Постанова № 40452686, 10.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 вересня 2014 р. №624/640/14-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Гриценко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом ОСОБА_1 до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення суми ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить, стягнути з Кегичівської районної державної адміністрації на її користь належну їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, а саме 27930 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем неправильно застосовано норми Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", у зв'язку із чим неправомірно було відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів. На підставі викладеного просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечувала пославшись на те, що відсутні правові підстави для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів, оскільки з 01.04.2014 року на підставі п.24 Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", виключена ч.13 ст.37 Закону України "Про державну службу", якою передбачалася виплата такої грошової допомоги.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області №54-к від 27.03.2014 року ОСОБА_1 з 27.03.2014 року звільнено із займаної посади - заступника голови районної державної адміністрації, у зв'язку із виявленим станом здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи та достроковим виходом на пенсію, на підставі п.2 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (а.с. 11)

На день звільнення стаж позивача як державного службовця склав 13 років 03 місяці і 28 днів, згідно довідки районної державної адміністрації (а.с. 12)

На час звільнення посадовий оклад позивача становив 2793,00 грн. (а.с.13).

Управлінням пенсійного фонду України в Кегичівському районі Харківської області 04.04.2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" (а.с.21).

Позивач звернувся до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області із заявою про виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, у зв'язку з призначенням пенсії державного службовця.

Листом від 14.05.2014 № 02-03/1623 Кегичівська районна державна адміністрація Харківської області повідомила позивача про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 24 розділу Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.04.2014, частину 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу" виключено.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач народився 02.08.1958 року, має загальний страховий стаж понад 30 років, отже у відповідності до положення ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію у позивача виникає при досягненні 57 років.

Позивач був звільнений 27.03.2014 року тобто менше ніж за півтора року до досягнення граничного віку, у зв'язку з чим набула права на достроковий вихід на пенсію згідно зі статтею 21 Закону України від 16 грудня 1993 року N 3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Згідно частини 13 статті 37 Закону України "Про державну службу", в редакції станом на день звільнення позивача, державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.11.2013 року № 11-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"" (далі - Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2013) було дано офіційне тлумачення положенню частини 13 стаття 37 Закону України №3723-XII.

У відповідності до Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2013 грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону N 3723 не встановлено. Зазначає, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 Кодексу (зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи), не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років. Отже, державний службовець у разі дострокового (не раніше ніж за півтора року до встановленого законодавством строку) виходу на пенсію державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я та неможливістю переведення, за його згодою, на іншу роботу відповідно до частини другої статті 40 Кодексу, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, як і інші державні службовці, які виходять на пенсію з посад державних службовців після досягнення віку, зазначеного в частині першій статті 37 Закону N 3723, має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону України від 16 жовтня 1996 року N 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 69 цього Закону рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, звільнення позивачки з займаної посади з підстав п.2 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, достроково за умови наявності у неї стажу державної служби понад 10 років не є перешкодою для виплати їй грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 3 червня 2014 року (справи NN 21-22а14, 21-35а14, 21-87а14, 21-155а14, 21-170а14), які відповідно до ст. 224-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

В судовому засіданні представник відповідача наголошувала на тому, що відмова відповідача у здійсненні позивачу виплат 10 місячних посадових окладів є правомірною, у зв'язку з тим, що положення Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким частину 13 ст. 37 Закону України № 3723-XII було виключено - набрало чинності з 01.04.2014 року, пенсія призначена 04.04.2014 року, а відтак позивач звернувся із заявою про виплату йому зазначеної допомоги під час дії Закону України, яким було виключено положення про виплату вказаних коштів.

Згідно абз. 3 пп. 2 п. 24 розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" було виключено частину 13 статті 37 Закону України №3723-XII, якою передбачалася виплата державним службовцям грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

У відповідності до абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" визначено, що зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, крім: абзацу другого підпункту 3 пункту 3, підпунктів 2 і 3 пункту 8, пункту 23, абзацу другого підпункту 2 пункту 24, пункту 25, підпункту 2 пункту 28 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 травня 2014 року.

Відтак, у відповідності до абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" абзац3 підпункту 2 пункту 24 Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII, яким було виключено частину 13 статті 37 Закону України №3723-XII набрав чинності з 1 квітня 2014 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В розділі 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) суд зазначив, що закріплений у частині першій статті 58 Конституції України принцип дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, на час звільнення позивача діяв Закон України "Про державну службу" у редакції, згідно з якою передбачалася виплата грошової допомоги, за наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Суд вважає, що в даному випадку необхідність виплати грошової допомоги пов'язана не з фактичною датою призначення пенсії 04.04.2014 року, як зазначив відповідач, а саме з фактом звільнення державного службовця із займаної посади, у зв'язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи та виникненням у позивача права на достроковий вихід на пенсію.

Таким чином, оскільки позивача було звільнено із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію саме 27.03.2014р., то, на переконання суду, в нього виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів саме з цієї дати.

Оскільки зміни до частини 13 статті 37 Закону набрали чинності після виникнення у відповідача обов'язку сплатити позивачу грошову допомогу, тому вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Це обумовлюється тим, що Закон України від 27.03.2014 року №1166-VII, не має зворотної дії у часі.

Таким чином, з 27.03.2014 року у відповідача виник обов'язок сплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, однак цей обов'язок відповідач не виконав до цього часу.

Згідно довідки районної державної адміністрації на час звільнення позивача посадовий оклад її становив 2793,00 грн. Відтак, відшкодуванню позивачу підлягають 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцеві, що складає 27930,00 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних посадових окладів відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу». В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 94, 128, 159, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з Кегичівської районної державної адміністрації ( Харківська область, смт. Кегичівка вул. Волошина 50, код 04059585) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) грошову допомогу у розмірі 27930.00 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот тридцять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.