Постанова № 40459167, 11.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2674/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Літвіна Н.М., Коротких А.Ю.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК Б» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рона-С» про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рона-С» про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову скасувати та посатновити нову, якою відмовити в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Рона - С» за період з 01.07.2013 року по 31.08.2013 року та складено акт перевірки від 24.10.2013 року №295/1-22-01-32766730.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ "Інтек Б" п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено значення "податок на додану вартість" з 01.07.2013 року по 31.08.2013 року на загальну суму 568 619,0 грн. за період - липень 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 13.11.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006212201, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 852 929,00 грн., з яких 568 619,00 грн. за основним платежем та 283 310,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Рона - С" (Продавець) було укладено Договір поставки товару №01/03-01 від 01.03.2013 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати для використання як вторинних сировинних ресурсів, а Покупець прийняти та оплатити Товар - Макулатуру марок МС-5Б-1, МС-5Б-2, МС-5Б-3, МС-6Б-1, МС-6Б-2, МС-6Б-3; ДСТУ 3500:2009 у кількості 15 000 тон, на суму 21 060 000,00 грн.

Згідно первиним документам, встановлено, що ТОВ «ІНТЕК Б» було включено до податкового кредиту податкові накладні, виписані ТОВ «Рона-С» на поставлений товар, на виконання умов договору поставки від 01.03.2013 року № 01/01-01, на загальну суму 3 411 681, 64 грн., в т.ч. ПДВ 568 618, 83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.10.2013 року № 1437/26-55-22-07/38488108 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рона-С» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

В акті встановлено, що стан платника податку ТОВ «Рона-С» відповідно до бази даних «АІС ОР»-36-платник до кінця року.

В ході проведення звірки було отримано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міндоходів України.

Відповідно до висновку №1255 ЭВ «Рона-С» не знаходиться за податковою адресою, до ОУ Міндоходів в м. Києві направлено запит з метою надання інформації з ДЕС, щодо перетину державного кордону директором «TOB Рона-С» Штирбу І. (гр. Молдови).

Відповідно до поданих TOB «Рона-С» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність TOB «Рона-С» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності TOB «Рона-С», фінансово-господарські взаємовідносини між ТOB «Рона-С» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру творення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Крім того, в ході звірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від TOB «Рона - С» за період з 01.07.2013 по 31.07.2013р., що свідчить про те, що правочини між TOB «Рона-С» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу х,216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх не дійсністю.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України із змінами та доповненнями, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні постачальники позивача були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, у встановленому порядку цивільної дієздатності не позбавлені, перебували на обліку в податкових органах як платники податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністраці (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та

показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту 2 Положення).

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.1 5 пункту 2 Положення).

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, ще суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівник; підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення).

Відповідно до визначення частини 1 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Колегія суддів приходить до висновку, що здійснені операції не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мсти) систематичного придбання та продажу товарів.

Перевіркою не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) та реалізації від ТОВ «ІНТЕК Б» підприємствам покупцям та постачальниками.

Оскільки, реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «ІНТЕК Б» та ТОВ «Рона-С», відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином колегія суддів приходить до висновку, що у ТОВ «ІНТЕК Б» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 13.11.2013 року №0006212201, винесенно Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві, відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем не підтверджено реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «ІНТЕК Б» та ТОВ «Рона-С».

А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для скасування, з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2014 року скасувати та постановити нову, якою в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК Б» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рона-С» про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: Н.М. Літвіна

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлений 15.09.2014 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.