Постанова № 40456250, 11.09.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2310/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Куля Т.Т.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з'явився;

відповідача: Чопська митниця Міндоходів, представник - Пензов С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чопської митниці Міндоходів (далі - відповідач) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2010 року по 09.07.2014 року у розмірі 253936,41 грн.

В позовній заяві позивач просить розглянути дану справу без його участі. Позивач підтримав позовні вимоги з мотивів викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Наказом Державної митної служби України від 14.10.2010 р. №1218 "Про оптимізації структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей" припинено Виноградівську митницю шляхом її приєднання до Чопської митниці та визначено Чопську митницю правонаступником Виноградівської митниці. Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" було утворено, як юридичну особу публічного права Чопську митницю Міндоходів та реорганізовано Чопську митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Чопської митниці Міндоходів. Відтак, Чопську митницю Міндоходів визначено правонаступником Чопської митниці Державної митної служби України. Як вказував в судовому засіданні представник відповідача, у зв'язку із вище вказаними реорганізаціями у відповідача виникло питання встановлення порядку і способу виконання судового рішення. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 було встановлено спосіб виконання рішення суду, а саме: позивач підлягає поновленню на посаду правонаступника Виноградівської митниці - Чопської митниці Міндоходів. Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 04.07.2014 №1914-0 було скасовано наказ Державної митної служби України від 15.10.2010 №1956-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення позивача. Наказом відповідача за №426-о від 10.07.2014 року було поновлено позивача на роботі та вчинено відповідний запис до трудової книжки. Представник відповідача в судовому засіданні наголошував на тому, що заробітна плата за період з 16.10.2010 р. по 15.02.2011 р. позивачу не виплачувалась у зв'язку із відсутністю відповідного судового рішення. Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 р. в частині поновлення на роботі була допущена до негайного виконання. Таким чином, як вказував представник відповідача, 15.02.2011 року закінчився перебіг строку вимушеного прогулу в розумінні ст.235 КЗпП України. Як стверджував в судовому засіданні представник відповідача, відсутність процесуального документа стосовно виплати позивачу заробітної плати за час затримки виконання судового рішення вказує на правомірність дій відповідача при проведенні нарахування та виплаті заробітної плати позивачу. Також, після винесення постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року, позивачем не вичинялися дії, які б свідчили про його намір вступити в трудові відносини з відповідачем. Позивач не довів факт відсутності отриманої заробітної плати в період з 16.10.2010 року по 09.07.2014 року. Відтак, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Державної митної служби України від 15.10.2010 року №1956-к було звільнено позивача з митних органів з 15.10.2010 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року по справі №2а-4239/10/0770 позов позивача до відповідача було задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України за №1956-к від 15.10.2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача в частині звільнення з митних органів заступника начальника митного поста "Вилок" Виноградівської митниці, поновлено позивача на посаді заступника начальника митного поста "Вилок" Виноградівської митниці та допущено негайне виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника митного поста "Вилок" Виноградівської митниці (а.с.10-13).

Однак, як встановлено в судовому засіданні, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року в частині поновлення позивача на роботі не виконувалась.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 року постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року у справі №2а-4239/10 була залишена без змін (а.с. 14-19).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011 року було залишено без змін (а.с. 20-22).

У відповідності до наказу Державної митної служби України від 14.10.2010 року №1218 "Про оптимізації структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей" було припинено Виноградівську митницю шляхом її приєднання до Чопської митниці та визначено Чопську митницю правонаступником Виноградівської митниці.

01.12.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців було внесено запис про припинення юридичної особи - Виноградівської митниці шляхом приєднання до Чопської митниці Державної митної служби України.

Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" було утворено, як юридичну особу публічного права Чопську митницю Міндоходів та реорганізовано Чопську митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Чопської митниці Міндоходів.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 було визначено Чопську митницю Міндоходів правонаступником Чопської митниці Державної митної служби України.

До Єдиного державного реєстру 20.08.2013 року було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Чопської митниці Держмитслужби.

З метою примусового виконання рішення суду про поновлення на роботі, позивач 22.01.2014 року звернувся із заявою до органів Державної виконавчої служби України із заявою щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-4239 2010/0770 виданого 15.02.2011 року Закарпатським окружним адміністративним судом (а.с. 26-27).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.02.2014 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-4239/2010/0770 виданого 15.02.2011 року Закарпатським окружним адміністративним судом (а.с. 26-27). У відповідності до Постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач повинен був виконати рішення суду негайно в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника митного поста "Вилок" Виноградівської митниці, про що повідомити державного виконавця не пізніше наступного дня (а.с. 26).

За заявою позивача, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року було встановлено порядок і спосіб виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року у адміністративній справі №2а-4239/10/0770 шляхом зобов'язання відповідача видати наказ про поновлення позивача на посаді заступника начальника митного поста "Вилок" Чопської митниці Міндоходів (а.с. 23-25).

Однак, як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконував добровільно рішення суду, яке набуло законної сили, а саме: постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року в частині поновлення позивача на посаді.

04.04.2014 на адресу відповідача надсилалася вимога державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України , якою зобов'язано відповідача виконати виконавчий документ, а саме: виконавчий лист №2а-4239/2010/0770 виданий 15.02.2011 року Закарпатським окружним адміністративним судом та негайно повідомити про виконання рішення суду (а.с. 28).

Однак, у зв'язку з тим, що відповідач добровільно не виконував рішення суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 19.06.2014 року було повторно направлено відповідачеві вимогу про виконання рішення суду (а.с. 28-29).

Також, позивач звертався до відповідача із заявами від 25.06.2014 року щодо виконання рішення суду та поновлення його на роботі (а.с. 30-31).

Тільки, 04.07.2014 року наказом Міністерства доходів і зборів України №1914-о, на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року у справі №2а-4239/10/0770 та з урахуванням ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року, було скасовано наказ Державної митної служби України від 15.10.2010 року №1956-к "Про притягнення дог дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення з митних органів позивача, заступника начальника митного поста "Вилок" Виноградівської митниці (а.с. 32).

10.07.2014 року наказом Чопської митниці Міндоходів №426-о було поновлено позивача на посаді заступника начальника митного поста "Вилок" Чопської митниці Міндоходів (а.с. 33).

Відтак, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року, не зважаючи на її негайне виконання в частині поновлення позивача на посаді, була виконана відповідачем тільки 10.07.2014 року.

Таким чином, вимушений прогул позивача внаслідок незаконного звільнення становить період з 16.10.2010 року по 15.02.2011 року, а вимушений прогул внаслідок невиконання відповідачем рішення суду про поновлення на роботі становить період з 16.02.2011 року по 09.07.2014 року.

Згідно ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже законодавцем встановлено межі періоду виплати середнього заробітку, а саме: весь час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 233 КзПП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Також, рішенням Конституційного суду України від 22.02.2012 року у справі № 4-рп/2012 встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У зв'язку з тим, що фактичного розрахунку з позивачем проведено не було, останнім не було пропущено строку звернення до суду за захистом свого права щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно до вимог абз. 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У відповідності до абз. 5 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

У відповідності до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно до ч. 3 ст. 14 КАС України невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, згідно ст.236 КЗпП проводиться виплата заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

З аналізу ст.236 КЗпП України вбачається, що обов'язок відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не обумовлюється залежністю від причин, в тому числі їх поважністю, внаслідок яких судове рішення було виконане несвоєчасно.

Таким чином, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року підлягала виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження. Зазначений підхід застосований Вищим адміністративним судом України зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2012 року №К/9991/32618/12 та в ухвалі Вищого адміністративного суду від 15.10.2013 року №К/800/17725/13.

Отже, загальний час вимушеного прогулу позивача становить період з 16.10.2010 року по 09.07.2014 року.

Однак, за вказаний період, а саме: з 16.10.2010 року по 09.07.2014 року відповідачем не було виплачено позивачу середній заробіток за час затримки поновлення його на роботі.

Згідно довідки про середню заробітну плату від 24.06.2014 року №05-35-298 (а.с. 34) середньомісячна заробітна плата позивача становить 5846,44 грн, а середньогодинна - 34,09 грн.

Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 25.08.2009 року № 9681/0/14-07/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік», від 25.08.2010 р. № 9111/0/14-10/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік", від 23.08.2011 р. N 8515/0/14-11/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік", від 21.08.2012 р. № 9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік", від 04.09.2013 №9884/0/14-13/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік", норма робочого часу при 40-годинному робочому тижні за V період з 16.10.2010 р. по 15.02.2011 р. становить 439+239=678 год., а за період з 16.02.2011 р. по 09.07.2014 р. становить: 1757+2001+2002+1011 =6771 год.

Сума заробітної плати за час вимушеного прогулу становить за період з 16.10.2010 р. по 15.02.2011 р.: 34,09 грн. х 678 год. = 23113,02 грн., а за період з 16.02.2011 р. по 09.07.2014 р.: 34.09 грн. х 6771 год. = 230823,39 грн.

Загальна сума заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу становить: 23113,02 грн. +230823,39 грн.= 253936,41 грн., що підтверджується Листом відповідача від 04.08.2014 року №05/16-1745 (а.с. 80-81).

Протягом вимушеного прогулу, а саме: з 16.10.2010 року по 09.07.2014 року позивач не працював та заробітну плату в іншому місці не отримував, що підтверджується Відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України від 24.07.2014 року №34549 (а.с. 69). Також, позивач на обліку в Мукачівському міському центрі зайнятості не перебував та допомогу по безробіттю не отримував, що підтверджується Листом від 18.07.2014 року №1522 (а.с. 68).

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2010 року по 09.07.2014 року підлягає стягненню саме з відповідача, який є правонаступником Виноградівської митниці Державної митної служби України, з якою позивач перебував у трудових відносинах.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів - задовольнити.

2.Зобов'язати Чопську митницю Міндоходів (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38720707) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 89600, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2010 року по 09.07.2014 року у розмірі 253936,41 (двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень сорок одну копійку) грн., із утриманням обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11 вересня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 вересня 2014 року.