Рішення № 40455941, 12.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2014 р. Справа № 910/12404/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК», м. Харківдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-Промислова група «Південь», Київська обл., смт. Чабаниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», м. Київпро стягнення 5 241 644,83 грн., за участю представників:

позивача:Мартян О.В., довіреність № 49 від 22.05.2014 року;відповідача:Подолянко Т.В., довіреність № б/н від 27.08.2014 року;третьої особи:Подолянко Т.В., довіреність № б/н від 23.10.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 5 241 644,83 грн., з яких: 5 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 55 567,12 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 186 077,71 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором № 482/09-2-08 про надання кредитної лінії від 29.03.2013 року.

04.07.2014 року справа №910/12404/14 направлена за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2014 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2014 року.

До господарського суду Київської області 28.08.2014 року відповідач подав заяву № 27-08/14-1 від 27.08.2014 року про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», яке судом задоволено.

В судовому засіданні 28.08.2014 року представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2014 року суд продовжив строк вирішення спору, відклав розгляд справи на 11.09.2014 року та залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім».

У судовому засіданні 11.09.2014 року оголошувалася перерва на 12.09.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Реал Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-Промислова група «Південь» (позичальник) було укладено договір № 482/09-2-08 про надання кредитної лінії, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Пунктом 1. додаткової угоди № 485/09-2-08 від 29.03.2013 року до договору про надання кредитної лінії № 482/09-2-08 від 29.03.2013 року встановлено, що банк надає позичальнику частину кредитних коштів на поповнення оборотних коштів у сумі 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 2600330138588, ПАТ «Реал Банк», код ЄДРПОУ 32498479, код банку 351588.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, банк надає кредитні кошти строком з 29 березня 2013 року до 28 березня 2014 року із сплатою 7,5% (сім цілих п'ять десятих) процентів річних.

Крім того, п. 6.6 договору передбачено, що у разі якщо позичальник построчив свої зобов'язання щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, суму пені і штрафів, передбачених цим договором.

Пунктами 4.2 договору передбачено, що нараховані проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно у валюті наданого кредиту платіжним дорученням не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

29.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Реал Банк» (заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» (заставодавець) було укладено договір № Д-483/09-2-08 застави майнових прав, за умовами якого заставодавець передає в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок, які знаходяться на депозитному рахунку № 2651030138589 в ПАТ «Реал Банк», термін повернення яких 28 березня 2014 р., у відповідності з договором № 64/29-19/БТ про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єкта господарювання (з щомісячною сплатою відсотків) від 29 березня 2013 року та додатковими угодами до нього, укладеним між заставодавцем та ПАТ «Реал Банк», що знаходиться за адресою: 61072, м. Харків, пр. Леніна, 60 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3. договору застави майнових прав, зазначені в п.1.1 договору майнові права на грошові кошти надані у заставу в забезпечення зобов'язань ТОВ «Аграрно-промислова група «Південь» (надалі -позичальник) за договором про надання кредитної лінії № 482/09-2-08 від 29.03.2013 року з повернення суми кредиту у розмірі 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок 28 березня 2014 року, сплаті процентів у розмірі 7,50 % річних та пені, а також відшкодування можливих збитків.

Згідно п. 2.3. договору застави майнових прав, реалізація заставлених майнових прав здійснюється шляхом укладання сторонами договору відступлення права вимоги або на підставі рішення суду.

На виконання умов договору застави майнових прав між Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Реал Банк» (новий кредитор) укладено договір № 484-09-2-08 відступлення права вимоги від 29.03.2013 року, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором про залучення на строковий депозит грошових коштів суб'єктів господарювання у національній валюті (з щомісячною сплатою відсотків) №64//29-19/БТ від 29.03.2013 року та додаткових угод до нього (надалі депозитний договір), що укладений між Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» та Публічним акціонерним товариством «Реал Банк» на суму 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 1.2. договору, сторони визначають, що договір укладено для виконання зобов'язань за договором про надання кредитної лінії №482/09-2-08 від 29.03.2013 року (надалі кредитний договір), який укладено між Публічним акціонерним товариством «Реал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-Промислова група «Південь» (позичальник).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, перерахувавши відповідачу 5 000 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з позичкового рахунку останнього.

Проте, позичальник не виконав належним чином свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість по кредиту у сумі 5 000 000,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами у сумі 55 567,12 грн.

Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, згідно з умовами договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користування кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у сумі 5 000 000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 55 567,12 грн. за період з 01.02.2014 року по 28.03.2014 року є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині повернення кредитних коштів та щомісячної сплати процентів не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, позивач просить суд стягнути з відповідача 183 835,62 грн. пені на суму простроченого кредиту, нарахованої за період з 29.03.2014 року по 12.06.2014 року, а також 2 242,09 грн. пені на суму прострочених процентів, нарахованої за періоди:з 06.03.2014 по 12.06.2014 на суму 26 800,00 грн. заборгованості за лютий 2014 року; з 31.03.2014 по 12.06.2014 на суму 28 767,12 грн. заборгованості за березень 2014 року.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за порушення строку сплати кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача 183 835,62 грн. пені на суму простроченого кредиту та 2 242,09 грн. пені на суму нарахованих процентів, підлягають задоволенню.

В письмових поясненнях відповідач стверджує, що виконав умови договору №482/09-2-08 про надання кредитної лінії від 29.03.2013 року, щодо сплати суми кредитних коштів та процентів належним чином, даний факт підтверджує доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень: №3 від 03.03.2014 року на сплату процентів за лютий 2014 року в розмірі 26 800,00 грн.; № 3 від 31.03.2014 року на повторну сплату процентів за лютий 2014 року в розмірі 26 800,00 грн.; №4 від 31.03.2014 року на сплату процентів за березень 2014 року в розмірі 28 767,12 грн. та №5 від 31.03.2014 року на погашення кредитної лінії в розмірі 5 000 000,00 грн., які повернені позивачем без виконання на підставі п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На підтвердження факту необґрунтованості посилань відповідача, позивачем долучено до матеріалів справи виписку по банківському рахунку № 2600330138588 який вказаний в наданих відповідачем платіжних дорученнях, згідно якої кошти на погашення кредитної заборгованості на даному рахунку відсутні, тому виконання даних платіжних доручень було неможливим.

Щодо посилань відповідача на п. 6.9. договору про надання кредитної лінії, згідно умов якого позичальник надає доручення банку проводити списання коштів з його поточного рахунку №2600330138588 на користь банку на рахунки, зазначені у цьому договорі, в межах належних до сплати сум. Підставою для договірного списання коштів банком є цей договір.

Однак списання коштів з поточного рахунку №2600330138588 відповідача на користь банку згідно договору є правом, а не обов'язком позивача, а також проведення даного списання позивачем неможливе у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку відповідача.

Відповідно до ст. 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Доказів того, що відповідач вчинив усі можливі та передбачені законодавством дії спрямовані на виконання зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № 482/09-2-08 від 29.03.2013 року, зокрема скористався наданим йому правом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса суду не надано.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А у відповідності до частини другої ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р. У випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн., відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-Промислова група «Південь» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Кірова, 162, код 32498479) на користь Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» (61072, м. Харків, проспект Леніна, 60, код 14360721) 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості по поверненню кредитних коштів, 55 567 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 12 коп. простроченої заборгованості за процентами, 183 835 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 62 коп. пені на суму простроченого кредиту, 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 09 коп. пені на суму прострочених процентів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-Промислова група «Південь» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Кірова, 162, код 32498479) в доход державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 12.09.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак