Постанова № 40454670, 28.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 серпня 2014 року 14:12 № 826/9489/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Києво-Святошинської районної державної адміністрації до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування постанов, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Києво-Святошинська районна державна адміністрація, (надалі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, (надалі - відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправними дій, скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.

У позовних вимогах позивач просив:

- визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві в частині прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафу ВП №11555474 від 02.04.2014 р. та від 18.06.2014 р.;

- скасувати постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 680,00 грн. від 02.04.2014 р. ВП №11555474, скасувати постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360,00 грн. від 18.06.2014 р. ВП №11555474;

- визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №11555474.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було протиправно винесено оскаржувані постанови про накладення штрафу, а також було допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №11555474, оскільки Апеляційним судом Київської області було скасовано судове рішення, яке є предметом примусового виконання у виконавчому провадженні ВП №11555474.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на судові засідання не з'являвся, письмових заперечень на позовну заяву не надавав.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.12.2008 р. у справі №2-1162/2008 за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної державної адміністрації, третя особа: управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, про встановлення права на земельну частку (пай) та зобов'язання постановити рішення про виділення земельної частки (паю), позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право на отримання земельної частки (паю) в розмірі паю членів КСП "Дружба" с Нове Залісся Бородянського району Київської області -1,66 га умовних кадастрових гектарів на території Києво-Святошинського району Київської області; зобов'язано Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 земельну частку (пай) в розмірі 1, 66 га умовних кадастрових гектарів на території Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач стверджував, що 24.06.2014 року Києво-Святошинська районна державна адміністрація отримала від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві вимогу державного виконавця від 18.06.2014 №114/9 та Постанову головного державного виконавця Крайчинського Сергія Станіславовича від 18.06.2014 року ВП №11555474 про накладення штрафу, виданих в межах примусового виконання виконавчого листа №2-1162/08 від 04.02.2009, виданого Ірпінським міським судом Київської області.

Із зазначених вище Вимоги державного виконавця від 18.06.2014 №114/9 та Постанови про накладення штрафу від 18.06.2014 р. вбачається, що відповідачем було відкрите виконавче провадження ВП №11555474 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1162/08, виданого 04.02.2009 р. Ірпінським міським судом Київської області, про зобов'язання Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 земельну частку (пай) в розмірі 1,66 га умовних кадастрових гектарів на території Києво-Святошинського району Київської області, а також в межах даного виконавчого провадження ВП №11555474 було прийнято Постанову про накладення штрафу від 02.04.2014 р.

Вважаючи зазначені вище постанови відповідача у виконавчому провадженні ВП №11555474 про накладення штрафу від 02.04.2014 р. та від 18.06.2014 р. такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно вимог ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів того, що позивачу направлялись постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №11555474 та Постанова про накладення штрафу ВП №11555474 від 02.04.2014 р.

Також суд звертає увагу на те, що Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2014 р. витребовувалось від відповідача належним чином з засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №11555474, проте даного обов'язку останнім не було виконано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19.06.2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, третя особа Управління земельних ресурсів у Києво - Святошинському районі про визнання права на отримання земельної частки (паю) та зобов'язання постановити рішення про виділення земельної частки (паю), Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 грудня 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до того ж суду іншим складом.

Враховуючи вищезазначене у сукупності суд приходить до висновку, що відповідачем були протиправно винесені оскаржувані постанови ВП №11555474 про накладення штрафу від 02.04.2014 р. та від 18.06.2014 р.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи те, що відповідачем, у зв'язку із скасуванням судового рішення, на підставі якого Ірпінським міським судом Київської області був виданий виконавчий лист №2-1162/08 від 04.02.2009 р., не було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №11555474, а також в порушення вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не було надано суду жодних доказів в обґрунтування правомірності дій (бездіяльності), суд приходить до висновку. що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність в частині невжиття дій щодо закінчення виконавчого провадження ВП №11555474.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Києво-Святошинської районної державної адміністрації задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо прийняття постанов про накладення штрафу ВП №11555474 від 02.04.2014 р. та від 18.06.2014 р.

3. Скасувати Постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. від 02.04.2014 р. ВП №11555474.

4. Скасувати Постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. від 18.06.2014 р. ВП №11555474.

4. Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №11555474.

5. Судові витрати в сумі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень сімдесят вісім копійок) присудити на користь Києво-Святошинської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 23570148) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко