Ухвала суду № 40453020, 10.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13541/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишина В.М. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Бабенка К.А.,

Петрика І.Й.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 30 травня 2013 року № 0000444120, яким публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 9397130,00 грн. зобов'язано сплатити 20 % штрафу у розмірі 657060,58 грн. з податку на прибуток приватних підприємств.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників було проведено перевірку позивача, за результатами якої 14.05.2013 року складено акт № 515/41-20/30019775 про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за І півріччя 2010 року, за 2010 рік, за І квартал 2011 року, за ІІ квартал 2011 року, за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, за ІІІ-IV квартали 2011 року по філії Управління з переробки газу та газового конденсату; за І квартал 2011 року по філії ГУ "Укргазпромгеофізика"; за І квартал 2011 року по філії УКРНДІГАЗ; за І квартал 2011 року, за ІІ-ІІІ квартали 2011 року по філії БУ "Укрбургаз", згідно з висновками якого, у ході перевірки встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, чим порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України. з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «НБ Україна» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року, з 01.11.2011 по 30.11.2011 року.

На підставі висновків акту перевірки 30.05.2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, а саме у сумі 657060,58 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до ПК України, на відміну від Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, які сплачує платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного самим платником податків.

Тобто, ПК України та Закон по-різному регулюють порядок погашення податкового боргу, наявного у платника податків.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій.

Отже, контролюючий орган має право застосовувати п. 87.9 ст. 87 ПК України тільки до погашення податкового боргу, який виник після набрання чинності ПК України (після 01 січня 2011 року). До податкового боргу, який виник до 01 січня 2011 року, норми ПК України не застосовуються.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами дослідження облікової картки платника податків - позивача та розрахунку штрафних санкцій за порушення п. 126.1 ст. 126 та п.п. 6, 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, з'ясовано, що податковий борг позивача утворився до набрання чинності ПК України, тобто до 01 січня 2011 року.

Зокрема, штраф у розмірі 20 % позивачу нараховано за затримку сплати грошового зобов'язання за І півріччя 2010 року у розмірі 262735,90 грн. та за 2010 рік у розмірі 3022562,00 грн. (262735,90 грн. + 3022562,00 грн.)*20% = 657059,58 грн.) та за І квартал 2011 року у розмірі 01,00 грн.

Законом, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону, контролюючий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

До того ж, колегія суддів зазначає, що самостійне зарахування контролюючим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем не правомірно зараховувався сплачений позивачем податок на прибуток в рахунок погашення податкового боргу, який виник до 01 січня 2011 року, з огляду на вищевикладене, висновки податкового органу є неправомірними, та як наслідок, нарахування визначення підприємству суми штрафних санкцій за вказане порушення на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.09.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: К.А. Бабенко

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Бабенко К.А

Петрик І.Й.