Ухвала суду № 40460767, 23.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2014 рокусправа № 804/4038/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, в якому позивач просив визнати протиправними так скасувати податкові - повідомлення рішення від 07.03.2013 року №№ 000052200 та 00006220.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби за результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" щодо питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Укрінвест" за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, з ПП "Кіфа" за період з 01.07.2010 року по 28.02.2011 року, ТОВ "Укртехпоставка" за серпень 2011 року, ПП "Тетіс" за період лютий-березень 2011 року, з ПП "Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини "Дніпроекономресурси" за грудень 2011 року, ТОВ "Інком Техніка" за період з 01.01.2010 року по 01.06.2011 року, ПП "Спецермонттехніка" за період грудень 2009 року, ПП "Славутич Сігма Н" за період травень, липень-серпень 2009 року, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.05.2011 року по 21.09.2012 року був складений акт від 18.02.2013 року № 98/22-0/00178353 та 07.03.2013 року винесені податкові повідомлення - рішення № 000052200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 368 262,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 186 910,75 грн. та № 000062200, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 661 157,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 165 289,26 грн. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджувався, вважав їх безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягають скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 07.03.2013 року № 000052200 та № 000062200.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в ході розгляду справи було досліджено первинні документи та повнота їх відображення у бухгалтерському обліку, з яких вбачається, що висновки податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат витрати неправомірними.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що податкові повідомлення - рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки від 18.02.2013 року № 98/22-0/00178353.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені у письмових запереченнях підтримував у повному обсязі, а саме просив апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримував у повному обсязі, просив апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" відмовити повністю. У судовому засіданні останнім було надано клопотання про заміну сторони правонаступником.

На підставі ст. 55 КАС України колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 02.04.1997 року

З 03.06.2011 року позивач перебуває на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби.

На підставі наказу № 599 від 26.12.2012 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" щодо питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Укрінвест" за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, з ПП "Кіфа" за період з 01.07.2010 року по 28.02.2011 року, ТОВ "Укртехпоставка" за серпень 2011 року, ПП "Тетіс" за період лютий-березень 2011 року, з ПП "Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини "Дніпроекономресурси" за грудень 2011 року, ТОВ "Інком Техніка" за період з 01.01.2010 року по 01.06.2011 року, ПП "Спецермонттехніка" за період грудень 2009 року, ПП "Славутич Сігма Н" за період травень, липень-серпень 2009 року, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.05.2011 року по 21.09.2012 року. За результатами якої складено акт від 18.02.2013 року № 98/22-0/00178353.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 465 398 грн., у т.ч. по періодах:

за червень 2010 року на суму 84 167 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Укрінвест");

за липень 2010 року на суму 5 015 грн. (по взаємовідносинам з ПП "Кіфа");

за серпень 2010 року на суму 20 304 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Інком Техніка");

за вересень 2010 року на суму 124 915 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Інком Техніка" на суму 38 248 грн., з ТОВ "Укрінвест" на суму 86 667 грн.);

за жовтень 2010 року на суму 11 403 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Інком Техніка");

за грудень 2010 року на суму 219 594 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Інком Техніка" на суму 33 966 грн., по взаємовідносинам з ПП "Кіфа" на суму 15 403 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Укрінвест" на суму 170 225 грн.);

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 267 870 грн. в тому числі по періодах:

за січень 2011 року на суму 4 300 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Інком Техніка");

за лютий 2011 року на суму 351 606 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Інком Техніка" на суму 233 830 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Укрінвест" на суму 15 001 грн., по взаємовідносинам з ПП "Тетіс" на суму 102 775 грн.);

за березень 2011 року на суму 199 098 грн. (по взаємовідносинам з ПП "Тетіс");

за травень 2011 року на суму 65 631 грн. (по взаємовідносинам з СПД - ФО ОСОБА_3);

за серпень 2011 року на суму 196 030 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Укртехпоставка");

за жовтень 2011 року на суму 48 510 грн. (по взаємовідносинам з СПД-ФО ОСОБА_3);

за листопад 2011 року на суму 144 667 грн. (по взаємовідносинам СПД-ФО ОСОБА_3);

за грудень 2011 року на суму 72 028 грн. (по взаємовідносинам СПД-ФО ОСОБА_3 на суму 71 425 грн., по взаємовідносинам з ПП "КУТПМЗЗОВВС "Дніпроекономресурси" на суму 603 грн.);

за травень 2012 року на суму 93 000 грн. (по взаємовідносинам СПД-ФО ОСОБА_3);

за липень 2012 року на суму 93 000 грн. (по взаємовідносинам СПД-ФО ОСОБА_3);

- п. 5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2010 рік у сумі 691 406 грн., у тому числі по періодах:

за 2 квартал 2010 року у сумі 116 204 грн., в т.ч. по взаємовідносинам з ПП "Кіфа" на суму 10 995 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Укрінвест" на суму 105 209 грн.;

за 3 квартал 2010 року у сумі 269 352 грн. в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Інком Техніка" на суму 161 018 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Укрінвест" на суму 108 334 грн.;

за 4 квартал 2010 року у сумі 305 851 грн., в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Інком Техніка" на суму 73 816 грн., по взаємовідносинам з ПП "Кіфа" на суму 19 254 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Укрінвест" на суму 212 781 грн.

На підставі виявлених порушень, податковим органом 07.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000062200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 826 446,26 грн., з яких 661 157,00 грн. - основний платіж, 165 289,26 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення - рішення № 000052200, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 555 182,75 грн., з яких 1 368 262,00 грн. - основний платіж, 186 910,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас окрім, вказаних обставин, для правильного вирішення справи за участю податкового органу суду необхідно встановити, зокрема, чи здійснювався рух активів у процесі здійснення господарської операції, чи мають учасники господарської операції спеціальну податкову правосуб'єктність та чи існує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Питання обліку та сплати податку на додану вартість до 01.01.2011 року регулювалося Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 року врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. вказаної статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок нарахування, обліку та сплати податку на додану вартість з 01.01.2011 року визначені розділом V Податкового кодексу України (статті 180-211).

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. вказаної статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентами та вірно встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому суд вважає висновки податкового органу про безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку по вказаних операціях неправомірними виходячи з наступних підстав.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3, колегія суддів зазначає наступне.

05.04.2011 року між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір № 11-14/1526-ПД/и, за умовами якого останній надавав послуги по капітальному ремонту автомобілів КрАЗ-256Б1 та КрАЗ-6510 на загальну суму 438 300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 73 050,00 грн.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано копію договору № 11-14/1526-ПД/и від 05.04.2011 року, обґрунтування на укладання договору з ФОП ОСОБА_3 на капітальний ремонт автомобілів КрАЗ-256Б1 та КрАЗ-6510, планові калькуляції від 18.04.2011 року на ремонт автомобіля КрАЗ-256Б1 державний номер НОМЕР_3, дефектний акт № 29 від 18.04.2011 року, планові калькуляції від 18.04.2011 року на ремонт автомобіля КрАЗ - 6510 державний номер НОМЕР_2, дефектний акт № 29 від 18.04.2011 року, акт прийняття - здачі автомобілів КрАЗ на капітальний ремонт, товарно-транспортна накладна від 09.04.2011 року, шляховий лист від 09.04.2011 року, товарно-транспортна накладна від 09.04.2011 року, шляховий лист від 09.04.2011 року, журнал виїзду - в'їзду автотранспорту, акт прийняття - передачі автомобілів КрАЗ від 11.05.2011 року, акт виконаних робіт по капітальному ремонту автомобіля КрАЗ-256Б1 держ. номер НОМЕР_3 від 11.05.2011 року, акт виконаних робіт по капітальному ремонту автомобіля КрАЗ-6510 держ. номер НОМЕР_4 від 11.05.2011 року, податкова накладна від 05.05.2011 року № 0004, податкова накладна від 11.05.2011 року № 0006, платіжне доручення № 30963 від 13.04.2011 року на суму 43827,72 грн., платіжне доручення № 34567 від 05.05.2011 року на суму 219151,80 грн., платіжне доручення № 38870 від 24.05.2011 року на суму 100962,20 грн., платіжне доручення № 38871 від 24.05.2011 року на суму 74358,28 грн., заправні відомості, подорожні листи на повернення з капітального ремонту автомобілів КрАЗ.

21.09.2011 року між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір № 11-14/3761-ПД/и, за умовами якого останній надавав послуги по капітальному ремонту 6 автомобілів КрАЗ-6510 на загальну суму 1 680 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 280 000,00 грн.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано копію договору від 21.09.2011 року № 11-14/3761-ПД/и, специфікації до договору, планові калькуляції від 12.10.2011 року, дефектний акт від 12.10.2011 року, акти прийняття-здачі автомобілів КрАЗ-6510 на капітальний ремонт, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, накладна № 17 на відпуск товарно-матеріальних цінностей, журнали виїзду - в'їзду автотранспорту, акти прийняття-передачі виконаних робіт (надання послуг), податкова накладна від 17.10.2011 року № 0020, податкова накладна № 0021 від 21.10.2011 року, податкова накладна від 25.10.2011 року № 0022, податкова накладна № 0023 від 01.11.2011 року, податкова накладна № 0024 від 09.11.2011 року, податкова накладна № 0025 від 10.11.2011 року, податкова накладна № 0026 від 18.11.2011 року, податкова накладна № 0027 від 21.11.2011 року, податкова накладна № 0028 від 23.11.2011 року, податкова накладна № 0029 від 29.11.2011 року, податкова накладна № 0030 від 07.12.2011 року, податкова накладна № 0031 від 19.12.2011 року, платіжне доручення № 69823 від 17.10.2011 року на суму 28000,00 грн., платіжне доручення № 70068 від 21.10.2011 року на суму 28000,00 грн., платіжне доручення № 71978 від 28.10.2011 року на суму 252000,00 грн., платіжне доручення № 72314 від 01.11.2011 року на суму 28000,00 грн., платіжне доручення № 75171 від 10.11.2011 року на суму 28000,00 грн., платіжне доручення № 76281 від 16.11.2011 року на суму 252000,00 грн., платіжне доручення № 76785 на суму 28000,00 грн., платіжне доручення № 77591 від 25.11.2011 року на суму 252000,00 грн., платіжне доручення № 78610 від 29.11.2011 року на суму 28000,00 грн., платіжне доручення № 79273 від 02.12.2011 року на суму 252000,00 грн., платіжне доручення № 82312 від 16.12.2011 року на суму 252000,00 грн., платіжне доручення № 84326 від 26.12.2011 року на суму 252000,00 грн.

09.04.2012 року між позивачем та ФОП ОСОБА_3, як переможцем в тендерному конкурсі укладено договір № 12-14/1081-ПД/и, за умовами якого останній надавав послуги по капітальному ремонту 9 автомобілів КрАЗ-6510 на загальну суму 2 574 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 286 000,00 грн.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано копію договору № 12-14/1081-ПД/и від 09.04.2012 року, специфікації до договору № 12-14/1081-ПД/и, планові калькуляції, калькуляції, дефектні акти, акти прийняття-передачі автомобілів КрАЗ - 6510 на капітальний ремонт, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, накладні, журнали виїзду - в'їзду автотранспорту, акти прийняття-передачі виконаних робіт (надання послуг), дефектні акти, податкові накладні, платіжне доручення № 111649 від 15.05.2012 року на суму 286 000,00 грн., платіжне доручення № 118001 від 11.06.2012 року на суму 286 000,00 грн., платіжне доручення № 120805 від 25.06.2012 року на суму 286 000,00 грн., платіжне доручення № 125817 від 18.07.2012 року на суму 286 000,00 грн., платіжне доручення № 127459 від 26.07.2012 року на суму 286 000,00 грн., платіжне доручення № 136231 від 27.08.2012 року на суму 143000,00 грн., платіжне доручення № 136232 від 27.08.2012 року на суму 143 000,00 грн.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суми по операції з капітального ремонту автомобілів у розмірі 609 233 грн.

Судом першої інстанції вірно не прийнято як доказ безтоварності операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 акт перевірки Кременчуцької ОДПІ від 11.06.2012 року № 1690/17-311/268961, оскільки під час тієї перевірки податковим органом було досліджено операції між ФОП ОСОБА_3 та такими підприємствами як ТОВ "Кремавтобуд", ТОВ "Бітіком", ПП "Лон і Компані", ПП "Асторг-М" і саме між вказаними суб'єктами господарської діяльності податковим органом було встановлено відсутність об'єктів оподаткування, проте жодним чином вказані акти не характеризують господарські операції між ФОП ОСОБА_3 та позивачем.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Укрінвест", колегія суддів зазначає наступне.

26.04.2010 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Укрінвест" (підрядник) було укладено договір № 10-0/1659-ПД/и про виконання підрядником капітального ремонту обладнання згідно до технічного завдання.

За умовами вказаного договору позивачу надавались послуги по ремонту обладнання, а саме високовольтних електродвигунів згідно специфікації до договору.

На підтвердження виконання вказаних послуг позивачем надано копію договору № 10-0/1659-ПД/и від 26.04.2010 року, обґрунтування на проведення капітального ремонту електродвигунів, специфікацію до вказаного договору, технічне завдання, акт здачі-прийняття виконаних робіт по договору № 10-0/1659-ПД/и від 26.04.2010 року, товарно-транспортні накладні, податкова накладна № 24/06 від 24.06.2010 року, платіжне доручення № 17675 від 31.08.2010 року на суму 505000,00 грн., акт здачі-прийняття виконаних робіт по договору № 10-0/1659-ПД/и від 26.04.2010 року, податкова накладна № 22/09 від 22.09.2010 року, платіжне доручення № 24448 від 29.11.2010 року на суму 520000,00 грн., платіжне доручення № 23250 від 28.02.2011 року на суму 551 352,00 грн., платіжне доручення № 23520 від 28.02.2011 року на суму 470 000,00 грн., паспорти електродвигунів, протоколи випробувань двигунів.

Отже, наданими первинними документами підтверджується факт отримання вказаних послуг позивачем. Суд першої інстанції вірно не враховував як належний доказ відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укрінвест" акт перевірки ТОВ "Укрінвест" від 01.10.2012 року № 2021/22-106/32029188, оскільки в зазначеному акті висновки податкового органу побудовані на неможливості здійснення господарських операцій між ТОВ "Укрінвест" та підприємствами ТОВ "Технопром.Буд" і ПП "Обпромінструмент", а чинне податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податків від правомірності господарської діяльності його контрагентів.

Тому припущення відповідача про нереальність здійснення вказаних послуг, з посиланням на висновки зроблені фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова, судом першої інстанції вірно вважались необґрунтованими.

Виходячи з викладеного, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми з податку на додану вартість в розмірі 356 060 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Тетіс", колегія суддів зазначає наступне.

14.07.2010 року між позивачем (покупець) та ПП "Тетіс" (постачальник) укладено договір № 356/2, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення визначених у специфікаціях до даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копію договору № 356/2 від 14.07.2010 року, специфікації до цього договору, видаткова накладна № РН-0000004 від 01.02.2011 року, податкова накладна №4 від 01.02.2011 року, прибутковий ордер, платіжні доручення № 28905 від 04.04.2011 року на суму 31661,10 грн.

05.01.2011 року між позивачем (покупець) та ПП "Тетіс" (постачальник) укладено договір № ПУ-418, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення визначених у специфікаціях до даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копію договору № ПУ-418 від 05.01.2011 року, специфікації до цього договору, видаткова накладна № РН-0000005 від 02.02.2011 року, податкова накладна № 5 від 02.02.2011 року, прибуткові ордери, платіжне доручення № 28827 від 04.04.2011 року на суму 13056,00 грн., платіжне доручення № 28828 від 04.04.2011 року на суму 85936,50 грн., видаткова накладна № РН-0000012 від 07.02.2011 року, податкова накладна № 12 від 07.02.2011 року, платіжне доручення № 30394 від 08.04.2011 року, платіжне доручення № 30395 від 08.04.2011 року на суму 77142,00 грн., видаткова накладна № РН-0000014 від 10.02.2011 року, податкова накладна № 14 від 10.02.2011 року, платіжне доручення № 30735 від 12.04.2011 року на суму 174915,00 грн., видаткова накладна № РН-0000016 від 17.02.2011 року, податкова накладна № 16 від 17.02.2011 року, платіжне доручення № 31504 від 19.04.2011 року на суму 183885,00 грн., видаткова накладна № РН-0000022 від 24.02.2011 року, податкова накладна № 22 від 24.02.2011 року, платіжне доручення № 32887 від 26.04.2011 року на суму 32112,60 грн., видаткова накладна № РН-0000028 від 01.03.2011 року, податкова накладна № 28 від 01.03.2011 року, платіжне доручення № 34686 від 05.05.2011 року на суму 93924,00 грн., платіжне доручення № 34688 від 05.05.2011 року на суму 152241,00 грн., платіжне доручення № 34687 від 05.05.2011 року, видаткова накладна № РН-0000030 від 04.03.2011 року, податкова накладна № 30 від 04.03.2011 року, платіжне доручення № 34685 від 05.05.2011 року на суму 26910,00 грн., платіжне доручення № 34689 від 05.05.2011 року на суму 40365,00 грн., видаткова накладна № РН-0000032 від 04.03.2011 року, податкова накладна № 32 від 04.03.2011 року, видаткова накладна № РН-0000033 від 11.03.2011 року, податкова накладна № 33 від 11.03.2011 року, платіжне доручення № 36250 від 11.05.2011 року на суму 51790,25 грн., платіжне доручення № 36248 від 11.05.2011 року на суму 4,56 грн., платіжне доручення № 36249 від 11.05.2011 року на суму 39447,90 грн., видаткова накладна № РН-0000035 від 14.03.2011 року, податкова накладна № 35 від 14.03.2011 року, платіжне доручення № 36439 від 13.05.2011 року на суму 252684,90 грн., платіжне доручення № 36438 від 13.05.2011 року на суму 16415,10 грн., видаткова накладна № РН-0000037 від 18.03.2011 року, податкова накладна № 37 від 18.03.2011 року, платіжне доручення № 36717 від 17.05.2011 року на суму 88230,96 грн., платіжне доручення № 36716 від 17.05.2011 року на суму 60485,04 грн., видаткова накладна № РН-0000038 від 21.03.2011 року, податкова накладна № 38 від 21.03.2011 року, платіжне доручення № 37959 від 20.05.2011 року на суму 16684,20 грн., видаткова накладна № РН-0000040 від 24.03.2011 року, податкова накладна № 40 від 24.03.2011 року, платіжне доручення № 38595 від 24.05.2011 року на суму 99792,00 грн., видаткова накладна № РН-0000046 від 25.03.2011 року, податкова накладна № 46 від 25.03.2011 року, платіжне доручення № 38596 від 24.05.2011 року на суму 76008,24 грн., матеріальні звіти, звіти про рух ТМЦ, акти на списання ТМЦ.

Виходячи з викладеного, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суми по операції з поставки обладнання, в розмірі 301 872,54 грн.

Суд першої інстанції вірно не вважав матеріали перевірки ПП "Тетіс" від 22.10.2012 року № 138/22-1/32838485, якою поставлено під сумнів господарські операції по ланцюгу ТОВ "Гудвіл" - ПП "Тетіс", достатнім доказом відсутності господарських операцій між позивачем та ПП "Тетіс" оскільки вказаний акт побудовано на припущеннях, не підтверджених належними доказами, а самі висновки вказаного акту спростовуються первинними документами, наданими позивачем до матеріалів справи.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини "Дніпроекономресурси" в грудні 2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

30.03.2010 року між позивачем та ПП "Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини "Дніпроекономресурси" (виконавець) укладено договір № 10-20/1294-У, предметом якого є надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, зокрема використання тари і пакувальних матеріалів вітчизняного та імпортного виробництва, в т.ч. шляхом залучення до виконання третіх осіб.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копію договору № 10-20/1294-У від 30.03.2010 року, додаткові угоди до вказаного договору, податкова накладна № 45 від 05.12.2011 року, податкова накладна № 502 від 29.12.2011 року, податкова накладна № 362 від 21.12.2011 року, податкова накладна № 484 від 28.12.2011 року, платіжне доручення № 79357 від 05.12.2011 року на суму 2000,00 грн., відомості про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту, платіжне доручення № 82911 від 21.12.2011 року на суму 1200,00 грн., авансовий звіт від 05.12.2011 року на суму 48,64 грн., авансовий звіт від 28.12.2011 року на суму 101,93 грн., авансовий звіт від 29.12.2011 року на суму 269,36 грн.

Отже, як встановлено судом загальний обсяг придбаних позивачем послуг у ПП "Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини "Дніпроекономресурси" за грудень 2011 року склав 3 619,93 грн., в т.ч. ПДВ - 603,32 грн. З наданих первинних документі вбачається факт отримання вказаних послуг позивачем.

Суд першої інстанції вірно не вважав належним доказом відсутності господарських операцій між позивачем та ПП "Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини "Дніпроекономресурси" акт перевірки від 19.10.2012 року № 1609/224/32614057, оскільки вказаний акт ґрунтується на припущеннях, складений без дослідження первинної документації та спростовується первинними документами, наданими позивачем до матеріалів справи.

Виходячи з викладеного, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суми по операції з організації збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, в розмірі 603 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Інком Техніка" колегія суддів зазначає наступне.

16.02.2010 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Інком Техніка" (підрядник) укладено договір № 10-0/726-ПД/и за умовами якого підрядник зобов'язується надати послуги замовнику по капітальному ремонту прохідних комбайнів 1П110- 1 шт. інв. № 18496 та 1П110-01-1 шт. інв. № 40185 для ПСП "Шахта "Західно-Донбаська" ПАТ "Павлоградвугілля".

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копію договору № ПУ-341 від 16.02.2010 року, специфікації до вказаного договору, додаткова угода № 1 від 06.05.2010 року, акт прийняття-здачі виконаних робіт від 11.02.2011 року, податкова накладна № 1 від 11.02.2011 року, платіжне доручення № 30854 від 12.04.2011 року, обґрунтування на укладення додаткової угоди до договору на проведення капітальних ремонтів прохідних комбайнів 1П110 та 1П110-01, обґрунтування на проведення капітальних ремонтів прохідних комбайнів 1П110 та 1П110-01, дефектна відомість, акт від 09.12.2010 року приймання-передачі прохідного комбайну 1П110-01 до капітального ремонту, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, заправні відомості.

30.03.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Інком Техніка" (постачальник) укладено договір № ПУ-341 за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення визначених у специфікаціях до даного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копію договору № ПУ-341 від 30.03.2010 року, специфікації до вказаного договору, прибуткові ордера, видаткова накладна № 13 від 25.06.2010 року, податкова накладна № 43 від 25.06.2010 року, платіжне доручення № 17046 від 26.08.2010 року на суму 119846,88 грн., видаткова накладна № 12 від 15.06.2010 року, податкова накладна № 42 від 15.06.2010 року, платіжне доручення № 16376 від 17.08.2010 року на суму 100609,92 грн., видаткова накладна № 22 від 06.08.2010 року, податкова накладна № 65 від 06.08.2010 року, платіжне доручення № 20534 від 05.10.2010 року на суму 31092,24 грн., видаткова накладна № 23 від 13.08.2010 року, податкова накладна № 66 від 13.08.2010 року, платіжне доручення № 21005 від 12.10.2010 року на суму 75888,48 грн., видаткова накладна № 35 від 30.08.2010 року, податкова накладна № 78 від 30.08.2010 року, платіжне доручення № 22383 від 29.10.2010 року на суму 14844,00 грн., видаткова накладна № 40 від 10.09.2010 року, податкова накладна № 90 від 10.09.2010 року, платіжне доручення № 23197 від 09.11.2010 року на суму 82422,32 грн., видаткова накладна № 43 від 17.09.2010 року, податкова накладна № 92 від 17.09.2010 року, платіжне доручення № 25714 від 11.03.2011 року на суму 252651,84 грн., видаткова накладна № 46 від 30.09.2010 року, податкова накладна № 95 від 30.09.2010 року, видаткова накладна № 48 від 07.10.2010 року, податкова накладна № 105 від 07.10.2010 року, платіжне доручення № 34038 від 29.04.2011 року на суму 68418,00 грн., видаткова накладна № 60 від 06.12.2010 року, податкова накладна № 133 від 06.12.2010 року, платіжне доручення № 33621 від 29.04.2011 року на суму 148680,00 грн., платіжне доручення № 33622 від 29.04.2011 року на суму 33150,41 грн., платіжне доручення № 34039 від 29.04.2011 року на суму 7898,88 грн., видаткова накладна № 1 від 13.01.2011 року, податкова накладна № 1 від 13.01.2011 року, платіжне доручення № 33619 від 29.04.2011 року на суму 29635,20 грн., платіжне доручення № 33620 від 29.04.2011 року на суму 50920,80 грн., видаткова накладна № 2 від 21.01.2011 року, податкова накладна № 2 від 21.01.2011 року, платіжне доручення № 33616 від 29.04.2011 року на суму 29623,44 грн., платіжне доручення № 33617 від 29.04.2011 року на суму 470,40 грн., платіжне доручення № 33618 від 29.04.2011 року на суму 28600,32 грн., видаткова накладна № 6 від 21.02.2011 року, податкова накладна № 7 від 21.02.2011 року, платіжне доручення № 33615 від 29.04.2011 року на суму 27165,60 грн., реєстри отриманих податкових накладних, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, заправні відомості.

Виходячи з викладеного, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суми з податку на додану вартість в розмірі 337 051,24 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Кіфа" колегія суддів зазначає наступне.

30.06.2010 року між позивачем (замовник) та ПП "Кіфа" (підрядник) укладено договір № 10-22/2458-ПД/К предметом якого є надання підрядником послуг по капітальному ремонту автомобільного боксу ПАТ "Павлоградвігілля".

29.11.2010 року між позивачем (замовник) та ПП "Кіфа" (підрядник) укладено договір № 10-18/4298-ПД/К предметом якого є надання підрядником послуг по капітальному ремонту даху готелю "Прибрежная" ПАТ "Павлоградвігілля".

Факт виконання умов вказаних договорів підтверджується документами бухгалтерського обліку, в яких відображено рух активів, а саме платіжними дорученнями, податковими накладними, актом прийомки-передачі виконаних робіт (здійснення послуг).

Тому припущення відповідача про встановлення факту неможливості здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, яке ґрунтується виключно на висновках акту перевірки ПП "Кіфа" від 11.10.2012 року № 101-22/1-35020429 є недоведеними, та таким, що не враховуються судом першої інстанції.

Виходячи з викладеного, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суми по операції з капітального ремонту, в розмірі 20 418 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Укртехпоставка" колегія суддів зазначає наступне.

29.06.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Укртехпоставка" (постачальник) укладено договір № ПУ-570, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю нафтопродукти.

На підтвердження виконання умов вказаного договору досліджено первині документи та документи бухгалтерської звітності, в яких відображено рух активів. До перевірки також надавались податкова декларація з ПДВ за серпень 2011 року, реєстри отриманих податкових накладних, журнал-ордер по рахунку 631 за серпень 2011 року, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення. За результатами чого встановлено, що загальний обсяг придбання позивачем у ТОВ "Укртехпоставка" продукції склав 1 176 178,65 грн., в т.ч. ПДВ - 196 029,78 грн. Що також підтверджується податковими накладними №№ 150, 151, 152 від 23.08.2011 року, № 164 від 25.08.2011 року, № 197 від 30.08.2011 року та №№ 150,151 від 31.08.2011 року, сертифікатами якості на бензин марок А-76, А-92, А-95.

Суд першої інстанції вірно вважав припущення відповідача про встановлення факту неможливості здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, яке ґрунтується виключно на висновках акту перевірки ТОВ "Укртехпоставка" від 04.07.2012 року № 2084/15-31206273, не обґрунтованими та сумнівними.

Виходячи з викладеного, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суми по операції з поставки нафтопродуктів, в розмірі 196 029,78 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України N 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З аналізу вказаних норм права та наданих суду первинних документів, суд вірно прийшов до висновку, що вказані господарські операції були направлені на отримання позивачем прибутку, пов'язані з його безпосередньою діяльністю та сформований за вказаними операціями податковий кредит підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог закону, як то передбачено Податковим кодексом України. За таких умов суд дійшов висновку, що рішення податкового органу про нарахування ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з вказаними контрагентами є неправомірним.

Водночас, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не містить у собі норми, які б покладали на платника податку обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника та не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Враховуючи те, що вказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду України, викладених у постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 суд вважає висновки податкового органу помилковими та необґрунтованими.

Щодо порушення ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" положень п. 5.1, п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слід зазначити наступне.

Питання обліку та сплати податку на прибуток до 01.04.2011 року регулювалися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 01.04.2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, однією із передумовою віднесення витрат платника податків до складу валових витрат є здійснення таких витрат у зв'язку із здійснення ним господарської діяльності.

При цьому колегія суддів зазначає, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв під час існування спірних правовідносин, не ставив в залежність формування валових витрат підприємства від отриманого ним прибутку, а лише вказує на зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податків.

В ході перевірки зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат по правочинам, які укладені з ПП "Кіфа", ТОВ "Укрінвест", ТОВ "Інком Техніка", які не створюють юридичних наслідків, що призвело до заниження за перевіряємий період податку на прибуток у загальній сумі 691 406,00 грн.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються виключно на висновках зроблених у акті документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Кіфа" від 11.10.2012 року № 101-22/1-35020429, акті ДПІ у Київському районі м. Харкова від 01.10.2012 року № 2021/22-106/32029188 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Укрінвест" та акті ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 05.08.2011 року № 1003/23-2/35559633 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інком Техніка".

Оскільки, в ході розгляду справи судом першої інстанції були дослідженні первинні документи та повнота їх відображення у бухгалтерському обліку, суд першої інстанції вірно вважав висновки податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат відповідні витрати неправомірними.

Як вже зазначалося вище, пунктом. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який регулював спірні правовідносини, встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, однією із передумовою віднесення витрат платника податків до складу валових витрат є здійснення таких витрат у зв'язку із здійснення ним господарської діяльності.

Згідно абз. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3. вказаної статті встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби в цій частині також є неправомірними, а прийнятті рішення за вказаними висновками підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай