 01.01.2011 року № 52 хоча і забезпечує виконання зобов'язань відповідача за спірним Договором, однак лише щодо сплати основного боргу за спожиту активну та реактивну електроенергію починаючи з 01.01.2011 року, тобто за межами спірних розрахункових періодів споживання активної електричної енергії.

Щодо договору поруки від 03.01.2008 року апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Звернення позивача з відповідними вимогами лише до відповідача, як сторони Договору, у якої виникло відповідне зобов'язання перед позивачем, відповідає наведеним вище положенням Цивільного кодексу України, а наявність договору поруки, не звільняє обов'язку відповідача виконати належним чином договірне зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що матеріали справи містять додаткову угоду до Договору, укладену у 2014 році, відповідно до якої сторони дійшли згоди про заміну сторони у договорі з Військової частини А 1828 на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту цієї угоди не слідує, що сторони розповсюдили її дію на минули час.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що військова частина є бюджетною організацією державної форми власності, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, не має рахунків з призначенням для оплати комунальних послуг, у зв'язку з чим позбавлена можливості оплатити борг за спожиту активну електричну енергію, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою звільнення від виконання договірних зобов'язань.

З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з дотриманням норм як матеріального, так і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для його зміни чи скасування.

Апеляційна скарга Військової частини А 1828 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі № 904/3041/14 задоволенню не підлягає, вказане рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що третя особа, в інтересах якої заявлене клопотання, не вбачає в цьому необхідності.

Як вбачається зі змісту ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 року, відповідачу відстрочено оплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідач судовий збір за подання апеляційної скарги до прийняття апеляційним господарським судом судового рішення у справі не сплатив.

З урахуванням п. 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та ст. 49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України у сумі 913, 50 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 1828 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі № 904/3041/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі № 904/3041/14 залишити без змін.

Стягнути з Військової частини А 1828 (51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, ідентифікаційний код 08412883) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37989274, рахунок № 31216206782004 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26005785) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 15.09.2014р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко