Ухвала суду № 40460751, 14.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2014 рокусправа № 804/7524/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСК» звернулося з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000511520 від 14.05.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 549 812 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 439 850 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 109 962 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна сума податкового кредиту за грудень 2011 р. та січень 2012 р. сформована на підставі податкових накладних, які були внесені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних в межах 365 днів з дня виписки податкових накладних. Також зазначено, що підприємством було допущено методологічну помилку, яка не вплинула на розрахунки з бюджетом, а саме замість р. 10.1 «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг на необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною та нульовою ставкою» податкові накладні, які були отримані з запізненням включено до р. 16.1 «коригування згідно із статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у р. 10.1». 29.03.2013 р. відповідачу було надано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на до дану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2011 р. та до декларації з ПДВ за січень 2012 р., де здійснює виправлення помилки по зазначенню в деклараціях сум сплаченого податку з р. 16.1 до р. 10.1 у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому, сума податкового кредиту р. 17, позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного

(податкового) періоду р. 18 та сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за

підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду р. 25 залишилися незмінними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000511520 від 14.05.2013 р., яким ТОВ «ЕСК» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 549 812 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 439850 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 109 962 грн.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду мотивовано тим, що висновок відповідача, зроблений в акті перевірки не відповідає фактичним обставинам справи, а відповідно прийняте податкове повідомлення - рішення є протиправним.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2011 р. підприємство зменшує податковий кредит по р.16.1 «коригування згідно із статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у р.10.1» на суму ПДВ - 223 149 грн. та на таку ж саму суму збільшує податковий кредит по р.10 «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг на необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною та нульовою ставкою». При цьому, до р.10 включено податкові накладні, виписані в листопаді 2011 р., тобто по яким сплив термін 365 днів. Також, згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за січень 2012 р. підприємство зменшує податковий кредит по р.16.1 «коригування згідно із статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у р.10.1» на суму ПДВ - 216 701 грн. та на таку ж саму суму збільшує податковий кредит по р.10 «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг на необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною та нульовою ставкою». При цьому, до р.10 включено податкові накладні, виписані в листопаді та грудні 2011 р., тобто по яким сплинув термін 365 днів.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ЕСК» перебуває на обліку в Криворізькій південній МДПІ Дніпропетровської області ДПС (а.с. 7).

На підставі наказу Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС № 539 від 27.03.13 р., відповідно до вимог пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.3, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 та п.79.1, п.79.2 ст. 79 ПК України посадовими особами відповідача була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «ЕСК» з питань достовірності сум зазначених в декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 р. та січень 2012 р.

За результатам зазначеної перевірки відповідачем складено Акт № 88/152/24447421 від 19.04.2013 р (далі - Акт перевірки) (а.с.11-14).

Відповідно до висновку Акту перевірки встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ЕСК» завищено податкових кредит по декларації з ПДВ за грудень 2011 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку) на суму 223 149 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2011 р. у сумі 223 149 грн.; завищено податкових кредит по декларації з ПДВ за грудень 2011 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку) на суму 223 149 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2011 р. у сумі 223 149 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000511520 від 14.05.2013 р.

В Акті перевірки відповідач зазначає, що ТОВ «ЕСК» подавши 29.03.2013 р. уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ за грудень 2011 р. ( № 9016550373) та до декларації з ПДВ за січень 2012 р. ( № 9016567084), якими зменшено податковий кредит по р. 16.1 «коригування згідно із статтею 192 розділу V Кодексу обсягів при дбання та податкового кредиту, який було включено у р. 10.1» на суму ПДВ - 223 149 грн. (декларація за грудень 2011 р.) і на суму - 216 701 грн. (декларація з ПДВ за січень 2012 р.) та на таку ж саму суму збільшує податковий кредит по р. 10 «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження,створення) з податком на до дану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною та нульовою ставкою». При цьому, до р. 10 включено податкові накладні, виписані в листопаді та грудні 2011 р., тобто по яким сплив термін 365 днів, що є порушенням п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Такі доводи відповідача спростовуються з огляду на наступне.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Встановлено, що за грудень 2011 р. та січень 2012 р., позивачем були сформовані електронна податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2011 р. та додаток № 1, 5 до неї від 18.01.2012 р. (вх. № 903721548) та електрона податкова декларація за січень 2012 р. та додаток № 1, 5 до неї від 20.02.2012 р. (вх. 9006788050). Про отримання електронної звітності за грудень 2011 р., січень 2012 р. позивачем були отримані кви танції № 1, № 2 (а.с. 52-53, 84-85).

Сума податкового кредиту за грудень 2011 р. сформована позивачем внаслідок включення до податко вої звітності податкових накладних, які були виписані у листопаді, а отримані з запізненням у грудні 2011 р., що підтверджується копією з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 р. (а.с. 22-37)

Сума податкового кредиту за січень 2012 р. сформована позивачем внаслідок включення до податкової звітності податкових накладних, які були виписані у грудні 2011 р., а отримані з запізненням у січні 2012 р що підтверджується копією з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 р. (а.с. 54-69).

Отже, спірна сума податкового кредиту за грудень 2011 р. та січень 2012 р. сформована позивачем на підставі податкових накладних, які були внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних в межах 365 днів.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахо ваної згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встано влені цим розділом.

Пунктом 198.2 с. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права плат ника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового ко дексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Водночас, згідно з абзацем третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в разі якщо пла тник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вар тість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податко ва накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покуп ця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Із аналізу положень Подат кового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податко вих зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо правомірності дій позивача, коли той включив до податкового кредиту сплачені суми податку після отримання податкових накладних в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Декларації з ПДВ за грудень 2011 р. та січень 2012 р. та достовірність сум зазначених в цих деклараціях були предметом перевірки, висновки якої зазначено в акті перевірки №385/152/24447421 від 24.09.2012 р. "Про результа ти позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" (код ЄДР- ПОУ 24447421) з питань достовірності сум зазначених в декларації з ПДВ за грудень 2011 р. та січень 2012 р., за період з 01.12.2011 р. по 31.01.2012 р.", проведеною Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (копія зазначеного акту перевірки міститься в матеріалах справи).

Результатами вищезазначеної перевірки встановлено, що підприємством допущено методологічну помилку, яка не вплинула на розрахунки з бюджетом, а саме: замість р. 10.1 "придбання (виготовлення, будівництво, споруджен ня,створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг на необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною та нульовою ставкою" податкові накладні, які були отримані з запізненням включено до р. 16.1 "коригування згідно із статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податко вого кредиту, який було включено у р. 10.1". За результатами акту перевірки № 385/152/24447421 від 24.09.2012 р. до позивача штрафні санкції не застосовані.

Судом встановлено, що 29.03.2013 р. позивач подав відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на до дану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2011 р. та до декларації з ПДВ за січень 2012 р., де здійснює виправлення помилки по зазначенню в деклараціях сум спла ченого податку з р. 16.1 до р. 10.1. у розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.

Сума податкового кредиту р. 17, позитивне значення різниці між сумою податкового зо бов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду р. 18 та сума податку на до дану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду р. 25 залишилися незмінними.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції вірно вважав висновок відповідача, зроблений в акті перевірки, з урахуванням уточнюючого розрахунку про зменшення податкового кредиту по р. 16.1 та збільшення податкового кредиту по р. 10.1 в деклараціях з податку на додану вартість -безпідставним, оскільки суми податкового кредиту, які зазначені у р.17 залишилася незмінними та не спричинили зміну суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет р. 18, р. 25.

Не відповідає дійсності висновок відповідача про включення до р. 10.1 податкових накладних виписаних в листопаді та грудні 2011 р., тобто по яким сплив термін 365 днів, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, тому що до податкового кредиту у деклараціях позивача з податку на додану вартість за грудень 2011 р. та сі чень 2012 р. включені суми податку на підставі податкових накладних виписаних у листопаді, грудні 2011 р., з зазначенням їх у розділі II декларації "Податковий кредит" р.17, в якому зазначається сума значень рядків (10.1+12.1+12.2+12.4+15.1+16(- чи +)).

Судом встановлено, що позивачем допущена методологічна помилка позивача по віднесенню сплачених сум податку на додану ва ртість до податкового кредиту на підставі податкових накладних з зазначенням їх у р. 16.1 не позначилась при визначенні загальної суми податкового кредиту у р. 17 податкової декларації з податку на додану вартість, що не заперечує і відповідач в акті перевірки позивача.

Наданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням методологічної помилки по зазначенню в деклараціях сум сплаченого податку з р.16.1 до р. 10.1 у розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 р. не призвів до заниження суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2011 р, у сумі 50293,00 грн. Позивачем було сплачено кошти у розмірі 51000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №970 від 25.01.2012р.; 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №911 від 16.01.2012р.; 10000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №897 від 13.01 2012р. (копії платіжних доручень були надані до матеріалів справи).

Наданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням методологічної помилки по зазначенню в деклараціях сум сплаченого податку з р. 16.1 до р. 10.1. у розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. також не призвів до заниження суми ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2012 р. у сумі 70081,00 грн. Позивачем було сплачено кошти у розмірі 70100,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1168 від 23.02.2012р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Підстава до надання позивачем відповідачу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень 2011 р. та до декларації з ПДВ за січень 2012 р. передбачено пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 календарних днів) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначе них цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Позивач, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 р. та січень 2012 р., які були надані відповідачу 29.03.2013 р., не вносив зміни в р. 17 розділу II "Податковий кредит", р. 18, р. 25 розділу III "Розрахунки за звітний період" податкової декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, строки, передбачені пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не розповсюджуються на дії позивача стосовно подання відповідачу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 р. та січень 2012 р., оскільки сума податкового кредиту ним не коригувалась.

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити, що спірним податковим повідомленням - рішенням збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на суму 439850,00 грн. (тобто за грудень 2011 р. та січень 2012 р.). Податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акту перевірки, однак висновком акту перевірки позивача встановлено лише завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за грудень 2011 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку) на суму 223149,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2011 р. у сумі 223149,00 грн.

Про встановлення завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2012 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку) на суму 216701,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нара хуванню до сплати в бюджет за січень 2012 р. у сумі 216701,00 грн. у висновках акту перевірки не зазначено.

Окрему увагу, суд вважає за необхідне звернути на те, що наказ про проведення перевірки позивач отримав лише 25.04.2013 року, в зв'язку з тим, що відповідач невірно вказав поштовий індекс знаходження ТОВ "ЕСК" - 50025, тоді як поштовий індекс юридичної адреси позивача - 50026, що підтверджується наданими представниками позивача до суду доказами.

Пінпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України зазначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Згідно з п. 79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, відповідачем не були дотримані норми ПК України, що позбавило права позивача виконати свій обов'язок по наданню до податкової служби письмових пояснень та їх документального підтвердження по питанню достовірності сум зазначених в деклараціях з ПДВ за грудень 2011 р. та січень 2012 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСК» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай