Постанова № 40447343, 08.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4847/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» до Київської регіональної митниці Міністерства доходів і зборів про визнання протиправними та скасування Рішення, Картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з пп.1.1 п.1 Контракту №070906 від 07.09.2006 року (далі - Контракт №070906), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.27-28), укладеного між Фірмою «KLAUS FABER AG» (Німеччина), як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, Продавець продає, а Покупець купує продукцію у відповідності зі специфікаціями за формою Додатка №1 до дійсного Контракту.

З метою здійснення митного оформлення ввезених на територію України товарів, Позивачем подано до Відповідача Вантажну митну декларацію №100270001/2014/204255 від 18.03.2013 року, до якої додано: Міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) серії А №265340, Довідку про транспортні витрати від 12.03.2014 року №84/04, Платіжне доручення в іноземній валюті №1496 від 05.03.2014 року, Proforma invoice Р0004149, зазначений Контракт, Специфікацію №018 від 10.03.2014 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.16-34).

Відповідачем в поданих до митного оформлення документах разом з Митною вантажною декларацією виявлено розбіжності, що унеможливлюють перевірку числового значення заявленої митної вартості, у зв'язку з чим, декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Процедура консультацій між відповідачем та Позивачем проведено шляхом надіслання електронних повідомлень.

В зв'язку з тим, що надані Позивачем документи містять розбіжності та неточності, а від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості він відмовився, Відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості від 19.03.2014 року №100270001/2014/300067/2, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.9), яким вартість товару визначено за резервним методом.

Відповідачем також оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270001/2014/00229, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.11,12).

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

А відповідно до частини другої ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною першою-третьою ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частинами першою-шостою ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

А відповідно до частини другої ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Суд першої інстанції погодився з висновками Відповідача що подані Позивачем документи не містять доказів вартості транспортування, оскільки ним надано Довідку щодо транспортних витрат від 12.03.2014 року №84/04, видану ДП «Квенбергер Логистикс УКР», а у Міжнародній товарно-митній накладній перевізником зазначено ««T+T LLC». Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності у Позивача доказів щодо визначення строку оплати за товар.

Проте, як вбачається з пп.4.1 п.4 Контракту №070906, Покупець здійснює оплату продукції, що поставляється, авансовим перерахуванням усієї суми відповідно до виставленого рахунку (попереднього рахунку) або специфікації на розрахунковий рахунок Продавця, або розрахунок по факту постачання продукції протягом 30 днів за узгодженням із Продавцем, тобто порядок і строки оплати товару чітко визначено Контрактом.

Крім того, відповідно до пп.1.1 п.1 Договору №46-від 15 травня 2000 року, копію якого надано Позивачем до суду апеляційної інстанції, укладеного ДП «Квеєнбергер-Україна», як Виконавцем, та Позивачем, як Замовником, предметом Договору є взаємовідносини Сторін щодо організації міжнародних вантажних перевезень і транспортно-експедиторського обслуговування вантажів Замовника Виконавцем відповідно до вимог чинного законодавства України, міжнародних угод та конвенцій.

Згідно з пп.пп. 3.1, 3.2. п. 3 зазначеного Договору, Виконавець в межах Договору без спеціальної довіреності має право укладати від свого імені або від імені Замовника договори з третіми особами, які необхідні для виконання доручень Замовника з транспортування вантажів. При виконанні доручень Замовника Виконавець одночасно може виступати агентом щодо третіх осіб-перевізників.

Відповідно до пп.2.1 п.2 Генерального Договору №1569 на транспортне обслуговування від 03 липня 2010 року, копію якого також надано Позивачем до суду апеляційної інстанції, укладеного ДП «Квеєнбергер-Україна», як Експедитором, та ТОВ «Т+Т», як Перевізником, предметом Договору є порядок взаємовідносин, які виникають між Експедитором і Перевізником під час здійснення перевезень вантажів у міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами Перевізника, та пов'язаних із ними різноманітними послугами.

Транспортування, придбаного Позивачем у свого контрагента товару ТОВ «Т+Т» відповідно до Договору №1569, підтверджується Заявкою №1101 від 11.03.2014 року, яка є додатком до Договору №1569.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано, а саме, не доведено правомірності застосування резервного методу оцінки вартості товару.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального справи, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється повністю.

Згідно з частиною першою ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» задовольнти, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року - скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про корегування митної вартості товару від 19.03.2014 року №100270001/2014/300067/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2014/00229.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» (Код за ЄДРПОУ 21558350), сплачений платіжними дорученнями від 09.04.2014 року №924, від 11.06.2014 року №1606 та від 10.07.2014 року №1863 судовий збір у загальній сумі 986,58 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 58 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 15.09.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.