Ухвала суду № 40461272, 09.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2014 рокусправа № 808/5772/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Богданенка І.Ю. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року

по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" (далі - ПАТ "Запоріжвогнетрив") звернувся до суду з позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати винесені 10.06.2013 року податкове повідомлення-рішення №0000462610, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 77 574 грн., з яких за основним платежем в сумі 51 716 грн., за штрафними санкціями в сумі 25 858 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000472610, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 73 879,50 грн., з яких за основним платежем в сумі 49 253 грн., за штрафними санкціями в сумі 24 626,50 грн.

Відповідач заперечував проти позову, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року позовні вимоги задоволені, визнані протиправними та скасовані винесені відповідачем 10.06.2013 року податкові повідомлення-рішення № №0000462610 та №0000472610 на користь позивача стягнений судовий збір в сумі 1 514,54 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем СДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що в період з 08.05.2013 року по 22.05.2013 року податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача ПАТ "Запоріжвогнетрив" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД Стратег", за результатами якої 24.05.2013 року складено акт №250/26-0/00191885.

Перевіркою виявлено порушення підприємством п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 51 716 грн. за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року; п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, що призвело до зниження податку на додану вартість на загальну суму 49 253 грн. за той же період часу.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на отриманому від іншого податкового органу акту перевірки контрагента ТОВ "ТД Стратег", щодо неможливості здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "ТД Стратег" внаслідок відсутності юридичної особи за місцем реєстрації, а відтак відповідач дійшов висновку, що ТОВ "ТД Стратег" є «транзитером», здійснював облік операцій по ланцюгу з постачальниками та покупцями з метою податкового обліку, які не носять реального характеру , зазначена діяльність спрямована на надання податкової вигоди 3 особам.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті 10.06.2013 року податкове повідомлення-рішення №0000462610, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 77 574 грн., з яких за основним платежем в сумі 51 716 грн., за штрафними санкціями в сумі 25 858 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000472610 , яким збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 73 879,50 грн., з яких за основним платежем в сумі 49 253 грн., за штрафними санкціями в сумі 24 626,50 грн.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно до п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до приписів п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та контрагентом ТОВ "ТД Стратег" на підставі проведених тендерів укладено договір №18-353 від 16.03.2012 року поставки товару в кількості і асортименті згідно специфікацій.

Виконання позивачем договору з ТОВ "ТД Стратег" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками - фактурами, прибутковими ордерами, випискою з банківського рахунку позивача про здійснення оплати товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунки контрагента.

Перевезення товару здійснено контрагентом ТОВ "ТД Стратег" на склад позивача власними силами окремими партіями на умовах DDU-м м. Запоріжжя ПАТ "Запоріжвогнетрив" згідно п.4.2 договору (в редакції Інкотермс-2000), на автомобілі марки Форд серія НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3), та на автомобілі марки Газель серія НОМЕР_2 (водій ОСОБА_4).

Використання придбаних у ТОВ "ТД Стратег" матеріалів при ремонті, технічному обслуговуванні та утриманні обладнання власного виробництва підтверджено первинними бухгалтерськими документами ПАТ "Запоріжвогнетрив", наданими податковому органу при здійсненні перевірки, що не заперечується відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно до складу валових витрат перевіреного періоду за квітень-червень 2012 року віднесено суму 51 716 грн. витрат на придбання у ТОВ "ТД Стратег" матеріалів, до складу податкового кредиту за квітень-червень 2012 року віднесено суми ПДВ у розмірі 49 253 грн. по виписаним ТОВ "ТД Стратег" податковим накладним, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за зазначений період.

Суми ПДВ за вищезазначеними податковими накладними позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту перевіреного періоду, та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентом ТОВ "ТД Стратег" правочину, відсутні рішення суду про визнання його таким, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивним, а його установчі документи - недійсними, матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та контрагентом ТОВ "ТД Стратег" укладений договір поставки товару, який спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, виконання договору підтверджено первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України № 996-XIV, а тому позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угоди цей контрагент був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В силу викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем висновок про фіктивність діяльності контрагента ТОВ "ТД Стратег" зроблений на припущеннях.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на віднесення до складу валових витрат перевіреного періоду суми витрат на придбання у ТОВ "ТД Стратег" матеріалів, та права на податковий кредит.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № №0000462610 від 10.06.2013 року та №0000472610 від 10.06.2013 року є обґрунтованим та вірним.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, стягнені на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі судового збору в сумі 1514,54 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по справі.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.М. Лукманова