Вирок № 40453197, 04.09.2014, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/2980/14-к

Провадження № 1-кп/126/161/14

04 вересня 2014 року Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

із секретарем Тупиця В. В.

за участі прокурора Сосонської А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь Вінницької області кримінальне провадження за ч. 1 ст. 172 КК України внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014020090000010 від 08.05.2014 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Сальково, Гайворонського району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, освіта вища, одружений, працюючий директором ПП "Кірія", маючого на утриманні 2 малолітніх дітей,

за ч. 1 ст. 172 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, працюючи на посаді директора приватного підприємства "Кірія" (код ЄДРПОУ 36833941, м. Бершадь, вул. Чайковського, буд. 1. кв.2), яке здійснює діяльність пов'язану з перевезенням вантажів автомобільним транспортом, являючись службовою особою на яку покладено виконання організаційно - розпорядчих функцій, в порушення вимог ст. 46 Конституції України, ст.ст. 2, 23, 24, 24-1, 50, 94, 106 КЗпП України, ст.ст. 24, 30 Закону України "Про оплату праці" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", використовуючи працю найманих працівників ОСОБА_2 в період з червня по 31 грудня 2013 року та ОСОБА_3 в період з 7 грудня 2013 року по 08 квітня 2014 року, які працювали водіями автомобілів та здійснювали перевезення вантажів на території України та близького зарубіжжя, не оформив в установленому порядку укладення трудових договорів між ПП "Кірія" та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, порушив норми тривалості робочого часу, не виплачував заробітну плату, порушив оплату роботи в надурочний час та не сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі, чим грубо порушив законодавство про працю.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, вину у вчинені злочину визнав повністю, підтвердив вище наведені обставини його скоєння, щиро розкаявся, та просив його суворо не карати.

Приймаючи до уваги повне визнання своєї вини обвинуваченим в об'ємі висунутого йому обвинувачення, а також те, що обвинувачений не піддає сумніву фактичні обставини справи, розуміє зміст цих обставин, тому суд вважає за можливе обмежити дослідження доказів під час судового слідства допитом обвинуваченого.

Допитавши обвинуваченого, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в повному обсязі пред'явленого йому обвинувачення.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172 КК України, тобто: грубе порушення законодавства про працю.

Обираючи вид і розмір покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого ОСОБА_1, що обвинувачений характеризується по місцю проживання з позитивної сторони, притягується до кримінальної відповідальності вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро розкаюється у вчиненому злочині.

В ході судового слідства в діях обвинуваченого ОСОБА_1 виявлено пом'якшуючі вину обставини, передбачені ст. 66 КК України, якими суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих вину ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.

Враховуючи наведене, характер та тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого злочину, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді штрафу в дохід держави.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", ст.ст. 9, 10 Закону України "Про амністію у 2014 році", рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально. Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

За такого, враховуючи наявність клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування відносно нього амністії, відсутність підстав, що не дозволяють застосування амністії, передбачених ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014 році", ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", та те що на момент набрання цим Законом чинності обвинувачений має 2 дітей, яким не виповнилося 18 років, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році".

Керуючись ст.ст. 367, 368, 373, 374 КПК України, Законом України "Про застосування амністії в Україні", Законом України "Про амністію у 2014 році", суд-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1, у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України і призначити йому міру покарання у виді штрафу - 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання, відповідно до ст. 1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд Вінницької області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Вінницької області.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя: