Постанова № 40452326, 09.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 року № 813/5848/14

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

за участю представника відповідача Дац Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Золочівському районі Львівської області про зобов'язання вчинити дії та стягнути суму пенсії,-

в с т а н о в и в :

20 серпня 2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Золочівському районі Львівської області про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів в сумі 550,80 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує ст. 21 та ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що ним понесено витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на загальну суму 550,80 грн., а відтак відповідач зобов'язаний включити в акти звірки вказану суму.

Позивач не забезпечив явки представника в судове засідання, подав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Просив задоволити позов.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав, що механізм відшкодування визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який передбачає відшкодування на централізованому рівні. Крім того зазначає, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2, не пов'язаний з виробництвом, а, відтак, для відповідача зазначений випадок не є страховим.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В актах щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за лютий - липень 2014 вказано кількість осіб та суми витрат що підлягають відшкодуванню.

Згідно зі списками осіб, пенсії яких пред'явлені для відшкодування УПФ України в Золочівському районі і не прийняті до відшкодування ВВД ФССНВВПЗ України в Золочівському районі Львівської області за вересень лютий - липень 2014 року неприйнята загальна сума пенсії гр. ОСОБА_2 становить 550,00 грн.

Стаття 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" дає повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 та зареєстрованого 16.05.2003 року в Міністерстві юстиції України (далі - Порядок), визначено механізм відшкодування на централізованому рівні витрат Пенсійного Фонду, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" постанов Кабінету Міністрів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного Фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом встановлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, вищезгаданим Порядком встановлено вимогу підписання актів звірки розрахунків у разі відсутності спору між сторонами.

Таким чином, при наявності спору між сторонами, вимога позивача спонукати відповідача прийняти до заліку суми виплат державної адресної допомоги не врегулює спірних правовідносин, що також виключає можливість її задоволення судом.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів, виплачених позивачем ОСОБА_2 за період з 01.02.2014р. по 31.07.2014 року. Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

В ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зазначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора, що сталися процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Відповідно до п. 8 "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 623 від 10.08.1993 року (відповідно до чинного на той момент законодавства), за результатами розслідування не складаються акти за формою Н-1 і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками: під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства; за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; за наявності тимчасової або постійної прописки; під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу власника, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів; внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи; під час скоєння крадіжок або інших злочинів, якщо ці дії зафіксовані і на них є офіційний висновок суду або прокуратури; у разі природної смерті або самогубства за винятком випадків, зазначених у пункті 3 цього Положення, що підтверджено висновками відповідних органів.

Згідно з п. 9 відповідного Положення, якщо за підсумками розслідування буде вирішено, що нещасний випадок не підлягає обліку і на нього не повинен складатися акт за формою Н-1, то в такому разі складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм). Вимоги цього Положення на такий випадок не поширюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд зважає на доводи позивача про те, що нещасний випадок оформлений актом форми Н-1 про нещасний випадок, копія якого долучена до матеріалів справи, однак згідно з цим актом випадок з ОСОБА_2, працюючим на посаді слюсаря - ремонтника у відділі головного механіка на Золочівському цукровому заводі, стався 30.05.1994 року під час виготовлення для особистої потреби без дозволу адміністрації деталі на заточеному верстаті в механічній майстерні та в не робочий час, в порушення виробничої дисципліни і техніки безпеки /п. 2, 4, 7, 14 Акту/. Відповідно в самому акті зазначено, що цей випадок не підлягає обліку як нещасний випадок на виробництві. Підстава п. 8 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Вищевказані встановлені судом фактичні обставини справи вказують на безпідставність позовних вимог про стягнення з ВВД ФССНВВПЗ України в Золочівському районі суми пенсії виплаченої управлінням ПФУ в Золочівському районі ОСОБА_2 за період з 01.02.2014 року по 31.07.2013 року, оскільки відсутні належні та допустимі докази настання нещасного випадку з ОСОБА_2 на виробництві при виконанні трудових обов'язків в робочий час, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтовність позовних вимог, а відтак про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 11.09.2014 року.