Ухвала суду № 40460701, 14.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2014 рокусправа № 804/8951/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екопромтех» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екопромтех» (далі - позивач або ТОВ «НВП «Екопромтех») звернулось з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач або Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) в якому просило визнати протиправним дії Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по визнанню у акті № 2307/227/32902555 від 13.06.2013 р. правочинів, вчинених ТОВ «НВП «Екопромтех» з ПП «ВБГ Аютана», ПП «Екватор ТЦ», ТОВ «ПКП «Слайден» за період 2008 - 2011 р., такими, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002022290 від 01.07.2013 р. прийняті Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 211 939 грн. 28 коп., в т.ч. за основним платежем 200 171 грн. 04 коп. та штафних (фінансових) санкцій 11 767 грн. 88 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно зроблені висновки в акті перевірки про визнання правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам. Крім того, позивач вважає, факти укладення нікчемних угод не можуть встановлюватися у актах перевірок податкових органів. Що стосується господарських операції позивача із контрагентами, то вони підтверджуються первинними документами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 р. відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог по визнанню у акті № 2307/227/3290255 від 13.06.2013 р правочинів, вчинених ТОВ «НВП «Екопромтех» з ПП «ВБГ Аютана», ПП «Екватор ТЦ», ТОВ «Слайден» за період з 2008 р. по 2011 р., такими,

які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.07.2013 року № 0002022290, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екопромтех» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 211 939 грн. 28 коп.

Рішення суду обґрунтовано тим, що факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що свідчить про правомірне нарахування податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що позивачем під час проведення перевірки не було надано товарно - транспортних накладних та інших документів, які засвідчують факт перевезення товарно - матеріальних цінностей згідно договорів постачання.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «НВП «Екопромтех» перебуває на податковому обліку в Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до наказу Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 621 від 30.05.2013 р., з 31.05.2013 р. по 13.06.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП «Екопромтех» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «ВБГ Аютана», ПП «Екватор ТЦ», ТОВ «ПКП «Слайден» за період 2008 - 2011 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт № 2307/227/329025 від 13.06.2013 р. (далі - Акт перевірки) за висновками якого було встановлено порушення:

1. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

2. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у січні-липні 2010 року від ПП «ВБГ Аютана»; ПП «Екватор ТЦ» у квітні, травні, липні-вересні, листопаді 2011 року; ТОВ «ТКП «Слайден» у січні-березні 2011 року, червні-листопаді 2010 року на загальну суму 200 171 грн. 04 коп., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 200 171 грн. 04 коп. (а.с. 15-37).

За результатами розгляду Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002022290 від 01.07.2013 р. відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 211 939 грн. 28 коп., в т.ч. за основним платежем 200 171 грн. 04 коп. та штафних (фінансових) санкцій 11 767 грн. 88 коп. (а.с. 38)

Встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ «НВП «Екопромтех» та ПП «ВБГ Аютана» було укладено договір купівлі - продажу № 15/01-08 від 15.01.2008 р.

Відповідно до вказаного договору ПП «ВБГ Аютана» (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «НВП «Екопромтех» (Покупець) товар відповідно до накладних.

До зазначеного договору купівлі - продажу була прийнята додаткова угода, відповідно до якої було подовжено строк дії договору купівлі - продажу № 15/01-08 від 15.01.2008 р.

Окрім того, між ТОВ «НВП «Екопромтех» та ПП «ВБГ Аютана» було укладено договір купівлі - продажу № 12-01/10-К від 12.01.2010 р., відповідно до якого ПП «ВБГ Аютана» (Постачальник) зобов'язується передати у власність, а ТОВ «НВП «Екопромтех» (Покупець) прийняти та сплатити за отриманий товар відповідно до видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів позивачем надано такі первинні документи: рахунки - фактури, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, виписки по рахунку, виписки по особовому рахунку, ветеринарні свідоцтва, свідоцтво про якість, податкові накладні (т.1, а.с.200-263).

Також встановлено, що між ТОВ «НВП «Екопромтех» та ТОВ «ПКП «Слайден» було укладено договір купівлі - продажу № 01-06/10/1-К від 01.06.2010 р.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «ПКП «Слайден» (Постачальник) зобов'язується передати у власність, а ТОВ «НВП «Екопромтех» (Покупець) прийняти та сплатити продукцію відповідно до видаткових накладних.

Крім того, 10.01.2011 р. між ТОВ «НВП «Екопромтех» та ТОВ «ПКП «Слайден» укладено договір поставки № 100111, згідно якого ТОВ «ПКП «Слайден» (Постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність ТОВ «НВП «Екопромтех» (Покупець) товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

Виконання умов зазначених договорів підтверджуються наступними документами: рахунками - фактурами, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, ветеринарними свідоцтвами, виписами з аналізів, виписками по особовому рахунку, виписками по рахунку, податковими накладними (т. 2, а.с. 1-117).

Встановлено, що 14.04.2011 р. між ТОВ «НВП «Екопромтех» та ПП «Екватор ТЦ» укладено договір поставки № 14/04, з якого вбачається, що ПП «Екватор ТЦ» (Постачальник) на умовах цього договору зобов'язується поставити та передати товар ТОВ «НВП «Екопромтех» (Покупець) у власність продукціію промислово технічного призначення (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.

На підтвердження виконання умов договору поставки № 14/04 від 14.04.2011 р. надано такі документи: товарно - транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури, виписки по особовому рахунку, ветеринарні свідоцтва, податкові накладні (т.1, а.с. 126-199).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НВП «Екопромтех» ведуться картки складського обліку придбаної продукції, копії яких знаходяться в матеріалах справи, яка у подальшому згідно договору із давальницької сировини № 4 від 03.01.2011 р. передається до ТОВ «НВП «Технопромекологія» для переробки, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами прийому - передачі сировини (т. 2, а.с. 223-253, т. 3, а.с. 1-24)

Зазначені вище первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними доказами виконання господарських операцій.

Статею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Приписами ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Отже, встановлені обставини справи не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, а дії позивача як платника податку свідчать про його добросовісність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Екопромтех» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай