Ухвала суду № 40460732, 23.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2014 рокусправа № 808/1796/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_2 із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому позивач просила суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення відповідача від 18.01.2013 № 0000111720 про сплату позивачем 34 649 грн. 00 коп. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 324 грн. 50 коп. застосованих за порушення п.181.1 ст.181 пп. "а" п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що перевірка проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки наказ на проведення перевірки не вручено позивачу. Крім того, представник позивача зазначав, що позивачем сплачено ПДВ за період з 01.03.2012 по 30.10.2012, з урахуванням сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг. У запереченнях № 8228/10-014 від 26.03.2013, позивачем зазначено, що ФОП ОСОБА_2 здійснювала оподатковувані операції з продажу товарів за перевіряємий період з 01.03.2012 по 31.10.2012 на загальну суму - 173 245,4 грн. Податок на додану вартість з загальної суми продажу згідно з Пунктом 10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІV із змінами та доповненнями складає - 34 649,00 грн. (173 245,4 грн. * 20% = 34 649,08 грн.). Стосовно невручення платнику податків наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки є підставою для не допуску для проведення. В обґрунтування перших двох позовних вимог послався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 по справі № К-23831/08: "Тобто у разі ненадання працівниками податкового органу направлень та наказу на проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити таких осіб до проведення цієї перевірки. Однак власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства, які були виявлені у ході проведення перевірки".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від

27 червня 2013 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, від 18.01.2013 № 0000111720 про сплату позивачем 34 649 (тридцять чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень) 00 коп. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 324 (сімнадцять тисяч триста двадцять чотири гривні) 50 коп. застосованих за порушення п. 181.1 ст. 181 пп. "а" п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відповідачем, всупереч ст.72 КАС України, не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000111720 від 18.01.2013.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте за результатами проведеної перевірки є правомірним, формальні порушення проведення перевірки не є підставами для звільнення платника податків від відповідальності за виявлені порушення, а також не звільняє платника податків від сплати податків.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.11.2012 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя направлено на адресу позивача запит № 23381/10/17-212, про надання пояснень та їх документальне підтвердження з питань дотримання вимог ст. 181.1 Податкового кодексу України за період з 01.03.2012 по 31.10.2012.

26.11.2012 начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя видано наказ № 843 "Про проведення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2012 по 30.10.2012".

З 26.11.2012 по 30.11.2012, на підставі направлення № 708 від 26.11.2012 та наказу № 843 від 26.11.2012 виданих ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Заболотньою І.О. - головним спеціалістом податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності щодо виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій звітності, поданій фізичною особою-підприємцем , відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 475/1720/ від 03.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 вимог п. 181.1 ст.181, пп. "а" п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування ПДВ в розмірі 34 649 грн.

На підставі висновків складеного акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000111720 від 18.01.2013, яким, з посиланням на пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 181.1 ст. 181, абз. "а" п. 187.1 ст. 187, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість у розмірі 51 973,50 грн., в тому числі за основним платежем 34 649,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 17 324,50 грн.

Як вбачається із акту перевірки, ФОП ОСОБА_2 не зареєстрована платником ПДВ, та за період з 01.03.2012 по 31.10.2012 здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування без сплати податку на додану вартість, а саме продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів з використанням реєстратора розрахункових операцій. Обсяг продажу згідно звітів використання РРО склав 17 245,40 грн.

Податок на додану вартість з загальної суми продажу згідно із п. 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України складає 34 649,00 грн. (173 245,40 грн.* 20 % = 34 649,08 грн.), у т.ч.

березень 2012 року - 5 801,00 грн.,

квітень 2012 року - 3 913,00 грн.,

травень 2012 року - 4 487,00 грн.,

червень 2012 року - 4 704,00 грн.,

липень 2012 року - 4 799,00 грн.,

серпень 2012 року - 4 471,00 грн.,

вересень 2012 року - 2 984,00 грн.,

жовтень 2012 року - 3 490,00 грн.

Отже, сума ПДВ визначена ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя визначена з усієї суми продажу товарів у період з 01.03.2012 по 31.10.2012.

До матеріалів справи, представником позивача під час розгляду справи судом першої інстанції надано копію платіжного доручення № 185 від 08.02.2013, на суму 16 410,00 грн., призначення платежу самостійно визначена сума податку на додану вартість за період з 01.03.2012 по 28.11.2012 включно.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Розділу V Податкового кодексу України під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, повинна подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (далі - Заява). Така Заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій понад 300 тис. грн. (пункти 183.1 та 183.2 статті 183 Розділу V Кодексу).

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (пункт 183.6 статті 183 Розділу V Кодексу).

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і у випадках та порядку, передбаченими статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу, не подала до органу державної податкової служби Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 Розділу V Кодексу).

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Розділу ІІ Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Розділу ІІ Кодексу у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Розділу ІІ Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1 095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З аналізу зазначених норм, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки орган державної податкової служби зобов'язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% - при повторному порушенні) суми такого зобов'язання.

Тобто, податковим органом всупереч норм вищезазначеного законодавства розраховано суму грошового зобов'язання з усієї суми продажу товарів у період з 01.03.2012 по 31.10.2012, без урахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів. У зв'язку з чим, і сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є помилковою.

Крім того, 08.02.2013 позивачем сплачено податок на додану вартість за період з 01.03.2012 по 28.11.2012 включно у розмірі 16 410,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд позбавлений можливості вирахувати вірну суму податку на додану вартість та штрафних санкцій, оскільки відповідачем не надано суду накладних на отриманий позивачем товар за період з 01.03.2012 по 28.11.2012, з яких вбачаються суми сплаченого позивачем ПДВ.

Отже, при розгляді справи встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відповідачем, всупереч ст. 72 КАС України, не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000111720 від 18.01.2013.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай