Рішення № 40458773, 03.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/79/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2014 Справа № 908/2857/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; адреса для листування: 69005, АДРЕСА_1)

до відповідача Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, вул. Калініна, 67)

про визнання недійсним пункт 1 рішення сорок сьомої сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області шостого скликання від 26.06.2014 р. № 5 "Про розгляд питань щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок" та зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005р., на той самий строк і на тих самих умовах в редакції позивача

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників:

Від позивача: Саланська І.А., довіреність № 1723 від 11.08.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ

В господарський суд Запорізької області 11.08.2014 року звернувся Фізична особа -підприємця ОСОБА_1 з позовом до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання недійсним пункт 1 рішення сорок сьомої сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області шостого скликання від 26.06.2014 р. № 5 "Про розгляд питань щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок" та зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005р., на той самий строк і на тих самих умовах в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.08.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2857/14, присвоєно номер провадження справи 32/79/14, з призначенням судового засідання на 03.09.2014 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні про відмову від позову не заявив, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та обґрунтовує їх ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 4, 24, 60Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідач в судове засідання 03.09.2014 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2857/14.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 03.09.2014 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 31 березня 2005 року Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (орендодавець) та СПД-ФО ОСОБА_1 (орендар) на підставі рішень № 37 від 18.05.2004 р. та № 23 від 19.08.2004 р. укладено договір оренди земельної ділянки, за умовам якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,01672, яка находиться на території Кирилівської селищної ради в АДРЕСА_3.

Згідно п. 5 договору його укладено на три роки, починаючи з дати його державної реєстрації.

Договір зареєстровано 24.06.2006 р. у Якимівському РВ Запорізької РФДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 040526400134.

Згідно рішення № 21 від 27.11.2007 р. Кирилівської селищної ради сторонами по справі укладено додаткову угоду (зареєстрована 17.04.2008 р.), якою внесено зміни в договір оренди від 31.03.2005 р. та викладено п. 5 договору в наступній редакції: "Договір продовжено на три роки і строк його дії закінчується 24.06.2011 р. Для продовження дії договору орендар зобов'язаний не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням.

На підставі рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2012 р. по справі № 5009/334/12 сторони уклали додаткову угоду від 23.04.2012 р. до договору відповідно до якої: "Згідно рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2012 р. по справі № 5009/334/12 пункт 5 договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 р., зареєстрованого за № 040526400134 від 24.06.2005 р., викласти в наступній редакції: "Договір продовжено на 3 (роки) і строк його дії закінчується 24 червня 2014 р. Для продовження дії договору орендар зобов'язаний не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку оренди звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням".

Заявою від 22.05.2014 р. позивач звернувся до орендодавця (відповідача по справі) з клопотанням про продовження строку договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 р. (зареєстрованого за № 040526400134 від 24.06.2005 р.) з додатковою угодою до договору оренди.

23.06.2014 р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням поновити договір оренди на отой самий строк і на тих умовах, які були передбачені даним договором - на три роки, до 24.060.2017 р. та надіслав проект додаткової угоди про поновлення строку.

Кирилівською селищною радою 26.06.2014 р. прийнято рішення № 5, пунктом 1 якого позивачу відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 р., зареєстрованого в Якимівському районному відділі Запорізької РФ Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України" 24 червня 2005 р. за № 040526400134.

Кирилівською селищною радою в рішенні № 5 від 26.06.2014 р. не вказано обставин, які стали підставою для відмови у продовженні строку оренди.

Оскільки вирішити питання щодо продовження договору оренди землі за взаємною згодою сторонам у справі не вдалося, позивач передав даний спір на вирішення господарському суду.

Оцінивши доводи сторін, фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін по даній справі, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з п. 34 ч.1 ст. 26 зазначеного Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Приписами ст. 13 Конституції України встановлено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Відповідно до ст.. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та прав користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначних цим Кодексом.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Волевиявлення відповідного органу, як власника землі, у господарських відносинах -орендодавця здійснюється у формі рішення такого органу (зокрема, органу місцевого самоврядування, оскільки він є колегіальним органом).

Відповідачем не надано доказів щодо неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором оренди землі від 31.03.2005 р. або інших, які зумовили відмову орендодавця в продовженні договору оренди з СПД-ФО ОСОБА_1 Виявлене є підставою вважати, що оспорювані рішення органу місцевого самоврядування прийняті відповідачем з порушеннями приписів діючого законодавства, на які посилався позивач, та при цьому порушують права та охоронюваний законом інтерес позивача.

При цьому суд зазначає, що Кирилівською селищною радою в будь-якому з оспорюваних рішень не вказано обставин, які стали підставою для відмови у продовженні строку оренди.

Оцінивши всі обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що Кирилівською селищною радою при прийнятті пункту 1 рішення № 5 від 26.06.2014 р., порушено право позивача, передбачене приписами ст. 33 ЗК України, внаслідок чого вище перелічені рішення в зазначеній частині визнаються судом недійсними.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011) встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні відповідних спорів господарському суду необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Судом встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки сторонами узгоджено до 24.06.2014 р. Позивач звертався до орендодавця з заявою про поновлення дії договору в строк, не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку оренди, та увесь цей час після закінчення строку договору оренди продовжував користуватися земельною ділянкою. На підтвердження факту належного виконання зобов'язань за договором позивач надав суду докази щодо своєчасної сплати орендних платежів та відсутності заборгованості за договором оренди.

Таким чином, суд вважає, що внаслідок своєчасного неповідомлення Кирилівською селищною радою позивача про свої заперечення договір оренди від 31.03.2005 р. вважається поновленим на той самий строк і на тих же умовах.

Внаслідок встановленого, вимоги про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005р., на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 3 роки - до 24.06.2017 р., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вивчивши умови додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 р., зареєстрованого в Якимівському районному відділі Запорізької РФ Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України" 24 червня 2005 р. за № 040526400134 у редакції позивача зазначає наступне.

Предметом по даній справі є поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, тому запропоновані позивачем пункти 2 та 3 даної угоди, суд вважає за доцільне виключити, оскільки вони стосуються нормативної оцінки земельної ділянки та орендної плати, яка сторонами узгоджена додатковою угодою від 23.04.2012 р. до договору землі від 31.03.2005 р. і не змінені.

Пункти 5 та 6 додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 р. в редакції позивача, суд вважає за доцільне виключити, оскільки нормами ст. 187 ГК України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору вважається днем укладання відповідного господарського договору.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, втрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачаться з матеріалів справи № 908/2857/14 Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру, які повинні були бути оплачені державним митом в сумі 2436 грн.

В той же час, квитанцією № 8215.209.1 від 12.08.2014 р. позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2461 грн. Таким чином, переплата судового збору становить 25 грн.

Суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за відповідною ухвалою суду судового збору в сумі 25 грн., зайво сплаченого квитанцією № 8215.209.1 від 12.08.2014 р.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання недійсним пункт 1 рішення сорок сьомої сесії шостого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.06.2014 р. № 5 "Про розгляд питань щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок" та зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005р., на той самий строк і на тих самих умовах, в редакції позивача задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними п. 1 рішення сорок сьомої сесії шостого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.06.2014 р. № 5 "Про розгляд питань щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок".

3. Зобов'язати уповноважену особу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, вул. Калініна, 67, код ЄДРПОУ 25489968) укласти з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2005 р., зареєстрованого в Якимівському районному відділі Запорізької РФ Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах України" 24 червня 2005 р. за № 040526400134 у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 31 березня 2005 року

смт. Кирилівка, Запорізької області « » 2014 року

Ми, що нижче підписалися, з одного боку - Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, (юридична адреса: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67), в особі голови Малєєва Івана Володимировича, який діє на під ставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в подальшому - «Орендода вець» з одного боку, та Приватний підприємець ОСОБА_1, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, виданого на підставі розпорядження райвиконкому м. Запоріжжя, № 562-р від 01.09.1994р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за номером 21030170000032961, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікацій ний номер НОМЕР_1, в подальшому - «Орендар» з другого боку, на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі», уклали цю угоду про нижченаведене:

1. Пункт 5 договору оренди земельної ділянки від 31 березня 2005 року, зареєстрованого за № 040526400134 від 24 червня 2005 року, викласти в наступній редакції: «Договір продовжено на З (три) роки і строк його дії закінчується 24 червня 2017 року. Для продовження дії договору «Орендар» зобов'язаний не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку оренди, звернутися до «Орендодавця» з відповідним клопотанням»;

2. Інші умови договору оренди земельної ділянки від 31 березня 2005 року, зареєстрованого в Якимівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 040526400134 від 24 червня 2005 року, зміна яких не передбачена цією уго дою залишаються незмінними.

Адреси сторін

Орендодавець Орендар

Кирилівська селищна рада Приватний підприємець

Якимівського району ОСОБА_1

Запорізької області АДРЕСА_2

смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67

4. Стягнути з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, вул. Калініна, 67, код ЄДРПОУ 25489968) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору. Видати наказ.

5. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) із Державного бюджету України суму 25 (двадцять п'ять) грн. 00 коп., сплаченого квитанцією № 8215.209.1 від 12.08.2014 р.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "05" вересня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.