Ухвала суду № 40463827, 11.09.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1541/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19,27 Скляренко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю. В.суддівМагди Л. Ф. , Міщенка С. В. при секретаріРибасюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ТОВ «Кредитні ініціативи» Пономарьова Ігоря Олексійовича на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 червня 2013 року у справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог вказувало про те, що, 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк", який є правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" було укладено Договір факторингу, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі документації. З моменту відступлення Банком Фактору права вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Також вказувало, що 28.11.2012 року між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" було укладено Договір факторингу, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого Клієнт (ТОВ "ФК "Вектор Плюс") відступає Фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору права вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, внаслідок укладених Договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 16.01.2007 року № 2301/0107/88-749 позичальником згідно якого є ОСОБА_7.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також вказувало, що 16.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та ОСОБА_7 було укладено Кредитний договір № 2301/0107/88-749, з подальшим внесення змін та доповнень, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику ОСОБА_7 кредит у сумі 100000 гривень, а Позичальник зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці ОСОБА_7 кредит у сумі 100000 гривень.

В свою чергу, відповідачка ОСОБА_7 неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом 01.02.2013 року, має прострочену заборгованість: за кредитом - 84988 гривень.; за відсотками - 74084,03 гривень, по пені 74711.17 гривень, а всього 233783.20 гривень.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором від 16.01.2007 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_7 було укладено Іпотечний договір № 2301/0107/88-749, відповідно до якого остання передала Банку в іпотеку наступне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі - продажу квартири від 13.07.2005 року, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрований в Комунальному підприємстві в реєстровій книзі №115, номер запису 315, реєстраційний номер 773530.

Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 291385 грн.

Відповідно до умов Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків: у випадку невиконання Боржником основного зобов'язання; у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Іпотечного договору; у інших випадках, передбачених законодавством.

Позивач вказував, що на виконання умов Кредитного договору та Іпотечного договору, відповідачці ОСОБА_7 було направлено вимогу, а саме, повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, але на дату подачі позовної заяви вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачкою ОСОБА_7 зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по кредиту, за відсотками, за пенею з останньої, за рахунок предмету іпотеки.

З урахуванням вказаного, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 13.07.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрованого в Комунальному підприємстві в реєстровій книзі №115, номер запису 315, реєстраційний номер 773530., на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2301/0107/88- 749 від 16.01.2007 року, яка станом на 01.02.2013 складає 233783 грн. 20 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 84988 грн.; заборгованість за відсотками - 74084 грн. 03 коп.; пеня - 74711 грн. 17 коп., шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна. Стягнути з відповідачки ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" витрати по сплаті судового збору у сумі - 2337 грн. 83 коп.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 червня 2013 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Кредитні ініціативи» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду скасувати, так як вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Встановлено, що 16.01.2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", який змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_7 було укладено Кредитний договір № 2301/0107/88-749, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику ОСОБА_7 кредит в сумі 100000 грн., на строк з 16.01.2007 року по 15.01.2017 року та на умовах, передбачених в цьому договорі, а Позичальник ОСОБА_7 зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором ( а. с. 5 - 8 ).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору № 2301/0107/88-749 від 16.01.2007 року забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов кредитного договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання, виступає іпотека, а саме: квартира, загальною площею 50,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності Позичальнику.

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору № 2301/0107/88-749 від 16.01.2007 року при непогашенні заборгованості перед Банком у строки, передбачені даним Договором, Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, та/або звернутися в суд.

18.01.2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС - Комерцбанк", який змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та ОСОБА_7 було укладено Іпотечний договір № 2301/0107/88-749-Z( а. с. 12 - 13).

Відповідно до п. 2 Іпотечного договору № 2301/0107/88-749-Z від 18.01.2007 року на забезпечення виконання Основного зобов'язання, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належну їй на праві власності квартиру під АДРЕСА_1

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 13.07.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в КП "ЧООБТІ" в реєстровій книзі: 115, номер запису 315, реєстраційний номер: 773530.

Відповідно до п. 11 Іпотечного договору № 2301/0107/88-749-Z від 18.01.2007 року Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання повністю або частково, у тому числі якщо Іпотекодавець не поверне Іпотекодержателю суму кредиту та проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням та цим Договором. При цьому, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов'язання та/або зобов'язань, передбачених договором, у строк, що не перевищує тридцять календарних днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 12.1 Договору іпотеки № 2301/0107/88-749-Z від 18.01.2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки можливе за рішенням суду.

Крім вищевказаного, 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" було укладено Договір факторингу № 15, відповідно до умов якого ПАТ "Сведбанк" відступив ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" право вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених в реєстрі Заборгованості Боржників( а.с. 28 - 40).

28.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" було укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого Клієнт - ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" відступило, а Фактор - ТзОВ "Кредитні ініціативи" набув права вимоги Заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених в реєстрі Заборгованості Боржників та у Переліку кредитних договорів та Договорів забезпечення, право на вимогу якої належить Клієнту та підставі Документації, а Фактор шляхом надання фінансової послуги Клієнту набуває права Вимоги такої Заборгованості від Боржників та передає Клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну Продажу та в порядку, передбаченому даним Договором (п. 2.1 Договору факторингу).

Відповідно до п. 2.3 Договору факторингу від 28.11.2012 року перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в Дату відступлення, якою є дата укладення цього Договору, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги, Сторони в день укладення цього Договору також складають та скріплюють своїми печатками Акт прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, за формою, встановленою в Додатку № 2 до цього Договору. Реєстр Заборгованості Боржників надається Фактору в двох оригіналах, а також в електронному вигляді, за формою, що буде визначена сторонами окремо, про що сторони підписують Акт прийому-передачі, що є Додатком № 5 цього Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору факторингу від 28.11.2012 року перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги за Договорами Забезпечення відбувається в момент укладення договору щодо передачі Права Вимоги за Договорами Забезпечення у дату відступлення (а.с.82-100).

З Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 року вбачається, що разом із відступленням права вимоги заборгованостей по кредитних договорах від Боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28.11.2012 року, укладеного між сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором (а.с.78-81).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) , а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Сутність договору факторингу полягає у тому, що суб'єкт цивільних правовідносин (кредитор) маючи боржника, який з тих чи інших причин не сплачує належні першому кошти, все ж таки ці кошти отримує, хоча і не від боржника , а від третьої особи , шляхом укладення з нею договору факторингу.

Факторинг - це спосіб кредитування однієї особи іншою з умовою платежу у формі правонаступництва («покупки», або передачі прав вимоги до третьої особи.)

ТОВ «Кредитні ініціативи», звертаючись до суду з позовом як новий кредитор, внаслідок укладених договорів факторингу, за договором № 2301/0107/88-749 укладеним 16.01.2007 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_7 ставив питання про звернення стягнення на належну відповідачу квартиру АДРЕСА_1, яку відповідач передав в іпотеку ПАТ «Сведбанк» в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Предметом договору фінансування під відступлення грошової вимоги може бути: передача грошової вимоги фактору в обмін на надання клієнту грошових коштів; відступлення клієнтом фактору своєї грошової вимоги, як способу забезпечення виконання зобов'язання , що є у клієнта перед фактором (кредитний договір).

Грошова вимога - це вимога клієнта до боржника на підставі будь-якого договору, за яким боржник повинен виплатити клієнту певну грошову суму.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» - іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином , вимоги клієнта до боржника, пов'язані з отриманням від боржника будь-яких робіт послуг або інших благ в натуральній формі, не можуть бути предметом відступлення за договором факторингу.

Позивач, звертаючись до суду з указаним позовом посилався як на підставу законності своїх вимог, крім вищевказаного договору факторингу, на договір про передачу йому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав вимоги за іпотечним договором, який визначений договором факторингу, укладеним 28.11.2012 року між ними, який нотаріально посвідчений 28.11.2012 року.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент укладення цього договору іпотекодержателем було ТОВ «ФК Вектор Плюс».

Крім того, цей договір суперечить положенням ст. 1078 ЦК України та відповідно до ст. 228 ЦК України він є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави , АРК , територіальної громади , незаконне заволодіння ним.

При цьому в цій частині стосовно майна фізичних або юридичних осіб, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади характер правочину конкретизовано: йдеться про анти соціальність знищення, пошкодження майна або незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 цієї статті правочин , який порушує публічний порядок, є нікчемним, тобто недійсним внаслідок безпосередньої вказівки закону і незалежно від наявності позову з боку його учасників чи інших осіб.

Крім того, за матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.12.2010 р. у справі № 10/2456 порушено провадження про банкрутство фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2011 р. у справі затверджено реєстр вимог кредиторів, в т.ч. визнано вимоги ЧФ АТ «Сведбанк» (правонаступником якого є позивач у справі) на суму 263749,97 грн., як такі, що забезпечені заставою, з яких 209320,44 грн. в першу чергу, та 54429.53 у шосту чергу задоволення вимог кредиторів. (а.с. 176-177)

Згідно довідки КП «Черкаське ООБТІ» у скаді нерухомого майна, яке зареєстровано за боржником, наявна квартира АДРЕСА_1. (а.с. 162)

Постановою господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 р. у справі № 10/2456 визнано боржника - фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 банкрутом. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича. (а.с. 163)

Оголошення про визнання ОСОБА_7 банкрутом було опубліковано в газеті «Голос України» № 185 (5185) від 05.10.2011 р. (а.с. 164)

Протоколом зборів кредиторів від 11.08.2011 р. було обрано комітет кредиторів у складі ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_11 (а.с. 165)

За результатами проведеної ліквідатором інвентаризації, виявлене нерухоме майно боржника, у складі якого є квартира АДРЕСА_1, що підтверджується інвентарним списком основних засобів станом на 27.09.2011 р. (а.с. 166)

З метою проведення ліквідаційної процедури, ухвалою господарського суду від 13.09.2013 р. у справі про банкрутство скасовано всі заборони та обтяження квартири АДРЕСА_1, в т.ч. і іпотеки. (а.с. 173-174)

Крім того, 18.09.2013 р. до господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» подано заяву про заміну первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» у зв'язку з переходом до останнього права вимоги первісного кредитора до боржника на підставі договорів факторингу від 28.11.2012 р., в т.ч. за кредитним договором № 2301/0107/88-749 від 16.01.2007 року.

Згідно ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

В ході розгляду справи достеменно встановлено, що спірна квартира ОСОБА_7, на яку позивач просить звернути стягнення, входить до ліквідаційної маси та підлягає продажу ліквідатором в межах справи про банкрутство згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В цій же справі про банкрутство і будуть задовольнятись вимоги позивача, як заставного кредитора.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлено факти і відповідні їм правовідносини, ухвалено рішення із дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, яке ґрунтується на зібраних у справі доказах.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому підстав для його скасування та ухвалення нового про задоволення позовних вимог за наведеними у скарзі доводами немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Кредитні ініціативи» Пономарьова Ігоря Олексійовича - відхилити, а заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 червня 2013 року у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :