Ухвала суду № 40457705, 11.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6326/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.14р. у справі №826/6326/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.04.14р. №0000223720.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено камеральну перевірку даних позивача задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 12.03.14р. №254/28-10-37-10/31076956.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.04.14р. №0000223720, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 40 821 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 20 410,50 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1, ст. 202, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року на суму ПДВ 40 821 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2014 року у розмірі 40 821 грн., яке підлягає зменшенню.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2013 року включено суму ПДВ у розмірі 40820,54 грн. на підставі податкової накладної від 07.12.12р. № 2.

Як свідчать обставини справи, вказана податкова накладна не отримана позивачем та не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ДПІ вважає, що оскільки перша подія для виникнення права на віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту - дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг - мала місце у грудні 2012 р.(згідно платіжного доручення №3433 від 07.12.2012р.), то звітним періодом для цієї господарської операції є саме грудень 2012р. Оскільки позивач не скористався передбаченим законом правом подання скарги за цей звітний період щодо відсутності податкової накладної та факту її реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, то це не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в іншому, аніж звітний, податковому періоді.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної).

Згідно положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, за змістом наведених правових норм, право платника податку відобразити податковий кредит виникає за першою з подій, що відбулася раніше - в даному випадку - за датою списання коштів у грудні 2012р. Обов'язком продавця є надати покупцю податкову накладну на вимогу покупця, а у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі - обов'язковою умовою для включення сум податку до складу податкового кредиту саме звітного періоду є скарга на постачальника.

Як зазначалось вище, для у спірному випадку звітним періодом є грудень 2012 року, а не будь-який інший податковий період.

При цьому, на думку колегії суддів, помилковими є доводи апелянта про те, що право на включення до складу податкового кредиту ПДВ без податкової накладної у позивача існує 365 днів з дати складання податкової накладної, оскільки п. 198.6 ст. 198 ПК України чітко визначено, що таке право передбачено для випадків, коли платник податків фактично отримав податкову накладну, але з якихось причин її не включив до складу податкового кредиту, чого у спірному випадку не було.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.14р. у справі №826/6326/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.14р. у справі №826/6326/14 без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 15.09.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.