Рішення № 40451067, 08.09.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.2014 Справа № 920/473/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська проектно-будівельна компанія «Укрбудінвест», м.Суми,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивача: Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, м. Суми

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії

СУДДЯ О.В.КОВАЛЕНКО

Представники:

Від позивача: Пак П.В., довіреність від 21.04.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Кузченко Т.М., довіреність №165/11.01-20 від 10.02.2014 р.

При секретарі судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0775 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язати відповідача знести огорожу на земельній ділянці по АДРЕСА_2, а також стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Третя особа в письмових поясненнях №42-14/05-01Г від 10.04.2014 р. просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначила, що відповідачем спірна земельна ділянка зайнята самовільно та використовується не за цільовим призначенням. В судовому засіданні представник підтримав позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.04.2014 р. провадження у справі було зупинене до вирішення по суті пов'язаної з нею справи №920/591/14 за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми, до відповідачів: 1. Сумської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська проектно-будівельна компанія «Укрбудінвест», про визнання протиправним рішення та визнання недійсним договору оренди.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою господарського суду Сумської області від 19.08.2014 р. провадження у справі №920/473/14 було поновлене.

Судом встановлено, що 07 лютого 2007 р. між Сумською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумська проектно-будівельна компанія «Укрбудінвест» на підставі рішення Сумської міської ради від 27.12.2006 № 346-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради» був укладений договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - «Договір»), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,6879 га, у тому числі земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,3317 га - кадастровий номер 5910136600:17:031:0032 та земельна ділянка № 2 площею 0,3562 га - кадастровий номер 5910136600:17:032:0010.

Договір зареєстрований у Сумському міському відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» 02.09.2010 р. за №0410633800222.

Згідно п. 2.2. Договору договір укладається терміном до 27 грудня 2011 р. (при умові перенесення та відновлення корту та басейну).

На підставі пункту 21 додатку 2 до рішення Сумської міської ради від 30.11.2011 № 966-МР «Про надання в оренду, поновлення терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям, підприємцям і громадянам» між Сумською міського радою та ТОВ «СПБК «Укрбудінвест» був укладений договір про внесення змін № 2 до договору оренди земельної ділянки від 07.02.2007 р., відповідно до якого частина перша пункту 2.2 розділу 2 «Умови договору» викладена у новій редакції, а саме: «Договір укладається терміном до 27 грудня 2016 р. (при умові перенесення та відновлення корту та басейну)».

Зі змісту п. 2.1. Договору вбачається, що земельна ділянка надається в оренду під будівництво житлового комплексу, згідно з Українським класифікатором цільового використання - землі громадського призначення.

Відповідно до п. 2.3. Договору земельна ділянка передається в оренду за актом прийому-передачі, який оформлюється в строк не пізніше 7 днів з моменту набуття чинності цим Договором.

Вказаний акт прийому-передачі об'єкту оренди був підписаний 07.02.2007 р.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що він є добросовісним землекористувачем спірної земельної ділянки, проте відповідач наприкінці 2013 року самовільно зайняв частину земельної ділянки НОМЕР_2 (кадастровий номер 5910136600:17:031:0032), встановивши огорожу та розмістивши автостоянку, у зв'язку з чим позивач звертався в Прокуратуру м. Суми, Державну інспекцію сільського господарства в Сумській області, а також в Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, проте відповідач не усунув перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою, а отже змушений звернутись в суд за захистом свого порушеного права.

Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК України).

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.06.2014 р. у пов'язаній справі №920/591/14 за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми, до відповідачів: 1. Сумської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська проектно-будівельна компанія «Укрбудінвест», про визнання протиправним рішення та визнання недійсним договору оренди в задоволенні позовних вимог було відмовлено. Відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 р. в цій же справі зазначене рішення господарського суду залишене без змін.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаними рішеннями встановлено факт відповідності вимогам чинного законодавства рішення Сумської міської ради №966-МР від 30.11.2011 р., а саме п.21 додатку 2 до рішення, яке було підставою продовження терміну Договору та внесення відповідних змін до Договору.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011, № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки являються будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт порушення вимог земельного законодавства в частині самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,0775 га та її використання відповідачем для розміщення автомобільної стоянки, про що свідчать висновки, викладені в листі прокурора Сумської області №120-119/вих.14 від 07.02.2-14 р., листі департаменту містобудування та земельних відносин №660/22.01-24 від 09.06.2014р. та акті обстеження спірної земельної ділянки.

Крім того, частиною 5 ст. 20 ЗК України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Судом також встановлено, що відповідач використовував земельну ділянку для розміщення автомобільної стоянки, проте земельна ділянка згідно Договору повинна використовуватись виключно для будівництва житлового комплексу, що також є порушенням вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши викладене вище, суд дійшов до висновку про те, що позивачем подано достатні докази на підтвердження факту самовільного зайняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,0775 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином суд дійшов до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, а тому вважає за необхідне зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0775 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, а також зобов'язати відповідача знести огорожу на земельній ділянці по АДРЕСА_2.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0775 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) знести огорожу на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0775 га по АДРЕСА_2.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська проектно-будівельна компанія «Укрбудінвест» (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3/1, код 34328553) 2 436 грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 12.09.2014 р.

Суддя О.В. Коваленко