Рішення № 40458839, 04.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3461/14 04.09.14

За позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до приватного акціонерного товариства «Квадрат-Україна»

про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Удалова О.Г. (головуючий)

Суддя Бойко Р.В.

Суддя Босий В.П.

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури Бондарчук І.П. (за посвідченням № 026128)

від позивача Рог О.В. (за довіреністю)

від відповідача Куненко С.В. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до закритого акціонерного товариства «Квадрат-Україна», правонаступником якого є відповідач, про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора міста Києва пояснив, що 03.10.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди), згідно з умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 72644 кв. м., розташовану на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва (далі - земельна ділянка).

Згідно з п. 8.4 Договору оренди, відповідач, зокрема, зобов'язувався завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору. Відповідач вищевказаного обов'язку не виконав.

У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на порушення інтересів держави, заступник прокурора міста Києва звернувся до суду, просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 7,26 га на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва, укладений 03.10.2005 р. між позивачем та відповідачем, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 07.10.2005 р. за № 62-6-00268, та зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 7,26 га, вартістю 137 219 877,32 грн., кадастровий номер 8 000 000 000:62:095:0009, яка розташована на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/3461/14 та призначено її до розгляду на 25.03.2014 р.

17.12.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

25.03.2013 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні представник прокуратури надав усні пояснення по суті спору.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду не виконали, представник позивача про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 10.04.2014 р.

10.04.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Від представника відповідача через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам часу для вирішення питання щодо можливого укладення мирової угоди. Вказане клопотання було задоволено судом.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представники відповідача проти задоволення позову заперечували. Крім того, представники учасників судового процесу подали спільне клопотання про продовження строку розгляду спору, яке було задоволено судом на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 29.04.2014 р.

29.04.2014 р. від представника прокуратури через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Від представника відповідача через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити. Також представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 15.05.2014 р.

08.05.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

15.05.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3461/14 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 910/8703/14. Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що 08.05.2014 р. відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним абз. 3 п. 8.4. та абз. 5 п. 11.4. Договору оренди. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/8703/14 (суддя Нечай О.В.).

Судом було встановлено, що справи № 910/3462/14 та № 910/8703/14 є взаємопов'язаними. Зокрема, вирішення під час розгляду справи № 910/8703/14 питання про дійсність або недійсність абз. 3 п. 8.4. та абз. 5 п. 11.4. договору оренди вплине на результати вирішення спору у справі № 910/3462/14, оскільки підставою для розірвання Договору оренди прокурор визначив саме невиконання відповідачем пункту 8.4 згаданого вище правочину.

Клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3461/14, подане представником відповідача, було задоволено судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 р. провадження у справі № 910/3461/14 було зупинено до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 910/8703/14 та набранням рішенням у вказаній справі законної сили.

Відповідно до відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2014 р. позовну заяву по справі № 910/8703/14 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 р. провадження у справі № 910/3461/14 було поновлено.

Враховуючи складність спірних правовідносин, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати колегіально.

Ухвалою суду від 01.08.2014 р., на підставі розпорядження голови Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 р., справу № № 910/3461/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Удалова О.Г. (головуючий), Бойко Р.В., Босий В.П. та призначено її до розгляду на 14.08.2014 р.

14.08.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

Від представника прокуратури надійшла заява про збільшення підстав позову, в якій заступник прокурора міста Києва зазначив, що відповідач систематично не сплачує орендну плату за Договором оренди, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати станом на 12.08.2014 р. становить 1 332 238,43 грн. Розгляд вказаної заяви судом було відкладено.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2014 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 28.08.2014 р.

28.08.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення.

Від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі.

Від представника відповідача через загальний відділ діловодства суду надійшли додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 04.09.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

04.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

Від представника прокуратури через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Судом також була розглянута заява про збільшення підстав позову, що надійшла14.08.2014 р. від представника прокуратури.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. (далі - Постанова № 18), підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п. 3.12 Постанови № 18).

Отже, заява, що надійшла 14.08.2014 р. від представника прокуратури, прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 04.09.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.03.2005 р. Київською міською радою було прийнято рішення «Про передачу закритому акціонерному товариству «Квадрат-Україна» земельної ділянки для будівництва експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва» № 160/2736 (далі - Рішення).

Пунктом 2 Рішення було затверджено проект відведення земельної ділянки закритому акціонерному товариству «Квадрат-Україна» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до п. 3 Рішення було вирішено передати закритому акціонерному товариству «Квадрат-Україна», за умови виконання пункту 4 цього рішення, у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 7,26 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

03.10.2005 р. між Київською міською радою (далі - позивач або орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Квадрат-Україна» був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 07.10.2005 р. за № 62-6-00268 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір оренди).

У судовому засіданні 25.03.2014 р. судом було встановлено що закрите акціонерне товариство «Квадрат-Україна» змінило організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство. Таким чином, відповідачем у справі є приватне акціонерне товариство «Квадрат-Україна» (далі - відповідач або орендар).

Згідно з п. 1.1 Договору оренди, орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 17.03.2005 р. за № 160/2736, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору оренди передбачено, що об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - перетин вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва;

- розмір - 72644 (сімдесят дві тисячі шістсот сорок чотири) кв. м.

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком;

- кадастровий номер - 8000000000:62:095:0009.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, визначена цим договором орендна плата за земельні ділянки становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Згідно з п. 4.2 Договору оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої і п'яти десятих) відсотків від її нормативно-грошової оцінки на період будівництва (з моменту державної реєстрації цього Договору до моменту введення торговельного комплексу в експлуатацію), після введення об'єкта в експлуатацію у розмірі 4% (чотирьох) відсотків від нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.5 Договору оренди визначено, що орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно рівними частинами протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33218812500004, КЕКД 13050200 в УДК у м. Києві, МФО 820019. Отримувач: ВДК у Деснянському р-ні м. Києва, ідентифікаційний код 26077891. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням Договору, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку.

Орендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, а також своєчасно вносити орендну плату ( п. 8.4 Договору оренди).

Відповідно до п. 11.4 Договору оренди, він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельні ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 Договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Згідно з п. 11.5 Договору оренди, він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору.

Так, позивач, зобов'язання взяті на себе згідно з умовами Договору, виконав.

Проте, відповідач, як стверджує заступник прокурора міста Києва, обов'язків, передбачених п. 8.4 Договору оренди, щодо завершення будівництва на орендованій земельній ділянці, а також щодо своєчасного внесення орендної плати не виконав.

У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на порушення інтересів держави, заступник прокурора міста Києва звернувся до суду, просив розірвати Договір оренди та зобов'язати відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати заступником прокурора міста Києва до матеріалів справи були долучені копії:

- листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 227/9/26-52-15-03-38 від 03.04.2014 р., з якого вбачається, що згідно карток особових рахунків станом на 03.04.2014 р. за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 942 472,63 грн., в т.ч. пені 526,93 грн., який виник 30.11.2013 р. згідно самостійно задекларованих нарахувань з орендної плати за землю за 2013 та 2014 роки, поданих до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів;

- листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2949/9/26-52-25-32 від 28.04.2014 р., з якого вбачається, що станом на 25.04.2014 р. за відповідачем обліковується заборгованість по орендній платі у сумі 942 472,63 грн.;

- листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 5762/9/26-52-25-32 від 12.08.2014 р., з якого вбачається, що станом на 12.08.2014 р. за відповідачем обліковується заборгованість по орендній платі у сумі 1 332 238,43 грн.;

- листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 6009/9/26-52-25-32 від 01.09.2014 р., з якого вбачається, що станом на 01.09.2014 р. за відповідачем обліковується заборгованість по орендній платі у сумі 1 002 497,92 грн.

28.08.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що сума боргу по орендній платі в розмірі 1 332 238,43 грн. не є заборгованістю відповідача по сплати орендної плати саме за Договором оренди земельної ділянки від 03.10.2005 р., зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 07.10.2005 р. за № 62-6-00268 у книзі записів державної реєстрації договорів, оскільки борг у розмірі 1 332 238,43 грн. зазначений податковим органом як сукупний податковий борг відповідача на підставі його звітності з усіх податків та зборів та усіх договорів оренди земельних ділянок в Деснянському районі, які орендує або орендував відповідач. У той же час, борг зі сплати орендної плати за спірним Договором оренди станом на 01.08.2014 р. становив 367 065,85 грн., з яких: 308 746,98 грн. - основний борг та 58 318,87 грн. - пеня і штраф. Станом же на 28.08.2014 р. борг відповідача по сплаті орендної плати за спірним Договором оренди перед позивачем відсутній.

На підтвердження викладеного представник відповідача долучив до матеріалів справи:

- копію листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 8386/10/26-52-15-03-44 від 29.08.2014 р., з якого вбачається, що станом на 29.08.2014 р. відповідач сплатив у повному обсязі до бюджету орендну плату по Договору оренди від 07.10.2005 р. за № 62-6-00268 у розмірі 1,5% - 370 тис. грн.;

- копії платіжних доручень № 82 від 27.08.2014 р., № 83 від 27.08.2014 р. та № 86 від 29.08.2014 р.

Так, на момент прийняття судом рішення по справі № 910/3461/14 у відповідача заборгованість зі сплати орендної плати за Договором оренди земельної ділянки від 03.10.2005 р., зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 07.10.2005 р. за № 62-6-00268 у книзі записів державної реєстрації договорів, відсутня.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотною умовою договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Заступник прокурора міста Києва або представник позивача не надали суду доказів в обґрунтування того, що внаслідок тимчасової затримки оплати орендної плати Київська міська рада значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, суд дійшов висновку про те, що тимчасова затримка з оплати орендної плати в даному випадку не є істотним порушенням умов Договору оренди в розумінні вимог ст. 651 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 11.12.2013 р. по справі № 910/3576/13).

Крім того, судом встановлено, що Договір оренди зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.10.2005 р., про що зроблений відповідний запис за № 62-6-00268 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Таким чином, враховуючи положення п. 8.4 Договору оренди, відповідач зобов'язувався завершити будівництво до 07.10.2008 р.

З акту обстеження земельної ділянки № 133/03 від 05.02.2014 р., складеного за результатами обстеження посадовою особою Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації спірної земельної ділянки, вбачається, що під час проведення обстеження з виїздом на місце ознак використання земельної ділянки на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:095:0009) за цільовим призначенням, визначеним договором оренди земельної ділянки, не виявлено. На частині земельної ділянки (вздовж трамвайних колій) влаштовано огороджений майданчик відстою автомобілів площею близько 1,0 га. Біля заїзду на майданчик розміщена будівля (приміщення охорони).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. а) ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно з п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 р. (далі - Постанова № 6), у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Крім того, пунктом 1.1 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами.

Так, акт обстеження земельної ділянки № 133/03 від 05.02.2014 р., складений Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації не є належним і допустимим доказом того, що відповідач не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням та не здійснює забудову спірної земельної ділянки.

Суд також звертає увагу на те, що представником відповідача до матеріалів справи були долучені:

- заява від 08.04.2014 р., подана до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, в якій відповідач просить зареєструвати декларацію про початок будівельних робіт на будівництво торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком за адресою: перетин вул. Милославської та просп. Маяковського у Деснянському районі м. Києва;

- комплексний висновок № 5/476 Державного підприємства Центральна служба Укрінвестекспертизи щодо проекту будівництва торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком на перетині вул. Милославської та просп. Маяковського у Деснянському районі м. Києва (позитивний);

- дозвіл на виконання будівельних робіт № 2856-Дс/С від 07.12.2007 р., виданий відповідачу на виконання будівельних робіт з будівництва торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком за адресою: перетин вул. Милославської та просп. Маяковського у Деснянському районі м. Києва;

- технічні умови на каналізування об'єкта № 3842 від 22.08.2007 р.;

- додаток 1 до Договору про приєднання Технічні умови на приєднання об'єкта до електричних мереж № 42205;

- технічні умови на приєднання об'єкта до теплових мереж № 8940 від 15.08.2007 р.;

- дозвіл (ордер) № 08030024 від 22.04.2008 р. на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з будівництва торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком з облаштуванням огорожі (без права виконання робіт на об'єктах благоустрою за межами будмайданчика) та лист погоджень до ордеру № 08030024;

- лист-погодження проектної документації на будівництво № 15-13605 від 23.11.2007 р., з якого вбачається, що Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища погодило архітектурне рішення проекту будівництва торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком на перетині вул. Милославської та просп. Маяковського у Деснянському районі м. Києва для подальшої розробки та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку;

- протокол громадського обговорення питань будівництва торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва від 08.02.2007 р., з якого вбачається, що було вирішено підтримати пропозицію відповідача щодо будівництва торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком на перетині вул. Милославської та просп. Маяковського, з урахуванням побажань учасників громадського обговорення - мешканців Деснянського району м. Києва;

- звіт про інженерно-геологічні вишукування, складений у 2007 році ПП «Бюро Васильченко».

Згідно з п. 2.22 Постанови № 6, якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України «Про основи містобудування» та «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Так, враховуючи вищевикладене, твердження позивача та заступника прокурора міста Києва про відсутність у відповідача наміру здійснювати забудови спірної земельної ділянки спростовуються, а суд дійшов висновку про те, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на освоєння земельної ділянки.

Матеріалами справи не підтверджується наявність факту використання відповідачем земельної ділянки, щодо якої було укладено спірний договір, не за цільовим призначенням.

Тобто, матеріали справи свідчать лише про те, що земельна ділянка, щодо якої між позивачем та відповідачем було укладено спірний договір, не використовується відповідачем за цільовим призначенням.

Жодних доказів, які б свідчили про використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, до матеріалів справи не додано.

Тобто, оскільки використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням не підтверджується матеріалами справи, підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимога заступника прокурора міста Києва щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 7,26 га на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва, укладеного 03.10.2005 р. між позивачем та відповідачем, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 07.10.2005 р. за № 62-6-00268, є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що вимога заступника прокурора міста Києва щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 7,26 га, вартістю 137 219 877,32 грн., кадастровий номер 8 000 000 000:62:095:0009, яка розташована на перетині вул. Милославської та просп. Володимира Маяковського у Деснянському районі м. Києва, є похідною від вимоги щодо розірвання Договору оренди, ця вимога також задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (далі - Постанова № 7), якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до п. 4.6. Постанови № 7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що судовий збір покладається на позивача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України у розмірі 2 436,00грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код 22883141) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, в дохід Державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 12.09.2014 р.

Суддя (головуючий) О.Г. Удалова

Суддя Р.В. Бойко

Суддя В.П. Босий