Рішення № 40448931, 12.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2014 р. Справа № 903/787/14

за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луцьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс", с.Старовойтове, Любомильський район, Волинська область

про стягнення 68000 грн. штрафу та 22440 грн. пені

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Луговий С.А., довіреність № 13 від 22.01.2014 р.;

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ: Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 26.08.2014р. звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" про стягнення 68000 грн. штрафу та 4080 грн. пені, нарахованих за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2014р. №19 по справі № 9-14.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.08.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 10.09.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

08.09.2014р. на адресу господарського суду Волинської області від Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог за вих. №20/1.25-1555 від 05.09.2014р., згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 68000 грн. штрафу та 22440 грн. пені, що нарахована за період з 19.08.2014р. по 09.09.2014р..

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 28.08.2014р., позивач в даній заяві повідомляє про те що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору. До даної заяви додано опис вкладення до рекомендованого листа з квитанцією про направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19248713 від 05.09.2014р..

Суд розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог за вих. №20/1.25-1555 від 05.09.2014р., яка подана до початку розгляду справи по суті та підтримана в судовому засіданні представником позивача, в порядку ст.22 ГПК України приймає її, тому справа вирішується з нової ціни позову у сумі 90440 грн., з них 68000 грн. - штраф та 22440 грн. - пеня.

10.09.2014р. на адресу суду від арбітражного керуючого товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" поступило клопотання №171 від 10.09.2014р., про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути останнього у судове засідання.

Суд розглянувши клопотання арбітражного керуючого про відкладення розгляду справи, вважає дане клопотання необґрунтованим та безпідставним, тому відхиляється судом у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Положення Господарського процесуального кодексу України не містять конкретних вимог щодо повноважень осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Згідно із ст. 28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть також інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації.

В судовому засіданні 10.09.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Відповідач вимоги ухвали суду від 28.08.2014р. не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвала господарського суду Волинської області від 28.08.2014р. повернулася суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Дана ухвала була надіслана відповідачу на адресу зазначену у позові, а саме: Волинська обл., Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул.Прикордонників, 7-А.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час і місце слухання справи та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

Рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2014р. №19 у справі №9-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення), визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" та товариство з обмеженою відповідальністю "Б.К.С." узгодивши свою поведінку під час участі у відкритих торгах на закупівлю продуктів нафтопереробки рідких (бензинів моторних в асортименті та дизпалива), що проводилися Ягодинською митницею Міндоходів 15.06.2011р., в результаті чого було усунуто конкуренцію між ними, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6; п. 1 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

За вчинене порушення відповідно до абзацу 2 частини другої статті 52 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" на товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" було накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно статті 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Позивачем на адресу відповідача надісланий витяг з рішення від 29.05.2014 року № 19 згідно супровідного листа № 26/1.34-1413 від 03.06.2014р. (а.с.13) та отриманий останнім 18.06.2014р., що стверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа №4302100381142 (а.с.14).

Згідно ч.1 статті 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Доказів скасування чи визнання недійсним рішення №19 від 29.05.2014р. у справі №9-14 адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у встановленому законом порядку, суду не надано, тому є обов'язковим до виконання.

Враховуючи вищезазначене, двомісячний строк з дня одержання відповідачем рішення №19 від 29.05.2014 року закінчився 18 серпня 2014 року, проте відповідачем не сплачений штраф в строк до 18 серпня 2014 року та в 5-денний строк не надіслано позивачу доказів такої сплати.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 68000 грн. штрафу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

За період з 19.08.2014р. по 09.09.2014р. ТзОВ "Техно-сервіс плюс" нараховано 22440 грн. пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу 68000 грн., яка є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.25 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 251 Господарського кодексу України антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за: вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству.

Ч.2 ст. 251 ГК України встановлено, що вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є суб'єктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.

Також суд зазначає, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18334459 від 13.03.2014р. та №19248713 від 05.09.2014р., щодо відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" 11.09.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство - справа №903/134/13-г, а 12.03.2014р. - введено процедуру санації.

Керуючим санацією товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс плюс" призначено Побережного Володимира Трохимовича.

Закон України "Про захист економічної конкуренції", на підставі приписів якого Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України нараховано відповідачу штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.

Названий закон не регулює ані цивільно-правових відносин, ані відносин у сфері оподаткування.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Виходячи з наведеного, зазначені нарахування, застосовані Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно, не порушуючи положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки дія мораторію на задоволення вимог кредиторів на них не поширюється.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній в постанові №3-36гс13 від 24 грудня 2013 року у справі № 922/770/13-г.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 68000 грн. штрафу та 22440 грн. пені.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та приписи статей 3, 6 Закону України "Про судовий збір" щодо обов'язковості справляння та сплати судового збору, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, результати вирішення спору та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача належить стягнути 1827 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" (44332, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул.Прикордонників, 7-А., код ЄДРПОУ 34313877) штраф в розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч гривень) грн. та пеню за прострочення сплати штрафу в розмірі 22440 (двадцять дві тисячі чотириста сорок гривень) грн. зарахувавши кошти згідно ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014рік" одержувач: ГУДКСУ у Волинській області, інд. код. 38031501, рахунок 31110106700262 в УДКСУ у Любомльському районі МФО 803014, призначення платежу: штраф за порушення конкуренційного законодавства згідно рішення від 29.05.2014 року № 19 за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс" (44332, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул.Прикордонників, 7-А., код ЄДРПОУ 34313877) судовий збір в розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинської області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу судовий збір, за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-сервіс плюс".

Повний текст рішення складено

12.09.2014

Суддя А. С. Вороняк