Постанова № 40449363, 03.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. Справа № 804/433/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д. П. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа - Груп» «АПК - Інформ» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2014р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районні міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 03.12.2013 року № 0003572203.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 24.01.2014 р.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням заперечень до позову судом були встановлені наступні обставини.

Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом відповідач) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа - Груп» «АПК - Інформ» (далі за текстом позивач) за серпень 2013 року.

За результатами перевірки встановленні порушення п.п. 193.1 статті 193, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-6, а саме до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, які не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами), а саме на думку відповідача підприємство неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 125 653,00. У зв'язку з чим платником податків було завищено податковий кредит по податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 125 653,00 грн.

Викладені порушення стали підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 03.12.2013 року № 0003572203 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 157 066,25 грн.

Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 03.12.2013 року № 0003572203, копія акту перевірки № 1170/22-03/38361264 від 15.11.2013 року, копія наказу на проведення перевірки від 11.11.2013 року № 387, копія повідомлення від 11.11.2013 року із поштовим повідомленням про отримання, копія листа від 21.10.2013 року про надання документів та письмових пояснень, копія відповіді від 24.10.2013 року.

Як вказано в запереченні до позову, що первинні документи (акти виконаних робіт), не містять змісту та обсягу господарських операцій по господарських відносинах позивача з ТОВ «А.В.А.Н.Г.Р.Д.» за серпень 2013 року по договору від 01.07.2013 року № ИУ - 010713/1. Але відповідачем в акті перевірки, не встановлено та не відображено інформацію про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «А.В.А.Н.Г.Р.Д» які не спричинили реального настання правових документів, які складені на операції що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі, що не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Правочин, що був предметом перевірки недійсними у судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, при цьому все отримано позивачем по відповідних договорах (послуги), було використане позивачем у його власній господарській діяльності. З огляду на наведене, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д».

Також, у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, зчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентами у відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, зідповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, зстановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д» надавало позивачу послуги згідно укладеного між сторонами договору від 01.07.13р. №ИУ-010713/1. Факт здійснення господарських операцій за цим договором підтверджується первинними документами.

На час укладення угоди між Позивачем та ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д» та її виконання вказаний суб'єкт господарювання був зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платниками податку на додану вартість.

У зв'язку з вище наведеним суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки не обґрунтовані та не відповідають дійсності.

Відповідно до цього господарська діяльність позивача направлена на реальне настання правових наслідків та він правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми за правочином, укладеним з ТОВ «А.В.А.Н.Г.А.Р.Д», на підставі належним чином оформлених первинних документів, отриманих в ході реального виконання господарських операцій, що ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, та з боку позивача були надані всі документи які підтвердили цей факт.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, цілком правомірними та відповідають чинному законодавству, і позивачем було доведено їх правомірність.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районні міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 03.12.2013 року № 0003572203.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа - Груп» «АПК - Інформ» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3141 (три тисячі сто одна гривна) грн.33 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.П. Павловський