Постанова № 40461904, 07.08.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року справа № 2а-4612/10/2370

12 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - Табаченка А.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Власенко В.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Городищенський маслозавод», яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Городищенський маслозавод», до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, яка є правонаступником державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області, про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року до суду звернулось відкрите акціонерне товариство «Городищенський маслозавод» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Городищенському районі, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010р. №0000472310/0, №0000462310/0, 0000342310/1 та №0003523101/1.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду України від 12.04.2011р. у справі №2а-4612/10/2370, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012р., адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Городищенському районі Черкаської області від 17.09.2010р. №0000472310/0, №0000462310/0, 0000342310/1 та №0003523101/1.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.2014р. №К/9991/12551/12 постанову Черкаського окружного адміністративного суду України від 12.04.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012р. у справі №2а-4612/10/2370 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні, що відбулось 12.04.2011р., здійснено заміну позивача відкритого акціонерного товариства «Городищенський маслозавод» на його правонаступника - публічне акціонерне товариство «Городищенський маслозавод».

У судовому засіданні, що відбулось 16.05.2014р., здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Городищенському районі на його правонаступника Корсунь-Шевченківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведеною перевіркою встановлено включення до податкового кредиту за січень та лютий 2009 року податкової декларації з податку на додану вартість (бюджетної) ПДВ за податковими накладними минулих періодів за 2007 та 2008р.р., який підлягав розподілу між бюджетними деклараціями та податковими деклараціями з ПДВ (переробних підприємств) у податкових періодах, за які були виписані податкові накладні, внаслідок чого порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та абз. 1 п.п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищено податковий кредит на суму 609161 грн. Заперечуючи вказане порушення, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив ПДВ до складу податкового кредиту за датою отримання податкових накладних у січні та лютому 2009 року, а не за датою їх виписки. Також у січні та лютому 2009 року подавалась лише бюджетна податкова декларація, тому розподіляти податковий кредит між бюджетною декларацією та декларацією з ПДВ (переробного підприємства) не міг. Крім цього, відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.7.2 п. 5.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 до податкової декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) включаються суми ПДВ з придбання товарів, робіт та послуг, основних фондів лише у разі їх використання в процесі виготовлення готової продукції, однак відповідач не обґрунтував, чи були такі товари, роботи, послуги чи основні фонди використані при виготовленні готової продукції з поставленого сільськогосподарськими товаровиробниками молока.

Також проведеною перевіркою було встановлено, що за період з 17.03.2009р. по 31.03.2010р. позивачем визначено коефіцієнт розподілу податкового кредиту між бюджетною декларацією та декларацією з ПДВ (переробного підприємства) з порушенням п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 480549 грн. Спростовуючи вказане порушення, позивач зазначив, що визначення коефіцієнта розподілу сум на законодавчому рівні не встановлено, однак згідно з листами ДПА України від 28.01.2003р. №1399/7/15-3317(п.п. 14) та від 22.08.2001р. №5577/6/16-1217 такий коефіцієнт обраховується виходячи із частки молока, закупленого у звітному періоді за нульовою ставкою, та частки молока, придбаного у всіх категорій постачальників.

Крім цього, при проведенні перевірки було встановлено, що позивач у березні, квітні та травні 2009 року здійснив виплату доходу як додаткового блага на користь населення у вигляді дотації за здане молоко без утримання податку з доходів фізичних осіб, чим порушив п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 9, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Заперечуючи вказане порушення, позивач зазначив, що сума дотації, яка підлягала виплаті населенню, передбачена у податкових деклараціях з ПДВ переробного підприємства. При цьому дохід фізичних осіб, з якого позивачем не утримано податок на доходи фізичних осіб, обрахований як різниця між сумами дотацій, які підлягають виплаті населенню, вказаними у цих деклараціях, та сумами дотацій, які підлягають виплаті населенню, обрахованими відповідачем за результатами перевірки. Позивач не погоджується з розрахунками відповідача, тому вважає вказане порушення не доведеним.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. У письмових запереченнях, поданих до суду 15.11.2019р., зазначив, що проведеною перевіркою позивача за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. було встановлено завищення податкового кредиту на суму 480549 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту за січень та лютий 2009 року ПДВ за податковими накладними, виписаними у листопаді-грудні 2007 року та січні-грудні 2008 року всупереч п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду, а також віднесення ПДВ з придбання основних засобів та виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції та технічного переобладнання діючих виробничих потужностей до бюджетної декларації без розподілу між бюджетною та декларацією з ПДВ (переробного підприємства) всупереч п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, відповідно до якого суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) при придбанні товарів (робіт, послуг), що одночасно використовуються в оподатковуваних операціях та неоподатковуваних операціях, підлягають розподілу, згідно з яким до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що ПАТ "Городищенський маслозавод" є суб'єктом господарювання - юридичною особою та зареєстрований 10.09.1999р. за ідентифікаційним кодом 00451797, взятий на облік в органах державної податкової служби 28.09.1999р., зареєстрований платником податку на додану вартість 14.04.2004р. за індивідуальним податковим номером 004517923091, на час розгляду справи перебуває на обліку в Корсунь-Шевченківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Посадовими особами ДПІ у Городищенському районі, правонаступником якої є відповідач, проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, результати якої оформлені актом № 466/23-009/00451797 від 06.07.2010р. У подальшому за результатами розгляду позивача зауважень на акт перевірки відповідачем 15.07.2010р. за №4536/23-10 були складені доповнення до рішення про результати розгляду зауважень до акту №466/23-009/00451797 від 06.07.2010р., згідно з якими до акта перевірки були внесені зміни.

Пунктом 3.2.1.2 акта перевірки з врахуванням змін було встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено заниження податкового кредиту за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. на загальну суму 48848 грн., в т.ч. за червень 2009р. - на суму 12831 грн., за липень 2009р. - на суму 3573 грн., за серпень 2009р. - на суму 7514 грн., за вересень 2009р. - на суму 441 грн., за жовтень 2009р. - на суму 8711 грн., за лютий 2010р. - на суму 11399 грн. та за березень 2010р. - на суму 4379 грн., та завищення податкового кредиту за вказаний період на суму 1138558 грн., в тому числі за січень 2009 р. - на суму 176553 грн., за лютий 2009р. - на суму 432608 грн.. за березень 2009р. - на суму 63090 грн., за квітень 2009р. - на суму 89663 грн., за травень 2009р. - 206622 грн., за листопад 2009р. - на суму 89497 грн., за січень 2010р. - на суму 80525 грн. Таким чином, сукупно із врахуванням заниження податкового кредиту з ПДВ в одних звітних періодах та його завищення в інших періодах позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1089710 грн. (1138558 - 48848).

Так, завищення податкового кредиту на вказану суму відбулось внаслідок того, що позивач в порушення п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 6 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським виробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо у живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. №291, не розподіляв суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту з придбання основних засобів та виконаних будівельно-монтажних роботах з реконструкції та технічного переобладнання діючих виробничих потужностей між податковою декларацією з ПДВ (бюджетною) та податковою декларацією з ПДВ (переробного підприємства), а в повній сумі відносило до податкового кредиту бюджетних податкових декларацій, що призвело до заниження податкового кредиту на загальну суму 48848 грн., в т.ч. за червень 2009р. - на суму 12831 грн., за липень 2009р. - на суму 3573 грн., за серпень 2009р. - на суму 7514 грн., за вересень 2009р. - на суму 441 грн., за жовтень 2009р. - на суму 8711 грн., за лютий 2010р. - на суму 11399 грн. та за березень 2010р. - на суму 4379 грн., та завищення податкового кредиту на суму 529397 грн., в т.ч. за березень 2009р. - на суму 63090 грн., за квітень 2009р. - на суму 89663 грн., за травень 2009р. - на суму 206622 грн., за листопад 2009р. - на суму 89497 грн. та за січень 2010р. - на суму 80525 грн. Крім цього, відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 та зареєстрованого в Мінюсті України 09.07.1997р. за №250/2054 розподіл сум ПДВ повинен здійснюватись за коефіцієнтом, визначеним від обсягу поставки, натомість позивач здійснював розподіл за коефіцієнтом, який обраховувався виходячи із частки молока, закупленого у звітному періоді за нульовою ставкою, в загальному обсязі молока, придбаного у всіх категорій постачальника. Таким чином, сукупно з врахуванням заниження податкового кредиту з ПДВ в одних звітних періодах та його завищення в інших періодах за період, що перевірявся, позивачем завищено податковий кредит на суму 480549 грн. (529397 - 48848).

Також позивач включив до податкового кредиту бюджетних декларацій з ПДВ за січень та лютий 2009 року, тобто за податкові періоди, коли податкова декларація з ПДВ (переробного підприємства) не подавалась, податок на додану вартість за податковими накладними, складеними постачальниками в листопаді-грудні 2007 року та в січні-грудні 2008 року, тобто у податкових періодах, коли подавались податкові декларації з ПДВ переробного підприємства, та сума сплаченого (нарахованого) ПДВ з придбання основних засобів, виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції та технічного переобладнання діючих виробничих потужностей включена до податкового кредиту бюджетних декларацій без розподілу між бюджетною декларацією та податковою декларацією з ПДВ (переробного підприємства). Крім цього, коефіцієнт розподілу визначений з порушенням Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 та зареєстрованого в Мінюсті України 09.07.1997р. за №250/2054. Внаслідок порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит бюджетної декларації на 609161 грн., в т.ч. за січень 2009р. - на суму 176553 грн., за лютий 2009р. - на суму 432608 грн.

Крім цього, згідно п. 3.5.2 акта перевірки позивач виплатив фізичним особам дохід у вигляді дотацій за здану сільськогосподарську продукцію, який є додатковим благом, без утримання податку на доходи фізичних осіб у сумі 14209 грн. 55 коп., в т.ч. за березень - квітень 2009 року у сумі 7123 грн. 55 коп. та за травень 2009 року у сумі 7085 грн. 60 коп., чим порушив п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889.

На підставі акта перевірки № 00466/2310/451797 від 06.07.2010 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.07.2010р. № 0000352310/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 548061 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 274031 грн., від 16.07.2010р. № 0000342310/0 від 16.07.2010 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 61666 грн., від 19.07.2010р. № 0003523101/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 14209 грн. 35 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28418 грн. 30 коп.

Рішенням № 6685/23-041 від 17.09.2010, за результатами розгляду скарги, поданої позивачем, відповідач залишив без змін податкові повідомлення-рішення від 16.07.2010р. №0000342310/0 і від 19.07.2010р. №0003523101/0 та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.07.2010 № 0000352310/0, натомість прийняв нові податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0000472310/0 від 17.09.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 472 899 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 236 450 грн.; № 0000462310/0 від 17.09.2010 про донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 75 162 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37 581 грн.

Згідно п. 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами)(у подальшому - Закон №168) до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаного пункту постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999р. №805 було затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Пунктом 6 Порядку №805 було передбачено, що переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі. За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації.

Також згідно п.п. 1.2 наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997р. №166 (у подальшому - Порядок №166) платники податку-переробні підприємства повинні подавати податкову декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період.

Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31.10.2008р. №639-У1 пункт 11.21 було виключено.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» від 04.02.2009р. №922-У1, який набрав чинності з 17.03.2009 року, у статтю 11 Закону України "Про податок на додану вартість" включено пункт 11.21, яким було передбачено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України".

На виконання вказаного пункту постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. №291 (у подальшому - Порядок №291) було затверджено Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, згідно з п. 6 якого позивач зобов'язаний був подавати бюджетну декларацію та декларацію з ПДВ (переробного підприємства).

Таким чином, позивач з листопада 2007 року по грудень 2008 року та з березня 2009 року по 31.03.2010р. (за період перевірки) зобов'язаний був вести окремий облік готової продукції, виготовленої з поставленого сільськогосподарськими товаровиробниками молока, та складати окрему податкову декларацію переробного підприємства та декларацію щодо іншої діяльності і подавати їх відповідачу.

Щодо заниження позивачем податкового кредиту в бюджетних деклараціях за січень та лютий 2009 року на загальну суму 609161 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

За приписами п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 та п. 11.21 ст. 11 Закону 168/97-ВР суми ПДВ, сплачені переробним підприємством у зв'язку з придбанням товарів (послуг), придбанням (спорудженням) основних фондів, підлягають включенню до податкового кредиту в скороченій декларації в разі призначення цих товарів (послуг), основних фондів для використання або фактичного використання в переробці молока та м'яса в живій вазі, придбаних у сільськогосподарських товаровиробників. Такий висновок відповідає суті спеціального режиму оподаткування, встановленому пунктом 11.21 Закону №168.

Відтак, призначення товарів (робіт, послуг) для використання в переробці молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, зумовлює обов'язок включення ПДВ, сплаченого при їх придбанні, до скороченої декларації.

Судом встановлено, що податок на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Укрфасадпроект» від 19.11.1997р. №03/19/11/07, від 13.12.2007р. №2/12/12/7 та №4/13/12/07, від 18.12.2007р. №2/18/12/07 та №1/18/12/07, від 19.12.2007р. №2/19/12/07, від 21.12.2007р. №2/21/12/07, від 24.12.2007р. №2/24/12/07, №3/24/12/07, №1/24/12/07, від 26.12.2007р. №2/26/12/07, від 27.12.2007р. №1/27/12/07, ТОВ «Промхімпром» від 29.01.2008р. №566, ТОВ «Агрокомгруп» від 27.01.2008р. №01/0114, ТОВ «Укрфасадпроект» від 17.01.2008р. №17/01-1, від 31.08.2008р. №21/01-2, від 29.01.2008р. №29/01-1, від 14.02.2008р. №14/02-1, №14/02-2, №14/02-3, від 22.02.2008р. №22/02-1, від 27.02.2008р. №27/02-1, від 05.03.2008р. №5/03-1, від 07.03.2008р. №7/03-2, від 11.03.2008р. №11/03-1, від 21.03.2008р. №21/03-1, від 26.03.2008р. №26/03-2, №26/03-4, від 28.03.2008р. №28/03-1, №28/03-3, від 14.04.2008р. №14/04-11, від 15.04.2008р. №15/03-3, від 16.04.2008р. №16/04-11, від 17.04.2008р. №17/04-12, від 18.04.2008р. №18/04-11, від 22.04.2008р. №22/4-11, від 21.04.2008р. №21/4-11, від 15.05.2008р. №15/05-11, від 20.05.2008р. №20/05-12, від 21.05.2008р. №21/5-1, від 27.05.2008р. №27/05-16, від 23.05.2008р. №23/05-11, ПП «Яков трейд» від 25.06.2008р. №806/2521, ТОВ «Укрфасадпроект» від 15.07.2008р. №15/07-2, ПП «Яков Трейд» від 14.08.2008р. №808/1423, магазин «Будинок меблів» від 18.08.2008р. №1619, ТОВ «Мій офіс» від 15.08.2008р. №7166, ТОВ «Проагрорезерв» від 30.09.2008р. №71, ТОВ «Проект Модерн» від 29.09.2008р. №101, ЗАТ «Аттіс» від 20.10.2008р. №367, ТОВ «Проект Модерн» від 20.08.2008р. №367, від 08.10.2008р. №33, від 03.10.2008р. №17, від 13.10.2008р. №50, від 16.10.2008р. №60, від 17.10.2008р. №65, від 21.10.2008р. №75, від 22.10.2008р. №83, від 23.10.2008р. №89, від 24.10.2008р. №95, від 29.10.2008р. №111, ТОВ «Вінком» від 24.10.2008р. №529, від 29.10.2008р. №535, від 23.10.2008р. №523, ТОВ «Шполянський маслозавод» від 30.11.2008р. №874, ДП «Софттранс» від 11.11.2008р., ТОВ «Проект Модерн» від 01.11.2008р., ПП «Мрія Імпекс» від 31.12.2008р. №3382, від 29.12.2008р. №3381, ДП «Софттранс» від 31.12.2008р. №ДПГ000182, ТОВ «Молпромобладнання» від 19.12.2008р. №234, від 18.12.2008р. №233, ВКФ «Силует» від 18.12.2008р. №0000000366, ТОВ «Корсунь-Ойл» від 31.12.2008р. №45, ТОВ «Аміс плюс» від 30.05.2008р. №28, ТОВ «Інтербілд» від 09.07.2008р. №НН-ИК10132, №НН-ИК10131, від 10.07.2008р. №НН-ИК10183, від 11.08.2008р. №НН-ИК10233, №НН-ИК10081, №НН-ИК10182, №НН-ИК10489, ПП «Віковіт» від 05.12.2008р. №493 та ЗАТ «Аттіс» від 19.12.2008р. №436, від 18.12.2008р. №437 (т. 1, а.с. 34), включено до податкового кредиту за січень та лютий 2009 року.

Позивачем були надані до суду копії податкових накладних (т. 2, а.с. 102-185) на придбання позивачем товарів (акумуляторної батареї, запчастин для автомобіля, покришок, костюмів утеплених, скрапленого природного газу, вагів, будівельних матеріалів та ін.), виготовлення ємностей для їстівних продуктів, оплату будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт, товарно-транспортних витрат, попередньої оплати.

При цьому згідно листа від 16.09.2010р. №16/09-1 (т. 4, а.с. 97) та копій актів виконаних робіт №17 від 26.05.2008р., №18 від 27.05.2008р.. №23 від 15.07.2008р., №06/05/03/08 та №05/18/12/07 ТОВ «Укрфасадпроект» поставляло позивачу будівельні матеріали та виконувало ремонтно-будівельні роботи з влаштування покрівельної системи, фасадні роботи, влаштування підготовки під підлогу.

Вищезазначені податкові накладні, копії актів виконаних робіт та лист від 16.09.2010р. №16/09-1 не підтверджують, що придбані позивачем товари, роботи та послуги були призначені для використання у переробці молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем у судовому засіданні не надано доказів, які б підтверджували використання товарів, робіт та послуг за вищезазначеними податковими накладними, при переробці молока, придбаного у сільськогосподарських товаровиробників, відтак не доведено, що податковий кредит за вищезазначеними податковими накладними підлягав розподілу між бюджетною декларацією та декларацією переробного підприємства.

П.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 визначено обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітній податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому п.п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, передбачено, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок. Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Таким чином, платник податків має право включити ПДВ до складу податкового кредиту за датою отримання податкової накладної з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного до 01.01.2011, (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду).

Наявною у справі випискою з журналу реєстрації податкових накладних за 2008-2009 р.р. (т. 1, а.с. 71-73) підтверджується, що вищезазначені податкові накладні отримані позивачем у січні та лютому 2009 року, і оскільки відповідачем не доведено обов'язок позивача здійснювати розподіл податкового кредиту між бюджетною декларацією та декларацією переробного підприємства, суд прийшов до висновку, що позивач мав право включити податок на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними до податкового кредиту за січень та лютий 2009 року.

Щодо заниження податкового кредиту у бюджетних деклараціях за період з 17.03.2009р. по 31.03.2010р. на суму 480549 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, позивач визначав частку використання товарів (послуг), основних фондів за операціями з виготовлення готової продукції з молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників як частку кількості молока, закупленого у звітному періоді у сільськогосподарських товаровиробників за нульовою ставкою, в загальній кількості молока, придбаного у всіх категорій постачальників.

Натомість відповідачем визначено частку використання товарів (послуг), основних фондів за операціями з виготовлення готової продукції з молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників, як частку у загальному обсязі оподатковуваних операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, зазначеному у рядку 1 податкових декларацій (т. 1, а.с. 33).

Відповідно до п. 6 Порядку №291 переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі; за результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА; у разі коли товари (послуги), основні фонди, виготовлені або придбані, використовуються переробним підприємством частково для виготовлення готової продукції, а частково для інших товарів (послуг), сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів за операціями з виготовлення готової продукції та відповідно за іншими операціями.

В свою чергу, порядок складання та подання податкових декларацій (в. т.ч. і декларації з ПДВ (переробного підприємства)) був визначений Порядком №166, відповідно до п. 1.2 якого платники податку - переробні підприємства, які згідно із пунктом 11.21 статті 11 Закону суми податку на додану вартість, що повинні сплачуватися до бюджету за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовують виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються установленого цим пунктом статті 11 Закону режиму з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5.2 Порядку №166 суми обороту та податку в декларації проставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальноустановленими правилами.

Відповідно до п.п. 5.3.1 Порядку №166 у рядках 1 - 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону).

Відповідно до п.п. 5.7.2. п. 5.7 Порядку №166 у податковій декларації (переробного підприємства) відображаються суми податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі. У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені або придбані, використовуються переробним підприємством частково для виготовлення такої готової продукції, а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях з виготовлення готової продукції та відповідно в інших операціях.

За змістом вказаних норм частка використання товарів (послуг) у виробництві готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса у живій вазі повинна визначатись у грошовому виразі виходячи із загального обсягу операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, тобто суми рядків 1-5 бюджетної декларації та декларації з ПДВ (переробного підприємства).

Відповідно до п. 4 Порядку №291 переробні підприємства під час приймання поставлених молока та м'яса в живій вазі виписують приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам за формами ПК-1 і ПК-3, а особистим селянським господарствам - за формами ПК-2 і ПК-3а.

Згідно з п. 7 Порядку №291 переробні підприємства проводять щомісяця розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі згідно з додатком 2 за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість.

Форма попереднього розрахунку надходження і використання коштів з податку на додану вартість, нарахованого на вартість поставлених молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів передбачена додатком №1, а форма розрахунку сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені переробним підприємствам передбачена додатком №2 до Порядку №291. При цьому з їх змісту вбачається, що всі розрахунки складаються у грошовому виразі.

З огляду на зазначене суд погоджується з доводами відповідача про те, що частка використання товарів (послуг), основних фондів за операціями з виготовлення готової продукції з молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників визначається від вартісного виразу загального обсягу операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

При цьому суд вважає помилковими доводи позивача щодо визначення коефіцієнту розподілу за кількістю молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників з посиланням на п. 14 листа ДПА України від 28.01.2003р. №1399/7/15-3317 та лист від 22.08.2001р. №5577/6/16-1217, оскільки такого посилання вказані листи не містять.

Разом з цим, відповідачем у акті перевірки не вказані господарські операції з придбання основних засобів та виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції та технічного переобладнання діючих виробничих потужностей та у судовому засіданні не надані докази на підтвердження таких господарських операцій, у зв'язку з чим відповідачем не доведено, що податок на додану вартість за такими господарськими операціями підлягав розподілу між бюджетними деклараціями та деклараціями з ПДВ (переробного підприємства). За вказаних обставин розрахунок завищення (заниження) податкового кредиту за період з 17.03.2009р. по 31.03.2010р. (т. 1, а.с. 33) є необґрунтованим.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

За вказаних обставин відповідачем не доведено порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 в частині завищення бюджетного відшкодування.

Щодо неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу у вигляді дотацій за здану сільськогосподарську продукцію у сумі 14209 грн. 15 коп. суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889 (у подальшому - Закон №889) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Згідно п. 14.1 ст. 14 Закону №889 кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Оскільки позивач не є працедавцем фізичних осіб-виробників сільськогосподарської продукції, надлишково виплачений їм дохід у вигляді дотацій за здану сільськогосподарську продукцію не є додатковим благом.

Також судом встановлено, що відповідач здійснив розрахунок суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам (рядок 20 декларації), виходячи з показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за результатами перевірки (т.1, а.с. 38). Оскільки в ході судового засідання завищення податкового кредиту відповідачем не доведено, розрахунок надлишково виплачених сум дотацій також є необгрунтованим.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

З врахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність порушення позивачем п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №889.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Проаналізувавши встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не враховані всі обставини, які мають значення для прийняття рішення, тому прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими та підлягають скасуванню.

При цьому суд зазначає, що позивачем заявлені позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2010р. № 0000342310/1 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 61666 грн., та від 17.09.2010р. № 0003523101/1 про донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 14209 грн. 35 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28418 грн. 30 коп.

Однак вказані податкові зобов'язання були донараховані відповідачем за податковими повідомленнями-рішеннями від 16.07.2010р. № 0000342310/0 та від 19.07.2010р. № 0003523101/0 і які рішенням відповідача від № 6685/23-041 від 17.09.2010 залишені без змін.

Згідно п.п. 6.4.1 «б» п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Натомість згідно з п. 5.3 «б» Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010р. № 0000342310/1 та від 17.09.2010р. № 0003523101/1 були направлені позивачу за результатами розгляду скарги позивача.

Таким чином, податкові зобов'язання є визначеними саме за податковими повідомленнями-рішеннями від 16.07.2010р. № 0000342310/0 та від 19.07.2010р. № 0003523101/0, які не є відкликаними та підлягають скасуванню.

На підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, згідно з якою суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог і може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2010р. № 0000342310/0 та від 19.07.2010р. № 0003523101/0.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області від 19.07.2010р. №000352310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи найманих працівників у сумі 14209 (чотирнадцять тисяч двісті дев'ять) гривень 15 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28418 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 30 копійок.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області від 16.07.2010р. №0000342310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 61666 (шістдесят одну тисячу шістсот шістдесят шість) гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області від 17.09.2010р. №0000462310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 75162 (сімдесят п'ять тисяч сто шістдесят дві) гривні та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37581 (тридцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривня.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Городищенському районі Черкаської області від 17.09.2010р. №0000472310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 472899 (чотириста сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 236450 (двісті тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Городищенський маслозавод» (19500, Черкаська обл., м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля, 5, ідентифікаційний код 00451797) 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Руденко

Повний текст постанови виготовлений 29.08.2014р.