Постанова № 40457145, 08.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

08 вересня 2014 року Справа № 814/2128/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДоманівського районного центра зайнятості, (вул. Радянської Армії, 14, смт. Доманівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56401)

доОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

простягнення 4786 гривень 77 копійки, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4786 грн. 77 коп. допомоги по безробіттю, вартості навчання та проживання у зв'язку з відрахуванням з навчального закладу за невідвідування занять без поважних причин.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що в порушення умов договору, укладеного Доманівським районним центром зайнятості Миколаївської області з відповідачем щодо професійного навчання, останній у зв'язку з невідвідуванням занять без поважних причин був відрахований з навчального закладу, що відповідно до умов угоди є підставою для стягнення витрат на професійне навчання, проживання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги в період навчання.

Від позивача до суду надійшло клопотання про слухання справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.

Відповідач неодноразово не з'явився у судові засідання. До суду не надійшло заперечень проти позову. З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін, та немає необхідності в особистих поясненнях їх представників, суд ухвалив про слухання справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, зважаючи на таке.

05.12.2013року до Доманівського районного центру зайнятості звернувся ОСОБА_1, після чого йому було надано статус безробітного з призначенням відповідно до п.п. 2, 4 ст. 22, п.3 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомоги по безробіттю.

20.12.2013 року між відповідачем та Доманівським районним центром зайнятості було укладено договір за №146313122000001, за умовами якого відповідач був направлений на підготовку до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу за професією "кухар" зі строком навчання з 25.12.2013року по 19.06.2014року.

Під час підписання договору відповідач був попереджений про наслідки порушення умов договору, а саме про наслідки відрахування з навчання без поважних причин, передбачені в договорі п. 3.1.2... "в разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією, набутою в результаті професійного навчання з особи стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги в період професійного навчання, витрати на проїзд до місця навчання і назад та витрати на проживання".

Наказом №2 В-СНН від 10.04.2014року відповідач був відрахований за невідвідування занять без поважних причин.

Як вбачається із матеріалів справи загальний розмір отриманої відповідачем допомоги по безробіттю, вартості навчання та проживання становить 4786 грн. 77 коп. та складається з:

- 1157 грн. 24 коп. вартість навчання відповідача згідно з довідкою Доманівського районного центра зайнятості;

- 3448 грн. 20 коп. вартість проживання відповідача в період навчання згідно розрахунку;

- 181 грн. 33 коп. допомога по безробіттю за 01.04.2014року.

Претензією від 16.05.2014року позивач запропонував відповідачу добровільно повернути кошти, однак станом на час розгляду справи в суді відповідачем кошти не повернуті.

Згідно ч. З ст.36 п.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг."

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідношенях, що були предметом судового дослідження, діяв на підставі та в спосіб, що передбачені законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів відповідача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовльнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Доманівського районного центру зайнятості 4786 гривень 77 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний