Постанова № 40454286, 08.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа № 920/917/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

позивача - Лобода Л.Г., дов. № 1139 від 11.12.2013 р.

відповідача - Кисіля А.В., дов. б/н від 14.04.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Науково-виробниче АТ «ВНДІкомпресормаш», м. Суми (вх.№ 1986 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 24.06.14 у справі № 920/917/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком", м. Суми

до ПАТ «Науково-виробниче АТ «ВНДІкомпресормаш», м. Суми

про стягнення 344955,78 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком", м. Суми, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, ПАТ «Науково-виробниче АТ «ВНДІкомпресормаш», м. Суми, 344955,78 грн. заборгованості, з яких: 325088,16 грн. основного боргу, 9035,34 грн. пені, 8796,71 грн. - 3% річних, 2035,57 грн. інфляційних збитків,, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24 червня 2014 року у справі № 920/917/14 (суддя Зражевський Ю.О.) усне клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі та направлення матеріалів справи до слідчих органів - відхилено. Позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії 325088,16 грн. боргу, 9035,34 грн. пені, 8796,71 грн. - 3% річних, 2035,57 грн. інфляційних збитків, 6 900,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 24 червня 2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування викладених вимог відповідач посилається на недоведеність факту надання послуг позивачем саме відповідачу, зважаючи на інформацію, яка викладена в листі слідчого СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області Ралки А.Ю. від 13.06.2014 р., та в якому зазначено, що за результатами процесуальних дій, проведених в межах кримінального провадження, встановлено, що втручання в телекомунікаційну мережу має ознаки несанкціонованого та вчинене невстановленою особою (групою осіб) із віддаленого доступу поза межами ПАТ «Науково-виробниче АТ «ВНДІкомпресормаш». Заявник скарги зазначає, що приймаючи рішення в даній справі господарський суд безпідставно надав перевагу доказу наданому позивачем, а саме: акту від 05.07.2013 р., складеного представниками позивача та яким встановлено відсутність збоїв технічного характеру та несанкціонованого доступу до телекомунікаційного обладнання в зоні відповідальності відповідача. Виходячи із обставин даної справи, відповідач вважає неправомірним покладання на нього обов'язку по сплаті послуг міжнародного зв'язку, оскільки, на думку скаржника, правова природа оскаржуваної суми випливає саме з позадоговірної шкоди завданої невстановленою особою (групою осіб). Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведено факту отримання телекомунікаційних послуг відповідачем на оскаржувану суму, не досліджено питання щодо технічної можливості обладнання, з якого саме обладнання було здійснено несанкціонований доступ до телекомунікаційних мереж та кому саме належить вказане обладнання, а відтак не доведено обставин, на підставі яких ґрунтуються задоволені судом позовні вимоги.

Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, законним, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, посилаючись також на належне виконання з його боку умов договору, а також відсутність підстав для зупинення провадження у справі в зв'язку з досудовим розслідуванням за несанкціонованим втручанням в телекомунікаційну мережу невстановленого кола осіб, та відсутність підстав вважати відповідальність позадоговірною. Просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 р. та від 14.08.2014 р. розгляд апеляційної скарги відкладався для надання сторонами додаткових доказів по справі.

14.08.2014 р. відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких зокрема зазначив про те, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що телекомунікаційні послуги надані саме в мережах виконання зобов'язань за договором про надання послуг бізненс-мережі № 598302/12-308 від 01.05.2012 р., та що вказані послуги за номером 674-124 отримав саме скаржник. Відповідач вказує на те, що листом № 253 від 03.06.2013 р. на адресу СУБП в Сумській області позивач визнав, що міський номер 674-124 належить бізнес абоненту СУБП «Укртехносинтез» (у формі ТОВ).

26.08.2014 р. позивач також надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив про те, що обставини, на які посилається відповідач, не відповідають дійсності, оскільки дія договору № 81/12-583 від 31.03.2009 р. з абонентом СУБП «Укртехносинтез» була припинена 01.05.2012 р. в зв'язку з укладання договору № 598302/12-308 з ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» (відповідачем); розшифровкою послуг за спірний період підтверджується, що саме відповідач користувався телефоном 674-124; Сумська філія ПАТ "Укртелеком" відповідно до умов укладеного договору не надавала відповідачу послуги ІР-телефонії, тоді як договором зокрема визначено обов'язок відповідача нести відповідальність за організацію та обслуговування кабельних споруд в межах власної мережі.

02.09.2014 р. відповідач надав пояснення по справі, в яких посилається на те, що в період несанкціонованого втручання до телекомунікаційних мереж автоматизована система обліку тривалості телефонних розмов не мала свідоцтв про повірку встановленого зразка, а відтак, на думку відповідача, не могла застосовуватись позивачем у сфері надання телекомунікаційних послуг. Відповідач також стверджує, що позивачем не доведено факту отримання послуг саме скаржником та не спростовано факту несанкціонованого втручання до телекомунікаційних систем поза межами відповідальності скаржника.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем укладено договір № 598302/12-308 від 01.05.2012 р. про надання послуг бізнес-мережі, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу (бізнес-абоненту) телекомунікаційні послуги бізнес-мережі.

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що відповідно до додаткової угоди № 1 до даного договору від 01.05.2012р. відповідачу надавались послуги цифрової телефонії (ISDN PRI).

Згідно п. 1 договору відповідач, в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язався отримувати послуги та сплачувати їх вартість відповідно до встановлених тарифів.

Як зазначає позивач, в червні 2013 року ним було надано відповідачу послуги на суму 259091,30 грн., в липні 2013 року - на суму 65012,089 грн., про що виставлено відповідні рахунки, які відповідач відмовився сплатити. Свою відмову відповідач мотивував тим, що з 29 червня по 01 липня 2013 року мав місце факт несанкціонованого використання цифрового комутованого телефонного потоку ISDN PRI, який був підключений до обладнання мережі відповідача та здійснено дзвінки на міжнародний напрямок. За наслідками даної події відповідач звернувся з відповідною заявою про вчинення злочину до СВ СМВ УМВС України в Сумській області. За даним фактом Сумською філією ПАТ «Укртелеком» було створено комісію, яка провела розслідування, за результатами якого складено акт від 05.07.201З року, в якому зафіксована відсутність збоїв технічного характеру, та виключена можливість несанкціонованого доступу до телекомунікаційного обладнання в зоні відповідальності СФ ПАТ «Укртелеком».

Обсяг наданих відповідачем послуг позивач підтверджує роздруківкою вихідних розмов, зафіксованою обладнанням АМТС типу 5 Е88 м. Суми з номерів відповідача.

Таким чином, за даними позивача, у відповідача обчислюється заборгованість за телекомунікаційні послуги, яка станом на 26.05.2014р. за період червень-липень 2013р. та лютий 2014 р. становить 325088,16 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору його невиконанням щодо сплати наданих позивачем послуг, останній звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 325088,16 грн. основного боргу, а також 9035,34 грн. пені, 8796,71 грн. - 3% річних, 2035,57 грн. інфляційних збитків,, нарахованих в зв'язку з порушенням грошового зобов'язання.

За таких обставин, у відповідності з вимогами ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, а також п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», п. 32 Правил та отримання телекомунікаційних послуг, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань за договором та невиконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за умови відсутності доказів в підтвердження факту несанкціонованого втручання третіх осіб до телекомунікаційного обладнання доступу в зоні відповідальності СФ ПАТ «Укртелеком», суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 344955,78 грн. заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції викладеними в рішенні та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів встановила наступне.

Так, відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, є відносинами з надання послуг у відповідності до умовами договору №598302/12-308 від 01.05.2012р. про надання послуг Бізнес-мережі та додаткової угоди до нього.

В зв'язку з тим, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за ним регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Даний договір у відповідності з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до якого повинні застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України у договорі про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України передбачено надання послуг за плату, тому замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Права і обов'язки підприємства зв'язку та споживачів з приводу надання телекомунікаційних послуг, зокрема порядок їх надання, вартість і строки оплати встановлені нормами Закону України «Про телекомунікації» №1280-ІУ від 18.11.2003р. та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як діяльність у сфері телекомунікацій.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про телекомунікації» діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Ліцензуванню підлягає надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного.

Зі змісту договору, вбачається, що ПАТ «Укртелеком» задекларувало, що за рішенням НКРЗ від 28.09.2006 №384 включене до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій. Як оператор, ПАТ «Укртелеком» здійснює свою діяльність, в т.ч. на надання послуг міжнародного зв'язку, на підставі ліцензії, виданої 29.07.2011р. Національною комісією з питань регулювання зв'язку України №583386 серія АВ строком дії по 17.09.2015р., яка додана до матеріалів справи.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та

інформатизації у відповідності до підп.16п.1ст.18 Закону України «Про

телекомунікації» регулює взаємодію операторів телекомунікацій при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж, у тому числі щодо послуг пропуску

трафіка, встановлює порядок маршрутизації трафіка та згідно підп.З.п.1 ст.19 цього Закону перевіряє додержання ліцензійних умов операторами.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що свою діяльність з надання послуг міжнародного зв'язку позивач здійснює з дотриманням та відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість.

П. 1.2 договору визначено, що під бізнес-мережою розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

У відповідності до п.3.8 додаткової угоди №1 до договору позивач обслуговував вихідні (від бізнес-абонента) виклики, в тому числі й міжнародні.

Згідно ст.2 4 Закону України «Про телекомунікації», умовами застосування технічних засобів телекомунікацій є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікацій повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.

Матеріали справи свідчать про те, що кількість переданої інформації враховувалась автоматично на сертифікованому обладнані - автоматизованій системі обліку тривалості телефонних розмов АПОР АМТС типу 5Е88, яке пройшло повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що підтверджується відповідним Свідоцтвом №6557 від 14.06.2014р., та Свідоцтвом № 4993/1 від 14.06.2013р. Вказане спростовує твердження відповідача про те, що ПАТ «Укртелеком» не мав технічної можливості надання та фіксування послуг міжнародного зв'язку.

Як зазначає позивач, в червні 2013 року ним було надано відповідачу послуги на суму 259091,30 грн., в липні 2013 року - на суму 65012,089 грн.

При цьому відповідач до червня 2013 року користувався міжнародним зв'язком, своєчасно його сплачував, та не мав претензій до його надання, що підтверджуються роздруківкою міжнародних розмов.

Обсяг наданих позивачем послуг підтверджується розшифровкою наданих послуг (а.с. 27-116, т. 1), зафіксованою обладнанням АМТС типу 5 Е88 м.Суми з номерів відповідача, якими користується відповідач згідно умов договору. Дана розшифровка підписана відповідальною особою та засвідчена печаткою у відповідності до вимог ДСТУ 4163-2003 (Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно -розпорядчої документації). В зв'язку з чим у колегії суддів не викликає сумнівів у достовірності даного доказу.

Посилання відповідача на неналежність даного доказу колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними. До того ж, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не ставив під сумнів розшифровку наданих послуг, яку було надано з дотриманням вимог підп.16 п.1ст.32 ЗУ «Про телекомунікації», та не заявляв клопотання під час судового розгляду щодо підтвердження повноважень особи, яка підписала цю розшифровку.

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу послуги у відповідності з умовами укладеного договору та додаткової угоди до нього, що підтверджується наявними доказами у справі.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що з 29 червня по 01 липня 2013 року мав місце факт несанкціонованого використання цифрового комутованого телефонного потоку ISDN PRI, який був підключений до обладнання мережі відповідача та здійснено дзвінки на міжнародний напрямок. За наслідками даної події відповідач звернувся з відповідною заявою про вчинення злочину до СВ СМВ УМВС України в Сумській області.

Зважаючи на викладені обставини, відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів даної справи до слідчих органів, обґрунтовуючи його неможливістю розгляду даної справи в зв'язку з тим, що порушено провадження у кримінальній справі та проводиться досудове розслідування за несанкціоноване втручання в телекомунікаційну мережу невстановленим колом осіб. Проте, заявником не подано доказів розгляду кримінальної справи судом, а сам заявник посилається лише на лист слідчого СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області від 13.06.2014р. №1186, з якого вбачається, що по кримінальному провадженню від 04.07.2013р. проводиться досудове розслідування, остаточне процесуальне рішення не прийнято, повідомлення про підозру нікому не оголошено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача, не вбачаючи правових підстав для направлення справи до слідчих органів. В свою чергу, посилання відповідача на лист слідчого СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області від 13.06.2014р. №1186, як на доказ несанкціонованого втручання в телекомунікаційну мережу невстановленим колом осіб, є безпідставними, оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, є вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили. Отже, доводи заявника не ґрунтуються на нормах права, та не підтверджені відповідними доказами в розумінні ст.ст. 32,36 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що ані умовами договору, ані чинним законодавством у сфері телекомунікації не встановлено зобов'язання оператора телекомунікації, у даному випадку позивача, проводити перевірки заяв та повідомлень про факти несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж у порядку ст. 97 КПК України. Навпаки цей обов'язок покладений на правоохоронні та спеціалізовані контролюючі органи.

Разом з цим, дотримуючись вимог п.8 ст. 27 Закону України «Про телекомунікації», позивач створив комісію з фахівців підприємства щодо розслідування факту різкого збільшення міжнародного трафіку на напрямок Мальдіви, Гвінея, Гамбія та ін. з номеру 674124 Бізнес -абонента ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» в період з 28.06.2013р. - 01.07.2013р. За результатами роботи комісії 05.07.2013р. було складено акт, в якому зафіксована відсутність збоїв технічного характеру, та виключена можливість несанкціонованого доступу до телекомунікаційного обладнання в зоні відповідальності СФ ПАТ «Укртелеком» (а.с. 117, т. 1).

Зазначений акт складено колегіально фахівцями позивача, з дотриманням чинного законодавства, тому даний акт є належним та достовірним доказом по справі в розумінні ст.36 ГПК України на підтвердження відсутності технічного збою обладнання, що могло спричинити несанкціонований доступ до телекомунікаційного обладнання в зоні відповідальності СФ ПАТ «Укртелеком.

Відповідач під час розгляду справи посилається на те, що відповідно до п. 3.6 додаткової угоди № 1 від 01.05.2012 р. до договору № 598302/12-308 позивач надає відповідачу у користування 130 міських номерів: з 67-40-80 до 67-41-99; з 67-44-29 до 67-44-29.

А згідно п. 3.6.1 додаткової угоди № 1 від 31.03.2009 р. до договору № 81/12-583 про надання послуг бізнес-мережі від 31.03.2009 р., укладеного між ПАТ «Укртелеком» та СУБП «Укртехносинтез» у формі ТОВ, позивач надав у користування СУБП «Укртехносинтез» у формі ТОВ 120 міських номерів з 674-080 до 674-199.

Таким чином, відповідач вважає, що ПАТ «Укртелеком» відповідно до договору № 598302/12-308 від 01.05.2012 р. та договору № 81/12-583 від 31.03.2009 р. надало у користування міські номери з 674-080 до 674-199 двом різним юридичним особам, в зв'язку з чим відповідач стверджує, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували, що телекомунікаційні послуги надані саме в мережах виконання зобов'язань за договором про надання послуг бізненс-мережі № 598302/12-308 від 01.05.2012 р., та що вказані послуги за номером 674-124 отримав саме скаржник.

З приводу наведених відповідачем доводів колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається. що 31.03.2009 р. Сумська філія ПАТ «Укртелеком» уклала договір №81/12-583 про надання послуг бізнес-мережі з СУБП «Укртехносинтез» (з урахуванням додаткової угоди до нього), відповідно до умов якого останньому надавались послуги цифрової телефонії ISDN PRI на 120 міських номерів з нумерацією від №674-080 по №674-199, терміном дії до 31.12.2009р., з подальшою пролонгацією на кожен наступний рік (а.с. 66-70, т. 2).

Проте, листом від 10.05.2012р. №02/00-005813 (а.с. 84, т. 2) СУБП «Укртехносинтез» просило переоформити послуги ISDN PRI на ПАТ НВАТ «ВНДІкомпресормаш».

Як вказує позивач, в зв'язку з цим було припинено дію договору №81/12-583 від 31.03.2009р., та укладено договір з ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» №598302/12-308 про надання послуг бізнес-мережі терміном дії до 31.12.2012р., з наступною пролонгацією на кожний наступний рік.

В свою чергу, 01.05.2012р. Сумською філією ПАТ «Укртелеком» було укладено з СУБП «Укртехносинтез» новий договір і №598302/12-313 про надання послуг бізнес-мережі, та додаткову угоду № 1 до нього, в п.3.2 якої зазначені міські номери, надані абоненту в користування, в переліку яких номер 674-124 не значиться. Даний договір є діючим на даний час.

За таких обставин, наявні у справі докази спростовують твердження відповідача про те, що номер 674-124, з якого відбувались дзвінки за міжнародними напрямами, був у користування іншої юридичної особи - СУБП «Укртехносинтез». До того ж, умовами договору не передбачено втручання третіх осіб, як підставу звільнення від оплати за здійснені розмови, в тому числі й міжнародні.

В той час, як позивачем надано до суду належні докази на підтвердження того, що телекомунікаційні послуги були надані відповідачу саме в мережах виконання зобов'язань за договором про надання послуг бізненс-мережі № 598302/12-308 від 01.05.2012 р., та що вказані послуги за номером 674-124 отримав саме скаржник, про що також свідчить розшифровка послуг, що надані ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» за період травень - липень 2013р., та лютий 2014р., які зафіксовані сертифікованим обладнанням -автоматизованою системою обліку тривалості телефонних розмов АПОР АМТС гипу 5Е88, яке пройшло повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що повністю підтверджується наданими до справи документами.

Колегія суддів також звертає увагу, що в своєму листі № 04/00-001218 від 28.01.2014 р. (а.с. 134, т. 1) відповідач зазначив про те, що в період з 29 червня по 01 липня 2013 року підприємство, внаслідок злочинних дій з боку невстановлених осіб, зазнало несанкціонованого втручання в системи ІР-телефонії, що призвело до виникнення заборгованості за послуги з телефонного зв'язку в розмірі 324937,60 грн., посилаючись також на те, що 01.07.2013 р. співробітниками СУБП «Укртехносинтез» у формі ТОВ, що є власником серверу ІР-телефонії, було виявлено, що сервер ір-телефонії працює не стабільно, для встановлення причин неполадок даного сервера співробітниками власника було почато проведення профілактичних заходів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Сумська філія ПАТ «Укртелеком» уклала з відповідачем договір №598302/12-308 від 01.05.2012р. про надання послуг бізнес-мережі та додаткову угоду № 1 про надання послуг цифрової телефонії (ІSDN PRI). У відповідності до п.2.1. додаткової угоди №1 до даного договору Сумська філія ПАТ «Укртелеком», як оператор, організував 1 цифровий потік між обладнанням оператора та обладнанням відповідача, як бізнес-абонента. Як вбачається з умов договору, та додатку №1 до нього, пакет послуг цифрової телефонії не передбачав надання послуги ІР-телефонії, до цього пакету входили місцеві телефонні розмови, телефонні розмови в межах області та України, міжнародні телефонні розмови з абонентами держав СНД, міжнародні телефонні розмови з абонентами іноземних держав. З приєднаних до матеріалів справи рахунків-актів за телекомунікаційні послуги вбачається, що відповідачу надавались послуги цифрової телефонії - місцеві, міжміські та міжнародні розмови, послуги Інтернет - не надавались.

Згідно п.3.2.2 договору відповідач несе відповідальність за організацію та обслуговування кабельних споруд в межах власної мережі. Умовами договору також передбачено обов'язок відповідача використовувати кінцеве обладнання, яке має документ про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій (п. 3.2.4), та без погодження з оператором не передавати послуги в користування іншим юридичним особам чи фізичним особам та не використовувати їх для надання третім особам будь-яких послуг телефонного зв'язку, передавання даних, ІР-телефонії, Інтернет, тощо (п. 3.2.7).

Кінцеве обладнання, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» - це обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг.

Статтею 33 Закону України «Про телекомунікації» передбачено обов'язок відповідача, як споживача телекомунікаційних послуг, використовувати обладнання, яке має документи про підтвердження відповідності.

Згідно довідки № 02/03-011854 від 13.08.2014 р. СУБП «Укртехносинтез» у формі ТОВ, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства, за даними бухгалтерського обліку в період з 28.08.2010 р. по 03.07.2013 р. сервер ІР-телефонії знаходився на балансі СУБП «Укртехносинтез» у формі ТОВ (а.с. 74, т. 2).

Отже, з наданих відповідачем доказів не вбачається законних підстав, відповідно до яких він користувався сервером ІР - телефонії, що знаходиться на балансі СУБП «Укртехносинтез», та чи має це обладнання документ про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій. З наданого відповідачем договору оренди між ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» та СУБП «Укртехносинтез» від 01.08.2008р. вбачається лише передача в оренду приміщення, а не обладнання.

У відповідності до п.3.1 додаткової угоди №1 до договору сторони погодили схему підключення обладнання бізнес-абонента з відповідними інтерфейсами та відповідальністю сторін за функціонування обладнання. Згідно п.3.12 додаткової угоди №1 бізнес-абонент несе відповідальність за функціонування власного обладнання, включаючи його технічне обслуговування. Зокрема до зони відповідальності відповідача належать телефонні апарати, факси, комп'ютери, і шлюзи та інше телекомунікаційне обладнання (зокрема сервери ІР-телефонії), які включені в офісну АТС. Бізнес-абонент несе повну відповідальність за установку, конфігурацію, функціонування вищезазначеного обладнання, в тому числі за трафік, який за допомогою цього обладнання генерується.

За таких обставин, враховуючи, що пакет послуг цифрової телефонії, що є предметом договору, не передбачав надання послуги ІР-телефонії, а з наданих відповідачем доказів не вбачається законних підстав, відповідно до яких він користувався сервером ІР - телефонії, що знаходився на балансі СУБП «Укртехносинтез» у спірний період, зважаючи на те, що умовами договору саме на відповідача покладається відповідальність за організацію та обслуговування кабельних споруд в межах власної мережі та відповідальність за функціонування власного обладнання, тому твердження відповідача про звільнення його від сплати телекомунікаційних послуг внаслідок несанкціонованого втручання сторонніх осіб не має правових підстав. До того ж, відповідач не надав доказів в підтвердження факту несанкціонованого втручання третіх осіб до телекомунікаційного обладнання доступу в зоні відповідальності СФ ПАТ «Укртелеком», а також не підтвердив належними та допустимими доказами встановлення відповідними правоохоронними органами фактів несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж. Крім того, відповідачем жодним чином не доведено факту несправності або технічного збою обладнання, що могло спричинити несанкціонований доступ до телекомунікаційного обладнання саме в зоні відповідальності СФ ПАТ «Укртелеком.

Разом з цим, як вбачається з копії протоколу наради ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» від 24.01.2014р., копії листа ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш від 28.01.2014р. №04/00-001218 (а.с. 134, т. 1), та копії протоколу попередніх переговорів від 06.03.2014р. (а.с. 136, т. 1), відповідач фактично визнав спірну заборгованість.

При цьому, є безпідставними твердження апелянта щодо визнання позивачем факту несанкціонованого втручання до телекомунікаційних мереж невстановленими особами виходячи зі змісту листа Сумської філії ПАТ «Укртелеком» від 17.01.2014р. №590000/8-103 (а.с. 132, т. 1). В даному листі позивач посилається на договірні відносини сторін, відповідальність відповідача згідно умов договору, та вважав заборгованість в сумі 324937,60 грн. дебіторською заборгованістю ПАТ «НВАТ «ВНДІКомпресормаш», яку пропонувалось сплатити шляхом відстрочення на 3 місяці або розстрочення на 5 місяців.

Після цього, відповідач на нараді 24.01.2014р. приймає рішення про підготовку листа до ПАТ «Укртелеком» про реструктуризацію суми заборгованості та строків її погашення, що вбачається зі змісту протоколу від 24.01.2014р. ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш (а.с. 133, т. 1).

Вказані обставини справи свідчать про те, відповідач визнавав факт надання послуг на спірну суму Сумською філією ПАТ «Укртелеком», та вважав за можливе врегулювання спору мирним шляхом.

Також, згідно п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживач повинен виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

Однак, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження факту відсутності у нього зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за договором №598302/12-308 від 01.05.2012р., тоді як позивачем належними доказами у справі доведено правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 325088,16 грн. за даним договором.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення з боку відповідача строків оплати вартості наданих послуг, позивач на підставі пункту 5.2. договору та п. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» нарахував відповідачеві пеню в розмірі 9035,34 грн., вимога про стягнення якої правомірно задоволена господарським судом. Крім того, колегія суддів визначає, що господарський суд цілком правильно задоволено заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8796,71 грн. та інфляційних в сумі 2035,57 грн. за весь час прострочення, які нараховані позивачем у відповідності з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 24.06.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Науково-виробниче АТ «ВНДІкомпресормаш», м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 24.06.2014 року у справі № 920/917/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складно та підписано 08.09.2014р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.