Постанова № 40448340, 18.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 серпня 2014 року № 826/10512/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва

до

Головного управління юстиції в м.Києві

про

скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві від 26 червня 2014 року ВП № 26067718 про накладання штрафу у розмірі 1360,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 серпня 2014 року.

У судовому засіданні 13 серпня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва від 26 червня 2014 року ВП № 26067718 накладено штраф на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в розмірі 1360 грн. за невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 9/199.

У постанові про накладення штрафу зазначено, що вона прийнята на підставі статей 11, 89 Закону України “Про виконавче провадження” та в зв’язку з тим, що в термін, наданий державним виконавцем, інформація щодо виконання судового рішення від боржника не надходила.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві від 26 червня 2014 року про накладення на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві за невиконання рішення суду є незаконною та такою, що порушує права боржника, оскільки боржника не в змозі самостійно виконати рішення суду.

У постанові про накладення штрафу зазначено, що вона прийнята на підставі статей 11, 89 Закону України “Про виконавче провадження” та в зв’язку з тим, що в термін, наданий державним виконавцем, інформація щодо виконання судового рішення від боржника не надходила.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 2 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України “Про державну виконавчу службу”.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (частина перша статті 17 Закону України “Про виконавче провадження”).

У відповідності до частини першої статті 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 13 частини третьої статті 11 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно частини першої статті 89 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що на виконані у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві перебувало виконавче провадження № 26067718 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 9/199 від 20 грудня 2010 року про зобов’язання ДПІ у Шевченківському районі міста Києва включити Громадську організацію «Київська асоціація шеф-кухарів» до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

З матеріалів справи вбачається, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2008 року у справі № 1/199 як станом на дату винесення спірної постанови, так і станом на дату вирішення даної справи не виконано, що представником позивача не заперечувалось.

Враховуючи невиконання боржником рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, 26 червня 2014 старшим державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу в розмірі 1360 грн.

З огляду на встановлене та враховуючи, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві рішення Окружного адміністративного суду м. Києва не виконала, суд приходить до висновку про правомірність прийняття постанови про накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за невиконання рішення суду.

При цьому, суд звертає увагу, що попередньо, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 13 червня 2014 року ВП № 26067718 на позивача накладено штраф у розмірі 680,00 грн. Доказів оскарження зазначеної постанови або скасування позивачем суду не надано.

Доводи позивача про неможливість самостійного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва судом відхиляються, враховуючи наступне.

Частиною п’ятою статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2008 року у справі № 1/199 набрало законної сили та є таким, що підлягає обов’язковому виконанню.

Позивач, як вже зазначалось, не надав доказів виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2008 року у справі № 1/199.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня – на рівні 1147,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва відмовити повністю.

2.Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва (код ЄДРПОУ 38728711) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник