Постанова № 40456290, 10.09.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4949/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» на суму податкового боргу 857 589,94 грн., які знаходяться на рахунках в установах банків: р/р 26105114405105 в ПАТ «ФІНБАНК», МФО 328685; р/р 26049300005944 в АТ «Златобанк» МФО 380612; р/р 26008114405105 в ПАТ «ФІНБАНК», МФО 328685; р/р 26001011029980 в Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСТ ТА КРЕДИТ» м. Одеса, МФО 328823; р/р 2606314 в ООДАТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», МФО 328351; р/р 26000011039840 в Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСТ ТА КРЕДИТ» м. Одеса, МФО 328823.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Ланжерон і К» має податковий борг перед бюджетом у сумі 857 589,94 грн., що виник внаслідок несплати у встановлений строк грошових зобов'язань.

Відповідач податковий борг в добровільному порядку не сплачує, а тому позивач просить суд накласти арешт кошти та інші цінності в сумі боргу.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав до суду клопотання за вхід. 22402 від 10.09.2014 р. про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому приписами ст. 33 КАС України порядку, шляхом повідомлення за електронною адресою, яка зазначена в ЄДР, як інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою (а/с. 14), що підтверджується наявними в матеріалах справи «Звітом про направлення електронної пошти» від 05.09.2014 р. (а/с. 31). А тому суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обов'язки.

Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об'єктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб'єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також слід зазначити, що згідно вимог статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

Така функція знайшла своє відображення і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів», який встановлює обов'язок судді вживати заходи щодо розгляду справи протягом строку, встановленого Законом.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» зареєстровано Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області 06.02.2002 року за реєстраційним № 1 544 120 0000 000002 та взято на податковий облік, як платника податків 11.02.2002р. №379 відповідно довідки про взяття на облік.

TOB «Ланжерон і К» є платником податків, передбачених Податковим кодексом України, пунктом 1.1 ст.1 якого встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно ст. 15.1 ст.15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

П. п. 20.1.19 п. 20.1 ст.20 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпункт 14.1.175 п.14.1 - ст. 14 ПК встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що (згідно довідки Роздільнянської ОДПІ в Одеській сбласті від 11.08.2014р.) станом на 11.08.2014р. TOB «Ланжерон і К» має податковий борг перед бюджетом в сумі 857 589,94 грн., а саме:

Податковий борг по податку на прибуток (код платежу 14010100) - сума боргу складає 283 672,25 грн.:

- податковий борг по основному платежу у розмірі 221 644,75грн., який виник згідно податкової декларації від 18.11.2013р. № 9073917150 на загальну суму 61 724,00грн. (залишок боргу склав 24 000,75грн.);

- податкової декларації від 17.12.2013р. № 9081166428 на загальну суму 73 589, 00грн. (залишок боргу склав 73 589,00грн.);

- податкового повідомлення рішення від 18.01.2011р. № 0000022300 на загальну суму 29 000,00грн. (залишок боргу склав 29 000,00грн.);

- податкового повідомлення рішення від 19.04.2012р. № 0000242200 на загальну суму 34 169,00грн. (залишок боргу склав 34 169,00грн.);

- податкового повідомлення рішення від 23.09.2013р. № 0000322200 на загальну суму 60 886,00грн. (залишок боргу склав 60 886,00грн.).

Податковий борг по штрафній (фінансовій санкції) у розмірі 62 027,50грн., який виник згідно:

- податкового повідомлення рішення від 18.01.2011р. № 0000022300 на загальну суму 14 500,00грн. (залишок боргу склав 14 500,00грн.);

- податкового повідомлення рішення від 19.04.2012р. № 0000242200 на загальну суму 17 084,50грн. (залишок боргу склав 17 084,50грн.);

- податкового повідомлення рішення від 23.09.2013р. № 0000322200 на загальну суму 30 443,00грн. (залишок боргу склав 17 965,00грн.).

Податковий борг по податку на прибуток (код платежу 11024000) - сума боргу складає 8 936,00грн., податковий борг по основному платежу у розмірі 8 936,00грн., який виник згідно податкової декларація від 04.02.2013р. № 9086386375 на загальну суму 64 344,00 грн. (залишок боргу склав 8 936,00 грн.).

Податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) - сума боргу складає 469 645,85 грн., податковий борг по основному платежу у розмірі 451 680,85 грн. який виник згідно податкового повідомлення рішення від 23.09.2013р. №0000312200 на загальну суму 451 680,85грн. (залишок боргу склав 451 680,85 грн.).

Податковий борг по штрафній (фінансовій санкції) у розмірі 17 965,00грн., який виник згідно податкового, повідомлення рішення від 23.09.2013р. № 0000312200 на загальну суму 17 965,00 грн. (залишок боргу склав 17 965,00 грн.).

Податковий борг з акцизного збору із вироблених в Україні товарів - Виноробна продукція (код платежу14020300) - сума боргу складає 95 335,84грн., податковий борг по основному платежу у розмірі 95 335,84грн., який виник згідно податкової декларації від 14.11.2013р. №9073034836 на загальну суму 89 844,72 грн. (залишок боргу склав 27 482, 62 грн.); податкової декларації від 17.12.2013 № 9081020892 на загальну суму 67 853, 22 грн. (залишок боргу склав 67 853, 22 грн.)

Роздільнянською ОДПІ в Одеській області були вжиті заходи щодо погашення суми боргу, а саме: 02.04.2014 р. керівнику підприємства було направлено податкову вимогу від 31.03.2014р. № 212-25.

Підпунктом 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Кодексу зазначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5.2 ст.5 Кодексу: У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно п. п. 87.3.1. п. 87.3. ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Суд вважає за необхідним зазначити, що п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Відповідно до п.10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Пунктом 10.2 Інструкції передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Також, п.10.3 вказаної Інструкції визначено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Пункт 10.6 Інструкції вказує, що залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Суд зазначає, що під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано всі вимоги законодавства.

Отже, у Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області є всі законні підстави для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках боржника, в якого відсутнє майно.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» та вважає, що вимоги позивача є законними та правомірними, та документально і нормативно обґрунтованими і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. ст. 6-8, 11, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити .

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» (ЄДРПОУ 31892908, місце знаходження: 67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, Леніна 58) на суму податкового боргу 857 589,94 грн., які знаходяться на рахунках в установах банків:

- р/р 26105114405105 в ПАТ «ФІНБАНК», МФО 328685;

- р/р 26049300005944 в АТ «Златобанк» МФО 380612;

- р/р 26008114405105 в ПАТ «ФІНБАНК», МФО 328685;

- р/р 26001011029980 в Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСТ ТА КРЕДИТ» м. Одеса, МФО 328823;

- р/р 2606314 в ООДАТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», МФО 328351;

- р/р 26000011039840 в Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСТ ТА КРЕДИТ» м. Одеса, МФО 328823.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» (ЄДРПОУ 31892908, місце знаходження: 67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, Леніна 58) на суму податкового боргу 857 589,94 грн., які знаходяться на рахунках в установах банків:

- р/р 26105114405105 в ПАТ «ФІНБАНК», МФО 328685;

- р/р 26049300005944 в АТ «Златобанк» МФО 380612;

- р/р 26008114405105 в ПАТ «ФІНБАНК», МФО 328685;

- р/р 26001011029980 в Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСТ ТА КРЕДИТ» м. Одеса, МФО 328823;

- р/р 2606314 в ООДАТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», МФО 328351;

- р/р 26000011039840 в Ф ОРУ АТ «Б» ФІНАНСТ ТА КРЕДИТ» м. Одеса, МФО 328823.