Рішення № 40448934, 05.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.14р. Справа № 904/5635/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка", м. Київ

до Комунального підприємства "ДНІПРОДОРСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 763 027,45 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Мороз О.О., довіреність № 75 від 03.07.2014 року, представник;

від відповідача: Майборода В.І., довіреність № 29 від 23.01.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "ДНІПРОДОРСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 2 763 027,45 грн., з яких: 2 394 996,34 грн. - основний борг, 303 079,93 грн. - інфляційні втрати, 64 951,18 грн. - 3% річних. Судовий збір у сумі 55 260,56 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним на підставі договору № 002 від 14.05.2013 року було поставлено на користь відповідача товар, який останнім у повному обсязі не оплачений, у зв'язку з чим відповідач заборгував 2 394 996,34 грн., що й стало підставою для нарахування інфляційних втрат у сумі 303 079,93 грн. та 3% річних у сумі 64 951,18 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з наведених у ньому підстав.

Відповідач не скористався передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України правом надати відзив на позов.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги в частині основної суми боргу визнав повністю, а щодо нарахованих до сплати 3% річних та інфляційних втрат заперечував, обгрунтовуючи свою правову позицію відсутністю у договорі строку виконання грошового зобов'язання.

Розгляд справи призначався на 02.09.2014 року та 08.09.2014 року.

У судовому засіданні 08.09.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" (далі - Позивач) та Комунальним підприємством "ДНІПРОДОРСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради (далі - Відповідач, Замовник) було укладено договір № 002 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору позивач зобов'язується у 2013 році поставити замовникові товари, а замовник - прийняти і оплатити товари за кодом 27.90.7 - устаткування електричне сигналізаційне, убезпечувальне, регулювання руху на залізницях, трамвайних коліях, автомобільних дорогах, внутрішніх водних шляхах, майданчиках для паркування, портових спорудах і летовищах.

Згідно з пунктом 1.2. договору найменування (номенклатура, асортимент) товару:

- світлофор Т-1.3., кількість 30, ціна за одиницю 5000,00 грн., сума 150 000,00 грн.;

- світлофор П1.1.- з табло відліку часу, кількість 138, ціна за одиницю 3 822,50 грн., сума 527 505,00 грн.;

- світлофор Т 1.9., кількість 4, ціна за одиницю 6 902,50 грн., сума 27 610,00 грн.;

- табло відліку часу - 200, кількість 316, ціна за одиницю 1 250,00 грн., сума 395 000,00 грн.;

- табло відліку часу - 300, кількість 381, ціна за одиницю 1 929,15 грн., сума 735 006,15 грн.;

- модуль світлодіодний червоний для світлофору d 300, кількість 90, ціна за одиницю 1 100,00 грн., сума 99 000,00 грн.;

- модуль світлодіодний жовтий для світлофору d 300, кількість 90, ціна за одиницю 1 100,00 грн., сума 99 000,00 грн.;

- модуль світлодіодний зелений для світлофору d 300, кількість 80, ціна за одиницю 1 400,00 грн., сума 112 000,00 грн.;

- модуль світлодіодний червоний для світлофору d 200, кількість 8, ціна за одиницю 933,30 грн., сума 7 466,40 грн.;

- модуль світлодіодний жовтий для світлофору d 200, кількість 8, ціна за одиницю 933,30 грн., сума 7466,40 грн.;

- модуль світлодіодний зелений для світлофору d 200, кількість 8, ціна за одиницю 1 150,00 грн., сума 9 200,00 грн.;

- додаткова секція для світлофору, кількість 16, ціна за одиницю 1 400,00 грн., сума 22 400,00 грн.

Разом: 2 629 984,74 грн. з ПДВ.

Пункт 3.1. договору передбачає, що ціна цього договору становить 2 629 984,74 грн., у тому числі 20% ПДВ - 438 330,79 грн.

За умовами пункту 5.1. договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: за домовленістю.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язання.

На підставі договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2629 984,74 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 887 від 15.07.2013 року на суму 399 839,40 грн., № 1068 від 20.08.2013 року на суму 1 228 931,10 грн., № 1140 від 02.09.2013 року на суму 1 001 214,24 грн. (а.с. 17, 21, 24 том 1), а також належним чином оформленими відповідачем довіреностями на його отримання, а саме: № 90 від 15.07.2013 року, № 99 від 20.08.2013 року, № 105 від 02.09.2013 року (а.с. 18, 22, 25 том 1).

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення позивачем рахунка на оплату, після поставки.

Позивачем були виставлені відповідачу для оплати рахунки-фактури № 1417 від 15.07.2013 року на суму 399 839,40 грн., № 1804 від 14.08.2013 року на суму 1 228 931,10 грн., № 1869 від 02.09.2013 року на суму 1 001 214,24 грн., що відповідачем не заперечується (а.с. 15-16, 19-20, 23 том 1).

На час звернення позивача з позовом до суду - 30.07.2014 року відповідач за отриманий товар розрахувався частково у загальній сумі 234 988,40 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 31.07.2013 по 16.10.2013 року (а.с. 45 - 49 том 1). Несплачена частина т овару становить 2 394 996,34 грн. (2629984,74 - 234988,40 = 2394996,34).

Невиконання відповідачем у повному обсязі зобов'язань щодо оплати поставленого товару і є причиною виникнення спору.

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 530 цього Кодексу встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встанвений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом пукту 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобовязання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати т овару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За викладеного та відповідно до приписів частини першої статті 692 Цивільного кодексу України поставлений товар мав бути оплачений в наступний строк:

- за видатковою накладною № 887 від 15.07.2013 року на суму 399 839,40 грн. - до 16.07.2013 року;

- за видатковою накладною № 1068 від 20.08.2013 року на суму 1 228 931,10 грн. - до 21.08.2013 року;

- за видатковою накладною № 1140 від 02.09.2013 року на суму 1 001 214,24 грн. - до 03.09.2013 року.

Враховуючи встановлені обставини справи і відповідно до умов договору строк оплати є таким, що настав, а вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар є такими, що підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 2 394 996,34 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 64 951,18 грн. розраховані відповідно до наступного розрахунку:

- із простроченої заборгованості за видатковою накладною № 887 від 15.07.2013 року на суму 399 839,40 грн. (з урахуванням оплати: 31.07.2013 - 71000,00 грн.; 15.08.2013 - 25373,40 грн.; 03.09.2013 - 26 180,00 грн.; 30.09.2013 - 22 644,32 грн.; 16.10.2013 - 89 790,68 грн.):

за період з 16.07.2013 року по 30.07.2013 року у сумі 492,95 грн.;

за період з 31.07.2013 року по 14.08.2013 року у сумі 378,39 грн.;

за період з 15.08.2013 року по 02.09.2013 року у сумі 448,96 грн.;

за період з 03.09.2013 року по 29.09.2013 року у сумі 592,56 грн.;

за період з 30.09.2013 року по 15.10.2013 року у сумі 313,94 грн.,

за період з 16.10.2013 року по 14.07.2014 року у сумі 3 671,89 грн.;

- із простроченої заборгованості за видатковою накладною № 1068 від 20.08.2013 року на суму 1 228 931,10 грн. - за період з 21.08.2013 року по 14.07.2014 року у сумі 33 130,64 грн.;

- із простроченої заборгованості за видатковою накладною № 1140 від 02.09.2013 року на суму 1 001 214,24 грн. - за період з 03.09.2013 року по 14.07.2014 року у сумі 25 921,85 грн.

За наслідками перевірки здійсненого розрахунку 3% річних порушень не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 64 951,18 грн.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 303 079,93 грн. з урахуванням сум поставок товару за видатковими накладними на загальну суму 2 629 984,74 грн., часткової оплати на загальну суму 234 988,40 грн. (з 31.07.2013 - 71000,00 грн.; 15.08.2013 - 25373,40 грн.; 03.09.2013 - 26 180,00 грн.; 30.09.2013 - 22 644,32 грн.; 16.10.2013 - 89 790,68 грн.) з урахуванням періоду заборгованості з 16.07.2013 року по 14.07.2014 року.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійсненою перевіркою розрахунку інфляційних втрат підстав для їх зменшення не встановлено, а тому заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 303 079,93 грн.

За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України).

За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" рівень мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня визначено у сумі 1 218,00 гривень.

З урахуванням ціни позову у сумі 2 763 027,45 грн. судовий збір повинен складати 55260,55 грн. (2 763 027,45 х 2% = 55 260,55).

Під час звернення до суду позивач сплатив за платіжним дорученням № 294 від 17.07.2014 року судовий збір у загальній сумі 55 260,56 грн. (а.с. 7 том 1).

Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 0,01 грн. (55 260,56 - 55 260,55 = 0,01).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ухвали господарського суду судовий збір у сумі 0,01 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 294 від 17.07.2014 року.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 55 260,55 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "ДНІПРОДОРСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради (49006, м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, буд. 20, ідентифікаційний код 32835620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" (02094, м. Київ, вул. Краківська, буд 13-Б, офіс 128, ідентифікаційний код 38013959) основний борг у сумі 2 394 996,34 грн., 3% річних у сумі 64 951,18 грн., інфляційні втрати у сумі 303 079,93 грн., судовий збір у сумі 55 260,55 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" (02094, м. Київ, вул. Краківська, буд 13-Б, офіс 128, ідентифікаційний код 38013959) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 0,01 грн., про що винести ухвалу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2014 року.

Суддя І.І. Колісник