Ухвала суду № 40460724, 14.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2014 рокусправа № 804/10635/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (далі - позивач або ТОВ «ДЗБМ») звернулось з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач або Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001222301 від 07.05.2013 р та № 0003582301 від 24.07.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, які слугували підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, не мають жодних обґрунтувань, які б спростували достовірність відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001232301 від 07.05.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» з податку на додану вартість у розмірі 217 677 грн., в тому числі за основним платежем 145 118 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 72 559 грн. та № 0003582301 від 24.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 187984 грн. 23 коп., у тому числі за основним платежем 153 901 грн. 73 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 34 082 грн. 50 коп.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, отже доводи відповідача стосовно заниження ТОВ «ДЗБМ» податку на додану вартість та заниження податку на прибуток підприємств суперечать письмовим доказам наявними в матеріалах справи.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що правочини між позивачем та зазначеними в акті перевірки контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останнього.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийнявши нове - про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з 10.09.2012 р. по 26.03.2013 р. Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ДЗБМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р.

За результатами вищезазначеної перевірки складено Акт № 1357/225/34775113 від 02.04.2013 р. (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 13-64).

Відповідно до висновку Акту перевірки встановлено порушення:

1. п.п.14.1.35, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 розділу III, п.135.1, п.135.2 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1. п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III Податкового кодексу України, ст.2, п.2 ст.3, п.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п.1.2 ст.1, п.2.1. п.2.4, п.2.15., п.2.16 п. 2 Наказу міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за загальну суму 960 551 грн.;

2. п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 розділу ІІІ Податкового кодексу України, ст.2, п.2 ст.3, п.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.15, 2.16 п.2 Наказу міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 145 118 грн.

За результатами розгляду Акту перевірки 07.05.2013 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0001232301, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 217 677 грн., в т.ч. 145 118 грн. за основним платежем та 72 559 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0001222301, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 196 295 грн. 75 коп., в т.ч. 960 551 грн. за основним платежем та 235 744 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій (т.1, а.с. 65, 66).

Скориставшись досудовим порядком вирішення спору, ТОВ "ДЗБМ" подало скаргу на зазначені податкові повідомлення - рішення, за результатами розгляду якої, рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1237/10/10-25 від 22.07.2013 р. податкове повідомлення - рішення № 0001232301 від 07.05.2013 р. залишено без змін, податкове повідомлення - рішення № 0001222301 від 07.05.2013 р. скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1 008 311 грн. 52 коп. (основний платіж - 806 649 грн. 27 коп., штрафна (фінансова) санкція - 201 662 грн. 25 коп., в іншій частині залишено без змін (а.с.83-89).

24.07.2013 р. Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0003582301 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 187 984 грн. 23 коп., в т.ч. 153 901 грн. 73 коп. за основним платежем та 34 082 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій (т.2, а.с.4).

Встановлено, що 19.08.2011 р. між ТОВ «ДЗБэМ» та ТОВ НВП «Металелектромаш» укладено договір купівлі - продажу № 190811, відповідно до якого ТОВ НВП «Металелектромаш» (Постачальник) зобов'язується поставити ТОВ «ДЗБэМ» (Замовнику) товар в кількості, асортименті, по цінам і стандартам, вказаних у додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного договору (т.1, а.с. 90).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ НВП «Металелектромаш» здійснено поставку товару (піддони), що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, а ТОВ «ДЗБэМ» проведено розрахунок, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, про що свідчать платіжні доручення (т.1, а.с. 91-131, 174-206, 217-219).

Також встановлено, що 20.02.2012 р. між ТОВ «ДЗБэМ» та ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» укладено договір поставки № 126, згідно якого ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» (Постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність ТОВ «ДЗБэМ» (Замовнику) товар в кількості, асортименті, по цінам і стандартам, вказаних у додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного договору (т.1, а.с. 138-139).

На виконання умов договору поставки, ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» здійснено поставку товару (вугілля), що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, залізничними накладними, а ТОВ «ДЗБэМ» проведено розрахунок, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, про що свідчать платіжні доручення (т.1, а.с. 140-172, 207-216).

13.06.2012 р. між ТОВ «ДЗБэМ» та ТОВ «Ферріт-Д» було укладено договір купівлі - продажу, відповідно до якого ТОВ «Ферріт-Д» (Постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність ТОВ «ДЗБэМ» (Замовнику) товар (швеллер), а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити його на умовах цього Договору (т.1, а.с.132).

На виконання умов договору поставки, ТОВ «Ферріт-Д» здійснено поставку товару, що підтверджується рахунком - фактурою, видатковою накладною, актом передачі - прийому товару, податковою накладною, а ТОВ «ДЗБэМ» проведено розрахунок, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, про що свідчить платіжне доручення (т.1, а.с. 133-136, 220).

Зазначені вище первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними доказами виконання господарських операцій.

Статею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198. 2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Статею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Таким чином, враховуючи те, що у діях ТОВ «ДЗБМ» при укладанні договорів з контрагентами була наявна господарська мета, про що свідчить фактичне здійснення господарських операцій, то доводи відповідача стосовно заниження ТОВ «ДЗБМ» податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Отже, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду доказів правомірності збільшення позивачу грошових зобов'язань за платежами:

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 217 677 грн., в т.ч. 145 118 грн. за основним платежем та 72 559 грн. штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкового повідомлення - рішення № 0001232301 від 07.05.2013 р.;

- податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 187 984 грн. 23 коп., в т.ч. 153 901 грн. 73 коп. за основним платежем та 34 082 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкового повідомлення - рішення № 0003582301 від 24.07.2013 р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай