Постанова № 40448343, 28.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2014 року № 826/8896/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росшина" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росшина» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 січня 2014 року № 0000262206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8896/14, закінчити підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14 липня 2014 року.

У судовому засіданні 14 липня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі. Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Росшина» з питань дотримання вимог валютного законодавства України по розрахунках по контрактах від 21 травня 2012 року № Better UA-01 та від 16 жовтня 2013 року № WHROS-3 на підставі листів ПАТ «Фідокомбанк» від 08 липня 2013 року № 66110/3256, від 08 серпня 2013 року № 66110/3671, 06 вересня 2013 року № 6611/4073, від 08 листопада 2013 року № 201/3938 та № 201/3939, за результатом якої складено акт перевірки від 27 грудня 2013 року № 878/26-54-22-06-33483573.

Висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з внесеними змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне надходження товару по контракту від 16 жовтня 2012 року №СF-16/10/2012 на суму 6600,00 дол. США з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортній операції на 35 днів, на суму 22069,00 дол. США - на 1 день, на суму 11000,00 дол. США- на 2 дні, на суму 80,00 дол. США - на 10 днів, на суму 3356,00 дол. США - на 45 днів та на суму 13159,20 дол. США на 6 днів та по контракту від 16 жовтня 2013 року № WHROS-3 з нерезидентом «Zhangzhou Yongyulong Precise Hardware Сo.,Ltd» (Китай) з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортній операції на суму 15847,88 дол. США на 22 дні;

- пункту 1 статті 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93 із змінами і доповненнями, а саме: не відображення суми дебіторської заборгованості -6600,00 дол. США у податковій звітності станом на 01 липня 2013 року.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 16 січня 2014 року № 0000262206 позивачу нараховано пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 20490,00 грн.

Таким чином, посилаючись на помилковість внесення інспектором в графу «дата імпортної операції» не дату ввезення товару на митну територію України, дату прийняття товару до розмитнення, позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

Заперечення відповідача співпадають із висновками акту перевірки від 27 грудня 2013 року № 878/26-54-22-06-33483573.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Росшина» укладено контракт від 21 травня 2012 року № Better UA-01 з нерезидентом «Zhangzhou Yongyulong Precise Hardware Сo.,Ltd» (Китай) на купівлю сталевих дисків колес ходових.

Відповідно до пункту 2.1. Контракту за домовленістю Сторін передоплата складає 30% від загальної суми проформи-інвойсу, балансовий платіж - 70% після відвантаження товару на підставі копії коносамента та кінцевого інвойсу.

Пунктом 3.2. встановлено, що Продавець зобов'язується відвантажити товар протягом 15 днів з дати передоплати.

На виконання умов контракту Покупцем перераховано валютні кошти в загальній сумі 168765,00 дол. США. В тому числі на суму 6600,00 дол. США граничний термін надходження товару - 18 червня 2013 року, на суму 22069,00 дол. США - 23 липня 2012 року, на суму 3356,00 дол. США - 05 серпня 2013 року та на суму 13159,20 дол. США - 17 жовтня 2013 року. Товар від Продавця надійшов, згідно з ВМД на загальну суму 168765,00 дол.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Росшина» укладено контракт від 16 жовтня 2013 року № WHROS-3 з нерезидентом «Zhangzhou Yongyulong Precise Hardware Сo.,Ltd» (Китай), предметом якого є купівля товарів - сталевих дисків колес ходових.

За умовами Контракту, оплата товару здійснюється в дол. США в два етапи: перший етап - передоплата в розмірі 20% від суми Специфікації, другий - 80% від суми комерційного інвойсу після отримання копії коносаменту.

Пунктом 4.1. Контракту передбачену, що товар повинен бути відвантажений на борт судна для доставки Покупцю протягом 25 днів з моменту отримання передоплати.

На виконання умов контракту Покупцем перераховано валютні кошти в загальній сумі 77928,30 дол. США. В тому числі на суму 15847,88 дол. США граничний термін надходження товару - 22 жовтня 2013 року.

Перевіркою встановлено, що Товар від Продавця надійшов, згідно з ВМД на загальну суму 77928,30 дол. США, в тому числі на суму 15847,88 дол. США з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортній операції на 22 дні.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно до пункту 49 частини 1 статті 4 пропуск товарів через митний кордон України - надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Дослідивши матеріали справи, зокрема надані позивачем копії ВМД за перевіряений період, судом встановлено, що при розрахунку грошового зобов'язання відповідачем датою імпортної операції визначено дату прийняття товару до розмитнення, замість дати ввезення товару на митну територію.

Відповідно до статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Статтею 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Таким чином, оформлена вантажно-митна декларація в режимі ІМ-40 не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Враховуючи викладене, датою поставки імпортованого товару для застосування положень статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», слід вважати ввезення товару на митну територію України та перебування товару піл митним контролем, підставою для якого в режимі імпорту - є наявність на товаросупровідних документів відтиску штампу «під митним контролем».

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2009 року.

Натомість, відповідачем при розрахунку дат імпортних операцій взято до уваги відтиски штампів не Південної митниці, а виключно Київської регіональної митниці, що свідчить про невірність розрахунків відповідача граничних термінів надходження товарів.

Згідно копій вантажно-митних декларацій та даних про виконання імпортних товарів, доводи відповідача про порушення ТОВ «Росшина» граничних строків розрахунків є необґрунтованими.

Таким чином, в межах спірних правовідносин, судомне встановлено порушень з боку позивача валютного законодавства по взаємовідносинах із нерезидентом «Zhangzhou Yongyulong Precise Hardware Сo.,Ltd» (Китай).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Росшина" підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росшина» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16 січня 2014 року № 0000262206.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росшина» за рахунок державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник