Постанова № 40448302, 31.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2014 року № 826/8521/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у міста Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у міста Києві від 02 жовтня 2012 року № 0013691703, від 01 квітня 2013 року № 0009261703 та від 01 квітня 2014 № 002081509;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська 11-а) на користь ОСОБА_1 (01014, АДРЕСА_1) суму безпідставно сплачених податкових зобов'язань в розмірі 33689,97 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8521/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 липня 2014 року.

У судовому засіданні 08 липня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Згідно наявних в матеріалах справи письмових заперечень відповідача та пояснень третьої особи, останні просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у міста Києві від 02 жовтня 2012 року № 0013691703 позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на землю фізичних осіб у розмірі 16042,88 грн.

Також, податковим - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у міста Києві від 01 квітня 2013 року № 0009261703 позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на землю фізичних осіб у розмірі 16042,88 грн.

Разом з тим, на підставі висновків акту Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у міста Києві від 17 березня 2014 року № 126/15-09/2244911371, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на землю з фізичних осіб позивачу нараховано штраф у розмірі 1604,21 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач неодноразово звертався із листами до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у міста Києві повідомляючи про необґрунтованість нарахування податку на землю з фізичних осіб, оскільки він як власник частини нежилих приміщень у багатоквартирних жилих будинках, за адресами: АДРЕСА_4; АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5; АДРЕСА_3, не є власником земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачем земельних ділянок в розумінні статті 269 Податкового кодексу України, не здійснював реєстрацію права власності, права постійного користування чи оренди земельних ділянок, на яких розташовані вищевказані частини нежилих приміщень у багатоквартирних будинках, а отже не є суб'єктом справляння податку на землю.

Листами Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у міста Києві від 25 червня 2013 року, 13 липня 2013 року повідомлялось позивача, що згідно пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2)пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 286.1 статті 286 цього Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в 2005 році ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку в розмірі 101.20 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 (Договір дарування частини нежитлового приміщення від 20 квітня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 2663, витяг з Державного реєстру правочинів № 913815 від 20 квітня 2005 року); 1/2 частину нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку в розмірі 164,70 грн. кв.м. за адресою АДРЕСА_5 (договір дарування частини нежитлового приміщення від 20 квітня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 2670, Витяг з Державного реєстру правочинів № 915457 від 21 квітня 2005 року); 1/2 частину нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку в розмірі 38.20 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 (договір дарування частини нежитлового приміщення від 25 травня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 3548, витяг з Державного реєстру правочинів № 1035361 від 25 травня 2005 року).

На підставі договору купівлі продажу нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 936, позивач набув право власності на нежитлові приміщення підвалу № 51 у багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_4 (заг. площа 465,5 кв.м., група приміщень - 454, 9 кв.м., група приміщень - 10,6 кв.м.).

Згідно Договору купівлі - продажу від 28 грудня 2009 року та змін до договору купівлі-продажу частини нежилих приміщень від 21 січня 2010 року, позивач відчужив 76/100 частину нежилих приміщень групи приміщень № 51а літ. А в багатоквартирному будинку площею 351,80 кв.м.

Відповідно до Витягу з бази ПК «Кадастр» позивач є землекористувачем земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.

Крім цього, у відповідь на запит контролюючого органу від 25 вересня 2012 року № 331/80/10/17-310 Державне підприємство «Укржитлосервіс» повідомлено, що є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 5615,98 кв. м. за адресою: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_4. Землю надано у користування для експлуатації та обслуговування житлових будинків АДРЕСА_6 та АДРЕСА_4. Загальна площа будівель і споруд, які розташовані на земельній ділянці складає 10 842,1 кв. м. ДП «Укржитлосервіс» не сплачує земельний податок за фізичних осіб власників нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_4.

Таким чином, оскільки позивач є власником нежилих приміщень за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 в силу пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України він повинен сплачувати податок на землю.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року у справі № К/800/62298/13 (реєстраційний номер рішення № 39575388, головуючий суддя Муравйов О.В.).

Посилання платника, про те, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач набув статус власника або землекористувача щодо частини земельної ділянки, де знаходиться належне йому нежитлове приміщення підлягають відхиленню, адже згідно із п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) земельний податок сплачується з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Стверджуючи про неправомірність застосування зазначених даних, позивачем не надано належних доказів на їх спростування.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень - рішень, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник