Постанова № 40454742, 25.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2014 року 11:11 № 826/6136/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов та рішень ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство", (надалі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - відповідач-1), Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, (надалі - відповідач-2), про визнання протиправними та скасування постанов №24-ЦД-1-Е від 15.01.2014 р. та №93-ЦД-1-Е від 12.02.2014 р., та рішень №465 від 08.04.2014 p. та № 466 від 08.04.2014 p.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови та рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, та за відсутності події адміністративного правопорушення.

Представник відповідача-2 позовні вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки відповідач при прийнятті оскаржуваних постанов та рішень, діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

В судове засідання 22.07.2014 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача-1.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

15.01.2014 р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №24-ЦД-1-Е (надалі - Постанова №24-ЦД-1-Е), якою за неподання інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, накладено на ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковувана мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача-1 зі Скаргою від 29.01.2014 р. №30 на Постанову №24-ЦД-1-Е, за наслідками розгляду якої останній Рішенням від 08.04.2014 р. №465 (надалі - Рішення №465) залишив без змін Постанову №24-ЦД-1-Е, а скаргу від 29.01.2014 р. №30 - без задоволення.

12.02.2014 р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №93-ЦД-1-Е (надалі - Постанова №93-ЦД-1-Е), якою за неподання інформації до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, накладено на ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковувана мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача-1 зі Скаргою від 27.02.2014 р. №54 на Постанову №93-ЦД-1-Е, за наслідками розгляду якої останній Рішенням від 08.04.2014 р. №466 (надалі - Рішення №466) залишив без змін Постанову №93-ЦД-1-Е, а скаргу від 27.02.2014 р. №54 - без задоволення.

Вважаючи, зазначені вище Постанову №93-ЦД-1-Е, Постанову №24-ЦД-1-Е, Рішення №465 та Рішення №466 такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до статті 5 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", (далі - Закон №448), державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Згідно з положеннями п.14 ч.1 ст.8 Закону №448, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Положеннями п.3 ч.1 ст.11 Закону №448 закріплено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;.

Відносно правомірності Постанови №24-ЦД-1-Е та Рішення №465 судом встановлено наступне.

З оскаржуваної Постанови №24-ЦД-1-Е вбачається, що вона була прийнята на підставі Акту про правопорушення на ринку цінних паперів №3626-ЦД-1-Е від 26.12.2013 р., в якому встановлено факт порушення позивачем вимог частини 2 ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме: ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" не надало протягом 10 робочих днів акціонеру ОСОБА_1 (його представникам) на його письмовий запит щодо отримання інформації та копій документів від 25.01.2012 року копії відповідних документів.

Суд звертає увагу, що відповідачами всупереч вимогам ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду зазначеного вище Акту про правопорушення на ринку цінних паперів №3626-ЦД-1-Е від 26.12.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2012 р. до Наглядової ради ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" звернувся акціонер ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" ОСОБА_1 із заявою, в якій просив надати протоколи за наслідками голосування по всіх пунктах порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, що відбулися 25.01.2012 р.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону.

Протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Позивачем не було надано доказів того, що ним надавалась ОСОБА_1 запитувана ним інформація та документи, згідно Заяви від 25.01.2012 р.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 3 Господарського кодексу України, сферу господарських відносин становлять, зокрема, організаційно-господарські відносини, які складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Частинами 2, 4 статті 166 Господарського кодексу України визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює відповідний орган державної влади - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а форми державного регулювання ринку цінних паперів, порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів суб'єктами господарювання та відповідальність них суб'єктів за порушення правил зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законодавчими актами.

Згідно ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Стаття 239 Господарського кодексу України містить невичерпний перелік адміністративно-господарських санкцій, до яких належить адміністративно-господарський штраф.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК України, за змістом якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, враховуючи те, що за своєю правовою сутністю фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, то при вирішенні питання правомірності застосування до позивача адміністративно-господарської санкції, слід керуватися приписом статті 250 ГК України.

Аналогічна позиція закріплена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі №К-40582/10.

Враховуючи те, що ненадання ОСОБА_1 запитуваної інформації та документів мало місце в січні 2012 р., а адміністративну-господарську санкцію у вигляді Постанови №24-ЦД-1-Е застосовано в січні 2014 р., суд приходить до висновку, що відповідачем-1 пропущено строк для застосування такої адміністративно-господарської санкції.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачами не було надано жодних доказів того, що ОСОБА_1, станом на час звернення до позивача був акціонером ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство".

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що Постанову №24-ЦД-1-Е, та як наслідок Рішення №465, винесено протиправно, а тому, вони підлягають скасуванню.

Відносно правомірності Постанови №93-ЦД-1-Е та Рішення №466 судом встановлено наступне.

З оскаржуваної Постанови №93-ЦД-1-Е вбачається, що вона була прийнята на підставі Акту про правопорушення на ринку цінних паперів №84-ЦД-1-Е від 28.01.2014 р., в якому встановлено факт порушення позивачем вимог частин 1, 4 ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме: ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" на письмові запити акціонера від 08.11.2013 р. вх. №230 та від 19.11.2013 р. вх. №241 особливої інформації про емітента цінних паперів ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" щодо зміни власників акцій, які володіють 10 і більше відсотками голосуючих акцій, переліку афілійованих осіб, відомостей про належні їм акції.

Суд звертає увагу, що відповідачами всупереч вимогам ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду зазначеного вище Акту про правопорушення на ринку цінних паперів №84-ЦД-1-Е від 28.01.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2013 р. до ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" звернувся ОСОБА_1 із заявою вх. №230, в якій просив надати (в т.ч. для ознайомлення) інформацію (у вигляді документів) про акціонерне товариство, передбачену ч.4 ст.78 та п.16 ч.1 ст.77 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно п.16 ч.1 ст.77 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство зобов'язане зберігати, зокрема, особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства.

Положеннями ч.1, 4 ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону.

На вимогу акціонера або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку акціонерне товариство надає перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до позивача із заявою від 15.11.2013 р. (вх. №241 від 19.11.2013 р.), в якій просив надати документи відповідно до Заяви від 08.11.2013 р. вх.№230.

Судом встановлено, що у відповідь на Заяву від 08.11.2013 р. вх.№230 позивач Листом від 20.11.2013 р. №260 повідомив "Акціонеру ПАТ "Київське спец. РБТ ОСОБА_1" (тобто позивачем визнано ОСОБА_1 акціонером), що нового реєстру власників цінних паперів немає, інформацію щодо афілійованих фізичних та юридичних осіб товариства можна отримати, звернувшись до зберігача - АТ "Брокбізнесбанк", а також зазначив, що особливої інформації щодо акціонерного товариства в частині зміни власників, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства немає.

Таким чином, суд констатує, що позивачем не було виконано вимоги ст.78 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому відповідачем-1 було правомірно застосовано до позивача адміністративну-господарську санкцію у вигляді Постанови №93-ЦД-1-Е.

Враховуючи те, що Постанова №93-ЦД-1-Е визнана судом правомірною та обґрунтованою, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 було обґрунтовано прийнято Рішення №466.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Відповідачем було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих Постанови №93-ЦД-1-Е та Рішення №466, та не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих Постанови №24-ЦД-1-Е та Рішення №465.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями частини третьої статті 94 Кодексу якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати Постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №93-ЦД-1-Е від 12.02.2014 р. та Рішення №466 від 08.04.2014 р.

3. Судові витрати в сумі 127,89 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" (код ЄДРПОУ 00293841) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко