Постанова № 40457191, 19.08.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19 серпня 2014 року справа № 814/1608/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Бойко О.В. (довіреність №221/9/14-02-10-007 від 02.09.13);

від відповідача: ОСОБА_2 (договір б/н від 26.06.14);

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв,54028

доФОП ОСОБА_3, АДРЕСА_2

простягнення боргу в сумі 5040000,00 грн., В С Т А Н О В И В:

04.11.2009 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій у сумі 5 040 000грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач здійснював підприємницьку діяльність з проведення азартних ігор на персональних комп'ютерах, чим порушив діюче законодавство України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2010 року в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2010 року було скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено та стягнено з ОСОБА_3 штрафні санкції у сумі 5 040 000 грн., конфісковано предмети вилучені працівниками податкової міліції Державної податкової адміністрації у Миколаївській області згідно опису в протоколі огляду місця події від 26.09.2009 року, які належать ОСОБА_3

Ухвалою Вищого адміністративного суду Постанови Миколаївського окружного адміністративного суду та Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Приймаючи до уваги викладене в Ухвалі Вищого адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.09.2009 року працівниками податкової міліції СДПІ у м. Миколаєва було здійснено перевірку приміщення відповідача, яке використовувалось для господарської діяльності та розташовано за адресою: АДРЕСА_3.

Перевіркою встановлено, що позивач, в порушення законодавства, використовуючи приміщення за зазначеною адресою, всупереч Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", за допомогою спеціального обладнання, організував та здійснював діяльність з проведення азартних ігор отримуючи прибутки.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідач у приміщенні ігрового залу забезпечував проведення азартних ігор, використовуючи одинадцять комп'ютерів. Факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності з проведення азартних ігор на персональних комп'ютерах за допомогою гри "Фрут Коктель" з метою отримання прибутку підтверджується протоколом огляду місця події від 26.09.2009 року та підтверджуються поясненнями гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

З метою більш ретельного дослідження складу правопорушення, перевірки обставин, що входять до предмету доказування податковим органом, в судовому засіданні було поставлено на обговорення питання надання додаткових доказів сторонами та виклику свідків в судове засідання.

Відповідачем ОСОБА_3 було заявлено клопотання про виклик свідка ОСОБА_5, яка на виклик суду не з'явилась.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.2009 № 1334-IV, який набрав чинності 25.06.2009 р. визначено, що гральний бізнес - це діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних стимуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера. Азартна гра - це будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.2009 року № 1334-IV встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються. Відповідальність за порушення цього Закону передбачена статтею 3, згідно якої до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Суд проаналізувавши вище викладенні приписи дійшов висновку, що організатором азартних ігор визнаються фізичні та юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку; організація і проведення азартних ігор - це діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.

Для кваліфікації діяльності суб'єкта підприємницької діяльності як грального бізнесу необхідна наявність трьох обов'язкових умов - діяльність полягає в організації та проведенні азартних ігор, здійснення такої діяльності організаторами азартних ігор, що мають статус суб"єктів підприємницької діяльності, метою такої діяльності є отримання прибутку.

Зважаючи на відсутність додаткових доводів, міркувань, доказів з боку сторін, давність вчиненого та неможливість допиту свідків, що давали свідчення при перевірці, суд виходить з наявних в матеріалах справи доказів. Заперечити, довести фіктивність таких доказів відповідач не зміг.

Суд вважає встановленим факт зайняття відповідачем господарською діяльністю, на яку існує заборона, визначена законом, а саме гральним бізнесом.

Обов'язкові умови для кваліфікації на момент вчинення правопорушення були наявні. Відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності, про що свідчить наявність свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_3, свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2, дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення №090796.

Діяльність в проведенні і організації азартних ігор саме ОСОБА_3 та з метою отримання прибутку, підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_5, наданими в ході перевірки, з яких вбачається, що вона працювала на протязі місяця у відповідача адміністратором, брала гроші в касу з клієнтів, що грали в азартну гру "Фрут Коктейль". Пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що були клієнтами відповідача також свідчать про те, що вони грали за гроші, в приміщенні, яке перебувало в оренді відповідача.

При цьому слід зазначити, що вказана обставина не може бути спростована посиланнями відповідача на те, що у порушенні кримінальної справи було відмовлено за вказаними фактами.

Приписами ст. 3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.2009 р. N 1334-VI встановлено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. При цьому, як передбачено частиною другою названої статті, застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Відповідно до ст. 55 Закону Україна "Про державний бюджет України на 2009 рік" встановлено, що розмір мінімальної, заробітної плати з 1 липня 2009 року встановлюється у розмірі 630 грн., а отже штрафні санкції складають: 630,00 грн. х 8 000 = 5 040 000, грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В частині конфіскації предметів вилучених працівниками міліції, а саме - грального обладнання - комп'ютерів, слід відмовити в задоволенні позову, так як санкція у вигляді конфіскації полягає у примусовому позбавленні права власності, а вилучені у відповідача комп'ютери є орендованими відповідачем у ОСОБА_8 на підставі договору від 12.08.2009 року.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач не наддав суду належних доказів у підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої заперечення проти задоволення позову.

Відповідачем не доведено також протиправності застосованих до нього штрафних санкцій за порушення законодавства, а отже останні застосовані правомірно.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_2) до Державного бюджету України штраф у розмірі 5040000,00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна