Постанова № 40460803, 30.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2014 рокусправа № 804/2186/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000071504 від 28.01.2013 р. та № 0000061504 від 28.01.2013 р.; визнання неправомірними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило: визнати недійсними податкові повідомлення-рішення за формою «Р» № 0000061504 від 28.01.2013 року та за формою «В4» № 0000071504 від 28.01.2013 року видані Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби; визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби по включенно до акту від 11.01.2013 року № 30/221/20244069 документальної позапланової визної перевірки експорту товарів не власного виробництва за період з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будь-яких заперечень чи зауважень під час перевірки до змісту господарських операцій між ТОВ фірма «Триплекс» та виробниками яєць з якими були укладені Договори поставки, та податкових накладних виписаних останніми, у перевіряючи не виникло. Адже, враховуючи відсутність зауважень з боку ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо оформлення податкових накладних наданих продавцями яєць ТОВ фірма «Триплекс», позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 792 243, 26 грн. по господарських операціях з придбання яйця у виробників резидентів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача в публічно - правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень не встановлено. Отже, підстав для скасування

оскаржуваних податкових повідомлень - рішень не вбачається.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідну сторону - відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 541972 ТОВ фірма «Триплекс» зареєстроване 13.01.1994 р., що підтверджується також Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 051362.

Відповідно до Статуту ТОВ фірма «Триплекс» одним із предметів діяльності є: задоволення попиту населення, підприємства і установ будь-яких форм власності в товарах народного споживання, харчових продуктах, послугах, устаткуванні та іншій продукції; виробництво, переробка, придбання та реалізація промислової, сільськогосподарської та інших видів продукції, а також товарів народного споживання як на території України, так і за її межами; оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, господарчими, парфумерними, косметичними товарами, побутовою хімією, тютюном та тютюновими виробами, алкогольними та безалкогольними напоями, паливно-мастильними матеріалами та взагалі всіма не виведеними з цивільного обороту товарами, організація і експлуатація пунктів оптової та роздрібної торгівлі, громадського харчування.

До основних видів діяльності позивача, згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА № 541972 відносяться: оптова торгівля фармацевтичними товарами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; ветеринарна діяльність.

Згідно із п п.п.78.1.1., п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та згідно наказу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27.12.2012 року № 1471 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки суб'єктів господарювання, відповідачем була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ фірма «Триплекс» з питання здійснення експорту товарів не власного виробництва за період з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт № 30/221/20244069 від 11.01.2013 р. (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновку Акту перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням норм п.п. 14.1.36 п. 14.1, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ТОВ фірма «Триплекс» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 804 004 грн., в т.ч. за жовтень 2012 р. у сумі 288 134 грн. та за листопад 2012 р. у сумі 515 870 грн.; завищено від'ємне значення рядку 20 декларації з податку на додану вартість у жовтні 2012 р. у сумі 149 099 грн.; завищено залишок від'ємного значення рядку 22 декларації з податку на додану вартість у листопаді 2012 р. у сумі 599 569 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивачем були подані заперечення № 131 від 17.01.2013 р., в яких останній вказує на необґрунтованість та незаконність висновків податкового органу.

У відповідь на заперечення Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби листом «Про результати розгляду заперечень» № 1373/10/22-1 від 24.01.2013 р. було повідомлено, що висновки, щодо нарахування з податку на додану вартість за результатами акту перевірки від 11.01.2013 року № 30/221/20244069 є правомірними та обґрунтованими.

На підставі акту перевірки та наданої відповіді податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000061504 від 28.01.2013 р.; податкове повідомлення - рішення форми «В4» № 0000071504 від 28.01.2013 р., за якими сума податку на додану вартість складає 804 004,00 грн. та сума штрафних санкцій - 402 002,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Встановлено, що ТОВ фірма «Триплекс» в порядку здійснення статутної підприємницької діяльності незабороненої законом з метою отримання прибутку з 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р. здійснило у резидентів придбання яєць на суму 3 961 216, 34 грн. без ПДВ (ПДВ було нараховане на вартість придбання яєць у розмірі 20 % відповідно до положень діючого законодавства та склало 792 243, 26 грн.), після чого здійснило реалізацію цих яєць у той же період нерезидентам на суму 4 003 702, 65 грн. без ПДВ (ПДВ було нараховане на вартість реалізації яєць у розмірі 0 % відповідно до положень діючого законодавства та склало 0 грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про здійснення господарської діяльності ТОВ фірма «Триплекс» за ознаками ст. 3 Господарського кодексу України. Відомості щодо характеру та обсягу вчинених операцій відображені в періинних документах бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Результатом здійснення господарських операцій стало отримання доходу, що відповідає статутній меті діяльності ТОВ фірми «Триплекс».

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов 'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено перелік операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 195.1.1. п. 195.1. ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Таким чином, ТОВ фірма «Триплекс» придбало у резидентів яйця ціна на які оподатковувалась за ставкою ПДВ 20%, в той час як реалізовувало це яйце нерезиденту за ціною, яка оподатковувалась за ставкою ПДВ 0%, що повністю відповідає вимогам Податкового кодексу України. Крім того цей факт підтверджений і самими перевіряючи в Акті перевірки 11.01.2013р. №30/221/20244069 (стор. З Акту).

Пунктом 198.6 ст. 198.6 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієЗ події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як підтверджується матеріалами справи та наданими податковими накладними, позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 792 243,26 грн. по господарських операціях з придбання яйця у виробників резидентів.

Щодо застосування поняття «ціна» для визначення доходності чи збитковості операцій з поставки товарів/послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Тобто, відповідно до вказаної норми ціна не включає в себе ПДВ, який є податком, що нараховується до ціни товару.

В даному випадку, вартість продажу яйця нерезидентам за всіма ВМД (4 003 702,65 грн. без ПДВ) є вище вартості, за яку ТОВ фірма «Триплекс» придбало яйце у резидентів згідно видаткових накладних (З 961 216,34 грн., без ПДВ), що підтверджується первинними документами, які містяться у матеріалах справи.

Підпункт 14.1.228 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначає собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. У частині 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів затверджених Наказом Міністерства фінансів України за №2 від 10.01.2007 року визначено, що запаси, придбані за плату, оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з витрат, що виникли у зв'язку з придбанням підприємством запасів, зокрема:

- ціна придбання за вирахуванням знижок відповідно до договору з постачальником (продавцем) та непрямих податків, крім випадків, якщо податки не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства;

- суми ввізного мита;

- транспортно-заготівельні витрати;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при а транспортуванні.

Згідно п.п. 14.1.56. п. 14.1. ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПКУ України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 -143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу - є об'єктом оподаткування.

Підпунктом 136.1.2. п. 136.1. ст. 136 ПК України вказується, що для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Методичними рекомендаціями з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств затверджених 28.07.2006 року Центральною спілкою споживчих товарів України визначено, що прибуток - перевищення сукупних доходів над витратами, є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Розрізняють прибуток валовий, від операційної діяльності, від звичайної діяльності, чистий і нерозподілений прибуток. Прибуток валовий - виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ, акцизного збору, інших вирахувань та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Вартість реалізації яйця на експорт відрізняється від первісної (собівартості) вартості (ціни) придбання товару у резидента на 42 486,31 грн. (4 003 702,65 грн. - 3 961 216,34 грн.) у бік збільшення, що свідчить про наявність прибутку.

Зважаючи на те, що ставка ПДВ при експорті яйця становила 0%, то його продаж за ціною вищою від ціни придбання на 42 486,31 грн. (4 003 702,65 грн. - 3 961 216,34 грн.), не є збитковим.

Таким чином, господарські операції з придбання та реалізації яйця були спрямовані на отримання доходу, внаслідок здійснення яких Товариством отримано прибуток в розмірі 42 486,31 грн., що повністю співпадає з вимогами пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

Крім того, судом першої інстанції не враховано посилання ДПІ у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях на порушення позивачем п.п. 14.1.36, пп. 14.1.179, п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.231 п. 14.1. ст.14 ПК України, а саме, як ТОВ фірма «Триплекс» порушило визначені податковим кодексом України поняття, які лише роз'яснюють значення, у якому ці поняття вживаються. Як і не враховано посилання відповідача у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях на порушення Позивачем п. 188.1 ст. 188 ПК України враховуючи той факт, що база оподаткування з постачання яйця нерезидентам не порушувалась і визначалась виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін та оподатковувалась ПДВ за нульовою ставкою відповідно до Податкового кодексу України (п.195.1.1. ПКУ).

Щодо порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України та бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За п.п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов 'язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Виходячи з вищевикладеного ТОВ фірма «Триплекс» здійснило розрахунок ПДВ відповідно до п.200.1 ПК України, що підтверджується у деклараціях з ПДВ за жовтень 2012 р., та листопад 2012 р. і тому посилання відповідача в частині порушення норми закону, а саме п. 200.1 ст. 200 ПК України є безпідставними і необгрунтованими.

Детальний порядок бюджетного відшкодування передбачений статтею 200 ПК України, яка вказує на право, а не на обов'язок платника податків щодо подання заяви на бюджетне відшкодування з доданням інших необхідних документів, та визначенням відповідних граф у Декларації.

Однак, ТОВ фірма «Триплекс» не реалізовувало своє право щодо бюджетного відшкодування та не подавало будь-яких заяв про відшкодування, не надавало жодних розрахунків, а також жодних граф (23, 23.1, 23.2) у деклараціях з ПДВ за жовтень 2012 р. та листопад 2012 р., що стосуються бюджетного відшкодування не заповнювало.

У разі відсутності заявленого права на бюджетне відшкодування, відсутнє і порушення будь- яких норм, що стосуються саме відшкодування.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

З огляду на зазначене, та враховуючи те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ фірма «Триплекс» в частині скасування податкових повідомлень - рішень.

Вимоги ж позивача про визнання неправомірними дій не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси.

Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Разом з тим, як підтверджується наявними у матеріалах справи, податковим органом фактично реалізовані дії на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, що підтверджується актом № 30/221/20244069 від 11.01.2013 р., а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій, не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такі дії не є юридично значимими для позивача.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000071504 від 28.01.2013 р. та № 0000061504 від 28.01.2013 р.; визнання неправомірними дій - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення за формою «Р» № 0000061504 від 28.01.2013 року та за формою «В4» № 0000071504 від 28.01.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» судовий збір у сумі 2 294, 00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай