Ухвала суду № 40452507, 28.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13945/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2013 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000631702 від 29.04.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Бриз групп» за період жовтень 2010 року та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» за період червень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 1 911,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС складено акт № 1625/17.2-НОМЕР_1 від 12.04.2013 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000631702 від 29.04.2013, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 866,50 грн., у тому числі: 1 911,00 грн. - основний платіж, 955,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатом процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000631702 від 29.04.2013 ГУ Міндоходів та зборів у м. Києві скасовано частково - суму грошового зобов'язання зменшено в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 740,12 грн.

Згідно з п. 60.4 статті 60 ПК України після часткового задоволення скарги платника податків і зменшення суми грошового зобов'язання податкове повідомлення-рішення буде вважатись відкликаним з дня отримання нового податкового повідомлення-рішення на зменшену суму, яке державна податкова інспекція має направити платнику податків, відповідно до абзацу другого пункту 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 №2135/22447.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач нове податкове повідомлення-рішення за наслідками процедури адміністративного оскарження не приймав, в картах особового рахунку платника податків (позивача) обліковується недоїмка за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Аналіз пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, абзацу 11 статті 1, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ в Солом'янському районі міста Києва ДПС № 1625/17.2-НОМЕР_1 від 12.04.2013 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та його контрагентами: ТОВ «Бриз групп» та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» за договором №8/10-1 від 08.10.2010 та рахунком-фактури № 1285 від 07.06.2011.

Судом першої інстанції встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ «Бриз групп» (виконавець) був укладений договір № 8/10-1 від 08.10.2010 на ремонт кондиціонерів, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту кондиціонера канальної системи, а замовник - прийняти і оплатити роботи.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії договору № 8/10-1 від 08.10.2010; копію рахунку-фактури № БГ-0000465 від 20.10.2010; податкової накладної № 534 від 20.10.2010; акту здачі-прийому виконаних робіт № 524 від 20.10.2010; платіжного доручення № 281 від 22.10.2010.

ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Бриз групп» вказано на акт ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва МО ДПС № 894/22-225/34948895 від 09.11.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бриз групп» щодо підтвердження господарських відносин з приватним підприємством «Інвестиційно-будівельною компанією «Люксор» та контрагентами-покупцями за період жовтень 2010 року.

Також, між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» був укладений усний договір на підставі рахунку-фактури № 1285 від 07.06.2011 на кондиціонер Hyundai HSI/HUI-09H99X та монтаж кондиціонера.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду першої інстанції копії рахунку-фактури № 1285 від 07.06.2011; видаткової накладної № 080602 від 08.06.2011; податкової накладної № 111 від 08.06.2011; акту здачі-прийому виконаних робіт від 08.06.2011 без номеру; платіжного доручення №336 від 08.06.2011.

ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» вказано на акт Бориспільської ОДПІ м. Борисполя Київської області № 282/7/23-1/36803875 від 05.10.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТПК «Техномашпостач» щодо підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість за період червень 2011 року - червень 2012 року.

Незважаючи на неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, за відсутності аналізу первинних та податкових документів ФОП ОСОБА_2, органами державної податкової служби робляться висновки щодо відсутності реального здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки у останніх відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.

Так, відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, які покладено в основу висновків актів перевірок на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентами.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

У відповідності до статті 61 Конституції України недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

На виконання вимог ст. 71 КАС України відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 02.09.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Сорочко Є.О.