Постанова № 40454906, 03.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 вересня 2014 року 14:48 год. № 826/12312/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

за участю секретаря судового засідання Галак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвідо Малого приватного підприємства «Традиція-98»пронакладення арешту на кошти та інші цінності на рахунках платника податків

встановив:

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 19 серпня 2014 року звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства «Традиція-98», в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності МПП «Традиція-98» на рахунках у банку.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у МПП «Традиція-98» боргу на суму 3 102 957,27 грн., який виник на підставі винесених податковим органом податкових повідомлень-рішень, оскаржених відповідачем в судовому порядку. Згідно абз. 5 п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України при звернення платника податку до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Рішення судів за наслідками оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими визначено МПП «Традиція-98» податкове зобов'язання на загальну суму 3 102 957,27 грн., набрали законної сили. ДПІ у Оболонському районі на підставі п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачеві було надіслано податкову вимогу №5991-25 від 20 червня 2014 року, яка отримана відповідачем 07 липня 2014 року. Згідно норм п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Тому, керуючись п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності МПП «Традиція-98» на рахунках у банках.

У судовому засіданні представник податкового органу підтримав позов і просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав. При цьому посилався на оскарження податкових-повідомлень рішень, якими визначено зобов'язання на загальну суму 3 102 957,27 грн., до касаційної інстанції.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, МПП «Традиція-98» (код ЄДРПОУ 30045559) зареєстроване 04 вересня 1998 року Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією та є платником податків в Україні.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову виїзну перевірку МПП «Традиція-98», про що складено Акт від 08 травня 2013 року №506/22.2-10/30045559 та винесено податкові повідомлення-рішення від 31 травня 2013 року №0003992202 - про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 820 094,00 грн.; від 31 травня 2013 року №0004002202 - про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 889 128,00 грн., всього на загальну суму 1 709 222,00 грн.

Не погоджуючись із донарахованими податковими зобов'язаннями, МПП «Традиція-98» оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року у справі №826/16348/14 у задоволенні позову МПП «Традиція-98» відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року залишено без змін.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку МПП «Традиція-98», на підставі якої складено акт від 27 серпня 2013 року №403/26-54-22-02-10/30045559 та винесено податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2013 року №0008272202 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 490 809,00 грн.; від 07 жовтня 2013 року №0008282202 - про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 467436,00 грн., всього на загальну суму 958 245,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення МПП «Традиція-98» оскаржило до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2014 року у справі №826/3200/14 в задоволенні позовних вимог МПП «Традиція-98» відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2014 року у справі №826/3200/14 залишено без змін.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішення законної сили.

З урахуванням викладеного, грошові зобов'язання МПП «Традиція-98», визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 31 травня 2013 року №0003992202 - про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 820 094,00 грн.; від 31

травня 2013 року №0004002202 - про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 889 128,00 грн., всього на загальну суму 1 709 222,00 грн. та податковими повідомленнями-рішеннями від 07 жовтня 2013 року №0008272202 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 490 809,00 грн.; від 07 жовтня 2013 року №0008282202 - про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 467436,00 грн., всього на загальну суму 958 245,00 грн. - з дня набрання законної сили наведеними вище рішеннями судів набули статусу узгоджених.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вказана сума набула статусу податкового боргу.

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України МПП «Традиція-98» було виставлено податкову вимогу №5991-25 від 20 червня 2014 року.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України при несплаті у строк, встановлений цим Кодексом, сум грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації/контролюючим органом, виникає право податкової застави, яке поширюється на будь-яке майно платника податків, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні).

В матеріалах справи міститься рішення податкового органу про опис майна у податкову заставу №13601 від 01 липня 2014 року та лист №13546 від 01 липня 2014 року, адресований керівнику МПП «Традиція-98», про надання переліку майна з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави.

Як вірно зауважив позивач в адміністративному позові, відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган вправі здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Водночас, відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд виходив з наступного.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Функції та правові основи діяльності контролюючих органів визначені Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючі органи вправі починати здійснювати заходи щодо погашення податкового боргу, зорема, провадити стягнення коштів та продаж майна платника податків не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податку податкової вимоги.

Позивач стверджував, що податкова вимога №5991-25 від 20 червня 2014 року надіслана поштою і отримана відповідачем 07 липня 2014 року. З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дійсно вбачається, що відповідач отримав кореспонденцію 07 липня 2014 року, проте дата надіслання (подання до поштового органу) відсутня. Однак, з відстеження пересилання поштових відправлень (наявного у матеріалах справи) слідує, що приймання поштовим органом від податкого органу відправлення за штрихкодом: 0421305373619 (тобто надіслання податкової вимоги) мало місце 03 липня 2014 року.

Враховуючи наведене, звернення позивача до суду 19 серпня 2014 року відбулось раніше встановленого п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України строку. Тобто, на час звернення позивача до суду, у податкового органу не виникло права на вжиття заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Крім того, посилаючись на положення п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності МПП «Традиція-98» на рахунках у банках.

Водночас, адміністративний арешт майна та, зокрема, коштів на рахунках платника та інших цінностей, відповідно до статті 94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звернутись до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг, у разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норма п.п. 20.1.33 . 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є самостійною і регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, податкові органи в силу п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відстуності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Підсумовуючи все вищевикладене, та враховуючи, що податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності МПП «Традиція-98» раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу; обґрунтовував позовні вимоги, посилаючись на інші положення Податкового кодексу України, при цьому не навів обгрунтувань щодо змісту позовних вимог, - суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І.Шейко