Постанова № 40455978, 21.08.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2014 року №810/3630/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка» до Головного управління Держземагентства у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівка» (далі – позивач, ТОВ «Фастівка») до Головного управління Держземагентства у Київській області (далі – відповідач, Управління), в якій позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача;

2) зобов’язання вчинити передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» дії щодо укладення додаткової угоди про продовження строку дії на новий термін договорів оренди земельних ділянок від 15.11.2011 №№100, 101 та 103 з додатковими угодами до них від 29.12.2012;

3) визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договори оренди земельних ділянок від 15.11.2011 №№100, 101 та 103 з додатковими угодами до них від 29.12.2012;

4) зобов’язати укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок від 15.11.2011 №№100, 101 та 103 та додаткових угод до них від 29.12.2012.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 12.11.2013 звернувся до Управління із заявами про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок від 15.11.2011 №№100, 101 та 103 на новий термін, до яких надав усі необхідні документи. В результаті вказаного 04.12.2013 відповідачем на адресу позивача направлено відповіді із вказівкою про необхідність надання також документів, що посвідчують встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) станом до 01.10.2010, а також надання завірених належним чином установчих документів.

Позивач стверджує, що вимагання Управлінням вказаних документів не передбачене законом та є незрозумілими.

На думку позивача, оскільки ТОВ «Фастівка» продовжує користуватися земельними ділянками, а у встановленому законом порядку відповідач заперечень проти продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок не надав, то строк дії відповідних угод підлягає обов’язковому продовженню в силу вимог закону.

У судовому засіданні 19.08.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В своїх письмових запереченнях проти адміністративного позову відповідач послався на те, що при вирішенні питання щодо поновлення договорів оренди землі позивачу було взято до уваги той факт, що первинна передача в оренду земельних ділянок позивачеві відбулася з порушенням статті 15 Закону України «Про оренду землі» (що діяла на момент укладення угод), а саме до договорів оренди землі не додано актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). У зв’язку з чим Управління листами від 02.12.2013 надало позивачеві рекомендації повторно подати документи по встановленню меж ділянок в натурі (на місцевості), без чого, на думку відповідача, поновлення ним договорів оренди землі суперечило би нормам закону.

Також відповідач, посилаючись на внесені до Земельного кодексу України зміни Законом України від 05.07.2012 №5077-VI, ставить під сумнів правомірність укладених до вищевказаних договорів оренди земельних ділянок додаткових угод до них від 29.12.2012, та вважає, що такі договори як такі, що укладені до врегулювання процедури проведення земельних торгів, мали б припинити свою дію з дати набрання чинності вказаним законом і, як результат, не могли бути поновленими.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастівка», код за ЄДРПОУ 03755437, зареєстроване як юридична особа 15.05.2001.

15.11.2011 між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та ТОВ «Фастівка» (орендар), на підставі розпорядження №771 від 11.10.2011, укладено договір оренди земельної ділянки №100, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Фесюрівської сільської ради; договір укладається терміном до затвердження порядку проведення земельних торгів, але не більше одного року з дати його реєстрації. Даний договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09.12.2011.

15.11.2011 між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та ТОВ «Фастівка» (орендар), на підставі розпорядження №722 від 11.10.2011, укладено договір оренди земельної ділянки №101, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі резервного фонду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Фесюрівської сільської ради; договір укладається терміном до затвердження порядку проведення земельних торгів, але не більше одного року з дати його реєстрації. Даний договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09.12.2011.

15.11.2011 між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) та ТОВ «Фастівка» (орендар), на підставі розпорядження №769 від 11.10.2011, укладено договір оренди земельної ділянки №103, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Фесюрівської сільської ради; договір укладається терміном до затвердження порядку проведення земельних торгів, але не більше одного року з дати його реєстрації. Даний договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09.12.2011.

29.12.2012 між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та ТОВ «Фастівка», на підставі розпорядження №1223 від 29.12.2012, укладено додаткові угоди №№ 98, 99 та 97 до договорів оренди земельних ділянок від 15.11.2011 №№100, 101 та 103 відповідно, якими продовжено строк їх дії терміном на 1 рік. Угоди зареєстровані в Управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 29.12.2012.

12.11.2013 позивач звернувся до Управління із заявами №№296, 295, 297 про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок від 15.11.2011 №№100, 101 та 103 відповідно на новий термін. До вказаних заяв згідно з переліком додані: проект додаткової угоди; договір оренди земельної ділянки; додаткова угода; технічна документація; довідка про грошову оцінку; статут; свідоцтво про державну реєстрацію; довідка статистики. Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що вказані документи надані в копіях, завірених печаткою Товариства.

Листами від 04.12.2013 №№ 08-03/12367, 08-03/12375 та 08-03/12374 відповідач повідомив позивачу про те, що для прийняття Управлінням рішення стосовно подовження терміну договорів оренди земельних ділянок позивачу, крім наданих документів, необхідно надати: документ, що посвідчує встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) станом до 01.10.2010; завірені належним чином документи (відповідно до ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України). Цими ж листами позивачеві повернуті заяви від 12.11.2013 №№296, 295, 297.

Надаючи оцінку спірним відносинами, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

За змістом статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частин 1 та 8 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами статті 15 Закону України «Про оренду землі» невід'ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об'єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі», серед іншого, встановлено наступне.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, вказаною нормою визначено алгоритм дій орендодавця при надходженні заяви орендаря, та встановлено обов’язок перевірки додаткової угоди до відповідного договору оренди землі на відповідність вимогам закону.

При цьому, щодо земель державної та комунальної власності обов’язок укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є наслідком прийняття відповідного рішення про поновлення договору оренди землі за умови відсутності заперечень.

Це також встановлено частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України, згідно з якого передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

При цьому з аналізу положень статті 13 Конституції України та статті 84 Земельного кодексу України вбачається, що розпорядження землями державної власності є виключною прерогативою органів державної виконавчої влади.

Як вже було зазначено, листами від 04.12.2013 №№ 08-03/12367, 08-03/12375 та 08-03/12374 відповідач повідомив позивачу на його листи-повідомлення від 12.11.2013 про те, що для прийняття Управлінням рішення стосовно подовження терміну договорів оренди земельних ділянок позивачу, крім наданих документів, необхідно надати документ, що посвідчує встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) станом до 01.10.2010, а також завірені належним чином документи.

Таким чином, відповідач у межах місячного терміну надав позивачеві відповіді, якими висловив зауваження щодо наданих позивачем документів, зокрема до договорів оренди земельних ділянок, та запропонував надати необхідні, на його думку, документи.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача про наявність бездіяльності з боку відповідача, у зв’язку з чим відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги ТОВ «Фастівка» про зобов’язання відповідача вчинити дії щодо укладення додаткових угод про продовження строку дії на новий термін приведених договорів оренди земельних ділянок, суд зауважує, що, як було вказано вище, у даному випадку обов’язок укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є наслідком прийняття відповідного рішення про поновлення договору оренди землі за умови відсутності заперечень.

За наявності заперечень Управління, викладених у листах від 04.12.2013, та, відповідно, відсутності рішень відповідача про поновлення договорів оренди землі, вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Аналогічну позицію виклав Верховний суд України у постанові від 20.11.2012 при розгляді заяви Київської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2012 у справі № 44/69 за позовом ТОВ «Учбово-спортивний комерційний клуб «Україно» до Київської міської ради про зміну умов договору.

При цьому, позовна вимога про зобов’язання відповідача укласти додаткові угоди про поновлення приведених договорів оренди й додаткових угод є похідною від вимоги про зобов’язання відповідача вчинити дії щодо укладення додаткових угод про продовження строку дії на новий термін, оскільки обидві такі вимоги мають на меті встановлення нового строку дії відповідних угод, тоді як продовження строку дії договору може бути здійснене до закінчення строку дії, а його поновлення – після закінчення строку дії. Отже, така вимога не підлягає задоволенню з приведених вище підстав.

Щодо позовної вимоги про визнання поновленими на той самий строк і на тих самих умовах договорів оренди земельних ділянок від 15.11.2011 №№100, 101 та 103 з додатковими угодами до них від 29.12.2012, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вимога позивача про визнання поновленими на той самий строк і на тих самих умовах договорів оренди земельних ділянок за своїм змістом не має публічно-правової природи, і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, яке наведене у пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України, а отже компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 КАС України, на розгляд таких питань не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органу державної влади, що виключає розгляд такої вимоги у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Суд наголошує на тому, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, позовна вимога про визнання поновленими на той самий строк і на тих самих умовах договорів оренди земельних ділянок також не підлягає задоволенню.

Водночас, твердження відповідача про необхідність застосування до спірних відносин положень встановленого частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України щодо обов'язковості продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах) не заслуговують на увагу, оскільки частиною 2 цієї ж статті визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договорів оренди землі.

Статтею 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 цього КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

Відповідно до положень статей 69, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доказів понесення відповідачем судових витрат не надано, вимог про їх розподіл не заявлено, відтак положення статті 94 КАС України застосуванню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.