Вирок № 40461624, 15.09.2014, Роздільнянський районний суд Одеської області

511/2532/14-к

Номер провадження: 1-кп/511/335/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2014 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Ільяшук А. В. ,

за участю: секретаря Войнікової Л.Ф.,

прокурора Лисак О.І.,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Роздільна матеріали кримінального провадження по звинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Роздільна, Одеської області, громадянина України, військовозобов'язаного, має середню-технічну освіту, закінчив у 1987 році училище №29 м.Роздільна за спеціальністю електрогазозварник, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не має, працюючого за наймом у приватних осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: - 04.12.1997 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ст.140 ч.2 КК України (ред.1960 року) до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою 2 роки; - 04.11.1998 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ст.ст.140 ч.3, 43,45 КК України (ред.1960 р) до 3 років 6 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 2 роки та штрафу 1020 грн.; - 25.01.2000 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ст.ст.187 ч.2, ст.213 ч.1, ст.43 КК України (в ред..1960 р) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; - 25.05.2000 року Березівським районним судом Одеської області за ст.101 ч.3, 42 ч.3 КК України (в ред..1960 р) до 9 років позбавлення волі, перегляд вироку 17.08.2006 року Малиновським районним судом м.Одеси, постановою згідно ст.82 КК України невідбута частина покарання 2 роки 3 місяці 25 днів замінена на більш м'яке покарання у вигляді обмеження волі; - 07.10.2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області по ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75, ст.76 ч.1 п.4 КК України - з іспитовим строком 2 роки; судимість не знята і не погашена,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ст.185 ч.2 КК України, зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014160390001130 від 21.06.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2014 року близько 17.00 годин, знаходячись в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_2 затіяв сварку зі своїм знайомим ОСОБА_3. На підґрунті тривалих неприязних відносин ОСОБА_2 ударив скляною пляшкою ємністю 1,75 л з надписом «Волчица», від горілки, по голові, в лобну частину, ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження, а саме: відкриту черепно-мозкову травму у формі забиття головного мозку важкого ступеня з внутрішньо мозковим крововиливом в ліву гемісферу головного мозку (з локалізацією в лобно-тім'яно-височну область); забиту рану чола; перелом лобної кістки зліва, осколкові переломи кісток носа без істотного зміщення відламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи №88 від 22.07.2014 року кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, по критерію небезпечності для життя в момент заподіяння.

Крім того, 19.06.2014 року близько 17.00 годин, ОСОБА_2, знаходячись, з дозволу господаря, у будинку ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, маючи корисливий намір повторно скоїв крадіжку речей, які належали господарю будинку, а саме: мобільного телефону марки «Соні Еріксон», вартістю 150 грн.,чоловічих черевик вартістю 70 грн., молотка вартістю 50 грн., на загальну суму 270 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився за власним розсудом, чим заподіяв шкоду ОСОБА_3 на суму 270 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні даних кримінальних правопорушень визнав повністю та, не оспорюючи обставин, викладених у обвинувальному акті, суду пояснив, що у вказану дату і час він прийшов додому до потерпілого, де останній перебував у нетверезому стані. ОСОБА_2 зробив зауваження ОСОБА_3, що той займається крадіжками речей у сусідів, на що ОСОБА_3 образився та став обзивати ОСОБА_2. Не витримавши цих образ, ОСОБА_2 схопив зі столу пляшку від горілки «Волчица» ємністю 1,75 л та декілька разів вдарив нею по голові ОСОБА_3. Від ударів у того пішла кров з лоба. ОСОБА_2 злякався, допоміг витерти кров потерпілому та запропонував викликати «швидку допомогу», але ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відмовився. Не заперечує, що від його ударів у потерпілого могли бути тілесні ушкодження, вказані у висновку експерта та обвинувальному акті. Крім того у той день, після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, коли останній за ним не слідкував, ОСОБА_2 викрав у потерпілого мобільний телефон, молоток та черевики, вказані в обвинувальному акті. Молоток і черевики він повернув, а телефон загубив. Обвинувачений розуміє, що скоїв злочини, щиро кається та просить суд не обирати йому суворе покарання. У потерпілого він попросив вибачення та обіцяє більше злочинів не скоювати.

Потерпілий ОСОБА_3 та його законний представник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином сповіщені про час, дату і місце розгляду справи, просили розглядати справу у їх відсутності за участю їх представника адвоката ОСОБА_1, підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті, щодо спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень обвинуваченим та щодо крадіжки речей, наголосили на тому, що позову до обвинуваченого вони не заявляють, враховуючи його матеріальне становище, не заперечували, що частину речей, а саме: чоловічі черевики та молоток - потерпілому повернуто. Просили обрати покарання ОСОБА_2 у відповідності з кримінальним законом, на суворому покаранні не наполягали.

Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх інших учасників судового провадження, суд визнав не доцільним дослідження доказів та тих обставин справи, які ніким не оспорюються та, роз'яснивши положення ст.349 ч.3 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу ОСОБА_2, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 по першому епізоду: за ст.121 ч.1 КК України, як навмисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та вину його у скоєнні даного злочину вважає повністю доведеною. За другим епізодом: дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно. За сукупністю ОСОБА_2 скоїв злочини, передбачені ч.1 ст.121, ст.185 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його соціальне та сімейне становище. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом визнаються: щире каяття, визнання вини повністю, активне сприяння розкриттю злочину, часткове погашення збитку, позитивну характеристику з місця проживання, те, що обвинувачений до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Враховуючи всі пом'якшуючі та обтяжуючі вину обвинуваченого обставини, а також те, що обвинувачений вчинив нові злочини у період іспитового строку, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 не можливе без ізоляції його від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню у сумі 884,52 грн. мають бути стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід, обраний до ОСОБА_2, у вигляді тримання під вартою має бути залишено без змін, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Крім того, ОСОБА_2. скоїв тяжкий злочин, у період іспитового строку, може переховуватися від суду та зробити неможливим виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.369-376, 392, 393,395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.121 ч.1, ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Згідно ст.71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 07.10.2013 року Роздільнянського районного суду Одеської області у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі і остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання рахувати з 07.07.2014 року.

Речові докази, долучені до кримінального провадження, а саме: - молоток та пару чоловічих черевиків, передані на відповідальне зберігання законному представнику потерпілого ОСОБА_4, вважати повернутими законному володільцю потерпілому ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України; - скляну пляшку ємністю 1,75 л з надписом «Волчица» від горілки та три скляні рюмки - після набрання вироком законної сили, згідно п.4 ч.9 ст.100 КПК України - знищити, як майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використано.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави, в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області, витрати на проведення дактилоскопічної експертизи у кримінальному провадженні №12014160390001130 у сумі 884,52 грн. (вісімсот вісімдесят чотири гривни 52 копійки) та перерахувати за реквізитами: ГУК в Одеській області /Малиновський район /24060300, р/р 31114115700007, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, банк ГУДКСУ в Одеській області.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не змінювати, а залиши тримання під вартою.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя: Ільяшук А. В.

З оригіналом згідно.

Вирок набрав законної сили "_____ " ___ 2014 року

Суддя ____ А. В. Ільяшук

Оригінал рішення знаходиться в суді

у справі за _____,

провадження _____

Голова Роздільнянського районного суду

Одеської області ____ Ж.В. Теренчук